Автономне газо- та електропостачання

Про проблеми автономного опалення у Трускавці не говорить хіба лінивий. Ми ж пропонуємо радикальнішу постановку питання – повністю перевести на автономне у Трускавці все, що лиш можна.  Як добре підуть справи, то в нас і конкурентів не буде на виборах – люди підтримають тільки нас, які за автономізацію всього-всього-всього.

Найперше як щирі патріоти, ми повинні відмовитися від централізованого газопостачання. Навіщо ми маємо платити московітам, навіщо нам постійно переплачувати за газ (він щокварталу дорожчатиме на 20%, але це вже після січневих виборів). Чому б у кожній з 72 (менше чи більше – не так суттєво) квартир багатоповерхівки не створити умови, в яких живуть англійські лорди – поставити камін та опалювати помешкання на дровах. Лісу навколо Трускавця досить – і то ворожого Дрогобицького району, тож будемо робити подвійну корисну справу – і територію Трускавця розширимо, і погріємося скільки влізе. А скільки нових робочих місць буде створено – лісоруби, дроворуби, пакувальники полін, мулярі, коминарі. А як красиво виглядатиме кожен будинок із витонченими цегляними димарчиками з-під кожного вікна – супер. І пан Піряник матиме більше доходів від продажу відходів своєї продукції. А якщо це не всім буде по кишені, то користуватимемося тільки рідним скрапленим газом – балони можна буде придбати у спеціальних соціально-балонних (чи балонових?) магазинчиках. Ні московському газу! Втілимо ці слова на практиці і почнемо з рідного Трускавця.

А сміття наскільки менше буде – то ж ми спалюватимемо все, крім харчових відходів – і використаний туалетний папір, і пластикові пляшки, і картонні коробки, і упаковки від всього, і і целофан, і навіть агітацію, яку нам кидають  в скриньки. Економія – нема слів, а на відрі сміття свіжу зупку зваримо. Ще й заробимо, бо нам Дрогобич зі Стебником сміття возитимуть і за то ще й гроші даватимуть, нащо нам якихось канадських чи французьких інвесторів, як ми самі си інвестори?

Електроенергія теж подається в нас централізовано і інколи бувають перебої. На Лисенка навіть Святий Вечір був як за небіжки Австрії – виключно при свічках. Сусідній Стебник постійно страшить техногенною катастрофою, що при ній урве дорогу з Трускавця до Львова, а електроопори підуть під землю. То чому ж то би нам не забезпечити себе вже від тепер? Як вітер – дармову електрику будемо мати з вітряків, які собі ті, що живуть на 9 поверсі, можуть поставити. А ті, що нижче – або сонячні батареї у кожному вікні, або ж міні-гідроелектростанції від каналізації. Хоча остання ідея навряд чи може бути втілена в життя, адже і каналізацію мусимо робити автономною, але про це згодом. А наразі думаймо, думаймо. Може якісь генератори в кожну хату? А може доморощені фізики щось краще придумають, щоб світло було і постійно, і дешево.

В цілому чекаємо пропозицій, дзвонити по рейці чотири рази, спеціаліст широкого профілю все запише, уважно вислухає і дасть пораду на всі випадки життя. Буде в трускавецьких оселях світло і тепло, а квитанцій – жодних. Місто все це вам організує, лише виберіть мене, щоб я тим містом і вами поуправляв хоча б два – три місяці (до імпічменту та примусового лікування).

Автономні вода та каналізація

Всім давно відомо, але вголос ніхто не говорить, бо не вільно, що воду нам подає якась напівтемна, напівкримінальна структура. А я думав, що нам воду подає дрогобицький водоканал, який її бере з річки Стрий, але люди, видно, ліпше знають, що й до чого. То нащо нам тої води, яка тече скільки світу до Дрогобича, потім Дрогобич нам її націнює і дає таку дорогущу, вона тече по трубах, хлорована, несвіжа, а часто й не тече, бо щось там ся стає. Чому ми не можемо себе забезпечити рідною водою. Пустимо з Помярків (то істинно наша територія, а район собі її присвоїв, холера би го втяла) самотьоком, поставимо на вулицях колонки і не треба буде платити по 5 – 6 гривень за куб. А ще можна акумулювати дощівку, дистилювати її, трохи підгазувати і в ящики. І кожен трускавчанин зможе собі по 50 літрів на день (10 5-літрових фляшок) взяти безкоштовно, ми на то гроші знайдемо, лише пустіть нас до влади, бо ми вже не годні більше чекати.

В домашніх умовах можна собі теж виробляти водичку – вона утвориться з конденсату того, що ми видихаємо, з того самого дощу, який бездумно пропадає, стікаючи з нашого балкона на сусідський, із снігу, навіть з мряки. Треба лише впроваджувати нові технології – їх для трускавчан ми запровадимо безкоштовно. Зникне потреба розкопувати і закопувати вулиці, бо труби під землею стануть непотрібними, покращиться екологія, а перебирати в нас досвід приїздитимуть з усіх країн світу.

