(У п’ятницю, 9 жовтня, завершила свою роботу чергова сесія Стебницької міської ради)

П’ЯНІ ДЕПУТАТИ ХОДЯТЬ НА СЕСІЇ

Як це вже завжди трапляється, сесія розпочалася з запізненням хвилин на сорок. Думалося, що не буде кворуму, але вдалося “нашкребти” 16 голосів (15 депутатів плюс міський голова), аби приступити до роботи. Потім до колег приєдналася Ольга Мицак.

У традиційній “розминці” депутат Микола Гориславський заявив, що на минуле пленарне засідання деякі депутати після обідньої перерви прийшли напідпитку, заважали працювати. Він знову запропонував змінити регламент, аби робота сесії тривала максимум до 15 години, без перерви на обід. Мабуть, тут громада повинна була би сказати своє слово, чи потрібні їй такі народні обранці. Не обурила поява на сесії п’яних депутатів і Романа Калапача, який узагалі вже не “зачіпається” з народними обранцями, аби не накликати біду на свою голову.

Депутата Тараса Паньківа цікавила доля меблевого магазину. Як відомо, у Львові суд прийняв рішення на користь сімейства Середницьких. Багатьох дивує, як комунальна власність міста, яку здали в оренду, могла потрапити в приватні руки. Але рішення суду є, і його треба або виконувати, або подавати апеляцію до Києва. Ось депутата і цікавило, як буде діяти в цьому випадку Роман Калапач і яка роль Дрогобицької міжрайонної прокуратури в захисті інтересів стебницької громади. Міський голова не зміг дати відповіді на ці запитання Тараса Паньківа. Складається враження, що він не хоче і не може займатися в силу певних причин цією справою. Продаж меблевого магазину дав би два-три річні міські бюджети, але Романові Калапачу, мабуть, важливіше зберігати спокій у депутатському корпусі, не рухати депутата Середницького і його прибічників, бо він пам’ятає, як рік тому вони дочасно припинили його повноваження. Вдруге потрапляти в таку халепу, яка дорого йому обійшлась і морально, а, головне, матеріально, Роман Калапач не хоче. Здається, ніби так і має бути: дорогий у буквальному розумінні цього слова об’єкт “пішов” на сторону, а депутат Орест Середницький продовжує читати на сесіях “моральні проповіді” й учити, як це воно має бути. У цивілізованому суспільстві такого депутата не лише би позбавили керівництва бюджетним комітетом (за рахунок меблевого магазину можна було би вирішити питання вивезення сміття, ремонту доріг, ліфтів і дахів, розв’язати чимало інших стебницьких проблем), а й узагалі змусили би його розпрощатися з високим званням народного обранця. Але громада байдуже ставиться до тих, хто її зневажає, а тому не має права нарікати на стан справ у місті.

Вже пізніше на цій сесії депутат Марія Губицька повернулася до цієї болючої проблеми. Відчувалося, що вона серйозно ображена на Ореста Середницького, який на минулому пленарному засіданні “не так” проголосував щодо магазину її сина. Але образа образою, а тут Марія Губицька запропонувала винести це питання на громадські слухання. На її думку, саме громада повинна висловити свою думку з цього приводу. Романа Калапача такий поворот подій не задовільнив, він сказав, що не слід поспішати з громадськими слуханнями. Його позицію Марія Губицька витлумачила по-своєму і сказала, що з Романом Калапачем чи без нього, але такі слухання проведуть.

Також Марія Губицька, про яку кажуть, що вона буде балотуватися на міського голову Стебника, запропонувала подавати воду не з п’ятої, а з четвертої ранку, з відповідним корегуванням графіку в вечірній час. Інша її пропозиція стосувалася рішення щодо підвищення тарифу на проїзд. На її думку, цього не слід робити.

Депутат Ігор Кузьмак нагадав, що свого часу на сесії була прийнята постанова щодо погашення боргу “Львівобленерго”. Зокрема, було вирішено знайти об’єкт для продажу і виділити з міського бюджету 40 тисяч гривень. Ця постанова не виконана. На його думку, неприпустимо, коли КП “МВУЖКГ” перераховує гроші зі свого рахунку “Львівобленерго”. Фактично цим підприємство “вбиває” саме себе, не виконуються нагальні роботи, не виплачується зарплата. “Чому КП “МВУЖКГ” повинно розплачуватися за борги ЖЕКу, який існував до нього?”, - задав риторичне запитання Ігор Миколайович, хоча прекрасно розуміє, що мова йде про правонаступництво. Роман Калапач запевнив його, що це питання вирішується, але з контексту відповіді було зрозуміло, що до рішення попередньої сесії він не буде повертатись, а все перекладе на плечі КП “МВУЖКГ”. Логічно буде припустити, що згодом він звинуватить нинішнього керівника підприємства Володимира Вакуленка у неефективному керівництві, згадає йому кумівство з Геннадієм Куцаном – з усіма сумними висновками, що з цього випливають.

Відтак знову слово взяв депутат Микола Гориславський. Він зачитав звернення Товариства захисту тварин, яке вже тривалий час просить депутатів вирішити питання щодо надання приміщення для стерилізації та утримання собак. Ця проблема не розв’язана. По Стебнику гуляє чимало бродячих псів, які кидаються на людей і особливо на дітей. З наближенням холодів ця проблема загострюється. Але, здається, голос Миколи Гориславського був голосом волаючого у пустелі. Мабуть, ця тема нікого з депутатів не хвилює. Ось коли хтось із них зіштовхнеться з цією проблемою, тоді й зрозуміє хибність своєї позиції. До речі, так сталося з одним із депутатів, який категорично проти надання приміщення Товариству захисту тварин. Але коли захворіла його улюблена кицька, то прислав родичку за порадою, як врятувати чотирилапого друга саме до цієї організації. Тож, може, не слід випробовувати долю, а серйозно зайнятися розв’язанням цієї проблеми? Ось тільки складається враження, що депутати позитивно розв’язують ті проблеми, якщо мають з них “навар”. Чи не так? Якщо вони допоможуть Товариству захисту тварин, я першим публічно вибачусь і зніму свої звинувачення.