Всі ви знаєте, як неприємно, коли забивається каналізація, через це виникають і суперечки між сусідами, люди псують свої нерви, а нервові клітини не відновлюються. Ми пропонуємо відмовитися від централізованої каналізації і оплати за неї. Все, що з нас виходить, має теж приносити користь, тому міні-біотуалети в кожному помешканні – це ще одне додаткове джерело гумусу для нашої землі чи своєрідного торфу в брикетах для опалення. Трускавець окрім бальнеологічного курорту має стати ще й курортом уринотерапіїї – корінні трускавчани матимуть додатковий заробіток, продаючи свою сечу для фармацевтичних та гомеопатичних потреб.

Те, що зменшиться смертність, стає очевидним, адже багато трускавчан стануть палкими прихильниками здорового способу життя, вони зможуть щоранку прогулятися до питного озера, щоб до схід сонця напитися цілющої водички та ще й рідним додому принести, не користуватимуться шкідливими хімічними пральними порошками, а спресованим попелом, який утворюватиметься в наших камінах (частина його піде на удобрювання на городах, адже попіл – органічне добриво), стануть ближчими до природи.

Ми теж відновимо криниці-копанки, звідки можна буде собі черпати джерельну воду, за кошт міста встановимо на даху кожної багатоповерхівки резервуари з посрібленою основою на випадок посухи.

Автономна республіка Трускавець

Максимальною нашою метою є автономізувати у Трускавці все і добитися того, щоб сам наш курорт став автономною республікою. Хіба ви не знаєте, як гарно жити в Монако чи Сан-Маріно, там держави за площею навряд чи більші за наш Трускавець. Але ми не сепаратисти, ми залишимося в складі України, просто буде ще одна автономія крім Криму – АРТ.

Ми не сплачуватимемо податки в загальну казну, а все буде для нас, трускавчан. За в`їзд до нашого міста з мешканців Дрогобича, Борислава чи Стебника ми плати брати не будемо (видаватимемо їм безкоштовну візу та обмежену кількість дозволів на працевлаштування), поставимо контрольно-пропускні пункти на дорогах та стежках від Станилі, Доброгостова, Зимівок та Орова. Запровадимо грошову одиницю «труск», яку «прив`яжемо» до євро, герб в нас є, земний та повітряний простір охоронятимуть надійні вихованці (стоп, Володя, помовч…).

Землю періодично будемо націоналізовувати, потім приватизовувати, стратегія розвитку нашої автономії вже розроблена і схвалена мною та моєю командою, діло за малим – прийти і проголосувати за мене. Повірте, що в АРТ ви зможете будувати що, де і як завгодно, якщо потім доведете, що ваш голос був за мене, продукти будуть значно дешевші (в кілька разів), ніж по сусідніх містах (чи то пак, «закордонних територіях»), про лікування уринотерапією та здоровий спосіб життя я вже вам говорив. І лікуватимуть, і вчитимуть, і будуватимуть, і віритимуть, і розважатимуться всі у Трускавці за новою, найкращою методикою, яку я для вас створив. Якщо хтось мені дорікне, що це буде диктатура, я відповім – так, це буде диктатура закону. Мого закону, тобто розробленого і затвердженого мною.

Театр абсурду

Звісно, вищеописане важко назвати гумором. Хоча може хтось і посміхнувся. А хтось зціплював кулаки і думав, як би набити мені пику за «блюзнірство». Це – не гумор, це сумне. Тому що це звичайний абсурд, який не вартує того, щоб сидіти, клацати по клавіатурі і провіряти, чи нема граматичних помилок. Тим більше це сумне, що воно щось нагадує. Як в межах одного Трускавця, так і в цілій нашій країні.

Легше не допустити проблеми, ніж потім її вирішувати. Але якщо вже вирішувати, то не поспіхом, а з розумом. І з думкою про людей, а не лише про себе.

Статтю можна було «роздути», адже писати ще є про що. Хоча, повірте, гидко писати про те, що є божевільним по своїй суті, а подається на повному серйозі як панацея. Яке автономне водопостачання, яка «Автономна Республіка Трускавець», які автономні каналізація, газопостачання, електропостачання? Абсурд, маячня, шизофренія. А може олігофренія? То чому ж появився цей «сумний гумор»? Та тому, що реалії сьогодення змусили дещо гіперболізувати проблему, викривити її та подати у вигляді такому, в якому вона вартує бути поданою. Бо той «продукт», яким годуватимуть нас перед виборами, не набагато якісніший, просто він у блискучій упаковці і їсти його треба буде під гірчичним соусом. Хоча те, що нам подаватимуть, може виявитися таким, що і не може бути їстівним. Так і хочеться зіронізувати «краще би вже нам давали гречку, ніж ЦЕ».

Весь світ – театр, а люди в нім – актори. Саме ця заяложена, але від цього не менш правдива істина приходить на гадку, коли бачиш клоунів і паяців, коміків і осіб із драматичними мімікою та жестикуляцією, акробатів та жонглерів, дресирувальників та наїзників, буратін з мальвінами та цибулін з карабасами-барабасами.

… Хто ніколи не був на виставах театру абсурду, може захоче піти глянути. Кінець.

Володимир Кандидат