Депутати Головкевич і Гориславський говорили про погане освітлення вулиць у вечірній і нічний час в Колпці та Стебнику. Але депутат Тарас Паньків справедливо зауважив, що треба починати з ремонту доріг, бо машина не може заїхати, аби відремонтувати світло.

На цьому “розминка” закінчилась, і депутати приступили до розгляду питань, до яких не дійшла черга на попередньому пленарному засіданні.

ВИКОНКОМ СЛІД ОНОВИТИ

Насамперед вони розглянули питання “Про внесення змін в рішення № 293 Стебницької міської ради “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Стебницької міської ради” від 14.10.2008 року”. Як відомо, заяву про вихід зі складу виконкому написав Павло Побережний, заступник голови Асоціації підприємств і підприємців Стебника, мотивуючи це незгодою з політикою Романа Калапача, яка проявила себе у попередні роки як така, що нехтує інтереси і потреби стебничан й веде до занепаду стебницької громади, а також через його принципове небажання займатись у складний для міста період політиканством. Також у проекті рішення з даного питання було виведення зі складу виконкому Євгена Комарницького, колишнього керуючого справами, у зв’язку з його звільненням із служби в органах місцевого самоврядуванння. Окрім того, в проекті рішення передбачено було затвердження членом виконкому міського голови Романа Калапача, якого свого часу вивели з виконкому в зв’язку з дочасним припиненням його повноважень.

Здавалося б, що це просте питання, яке не потребує додаткового обговорення, але з’ясувалося, що депутатам є що сказати, особливо коли трапилася нагода постати перед громадою Стебника на телеекранах завдяки кабельному телебаченню.

Депутат Тарас Паньків запропонував увести до складу виконкому представника від громади Колпця.

Натомість Ігор Кузьмак був категоричним і запропонував розпустити виконком, обрати новий і ввести до нього представника від освіти.

Депутат Орест Середницький запропонував заслухати виконком і дати йому оцінку. Він засумнівався, чи варто розпускати виконком, бо тоді виникне вакуум у роботі.

Зрештою, 16 голосів депутатів були достатніми для того, аби розглянути ці пропозиції на наступній сесії, а наразі Романа Калапача ввели до складу виконкому, а Павла Побережного і Євгена Комарницького вивели.

КОНКУРСНА КОМІСІЯ З ПРИВАТИЗАЦІЇ САМОРОЗПУСТИЛАСЯ

Насамкінець депутати заслухали питання порядку денного “Розгляд заяв і звернень депутатів Стебницької міської ради № Ко-304 від 28.05.2009 року, № Г—378 та № 379 від 30.06.2009 року”. З’ясувалося, що мало хто навіть здогадувався, що це за заяви і звернення, принаймні у переліку робочих документів сесії їх не було.

Ясність внесла депутат Ольга Мицак. Вона написала заяву про виведення її зі складу земельної комісії, пояснивши це тим, що голова комісії Орест Лобос телефонує зранку, а після обіду вже треба бути на комісії. Але ж робота часто не дозволяє цього зробити. Ольга Мицак висловила бажання перейти до комісії, яка займається питаннями духовності, освіти та культури. Бажання вийти із земельної комісії висловив і депутат Олег Григоренко.

Депутати Ігор Говірко та Ігор Кузьмак були обурені тим, що з червня ці питання не розглянуті, але депутати Тарас Паньків і Володимир Вакуленко нагадали їм, що саме з їхньої вини, а також їхніх колег зривалося проведення сесій.

Депутат Олег Ковальчин був стурбований тим, що якщо окремі депутати вийдуть з комісій, то ці комісії будуть недієздатні.

Депутат Орест Середницький запропонував спочатку розглянути це питання на депутатському клубі, аби кожен депутат визначився, в якій комісії він хоче працювати. Ігор Кузьмак передав побажання Романові Калапачу попередньо надіслати кожному депутатові листа, в якому запропонувати визначитися з комісіями. На цьому й зійшлися, 16 депутатів проголосувало “за”.

Відтак депутат Микола Гориславський нагадав, що ще не розглянуті два подання прокурора, адресовані, власне, сесії Стебницької міської ради, а не посадовцям.

Одне з них, навколо якого розгорілися депутатські пристрасті, стосувалося рішень конкурсної комісії на право оренди комунального майна Стебницької міської ради. Зокрема, у поданні прокурора сказано наступне:

“... в ході перевірки встановлено, що 03.03. 2009 року рішенням Стебницької міської ради № 351 затверджено протокол засідання конкурсної комісії від 27.02.2009 року № 4. Даним протоколом засідання конкурсної комісії Стебницької міської ради надано в оренду нежитлові приміщення комунальної власності Стебницької міської ради.

Також у ході перевірки встановлено, що рішенням сесії Стебницької міської ради від 25.07.2008 року № 258 затверджено Положення про конкурсну комісію на право оренди комунального майна Стебницької міської ради. Пунктом 4.1 вказаного Положення орендарі можуть визначатися шляхом проведення конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна або для невеликих об’єктів шляхом визначення орендаря рішенням комісії без проведення конкурсу”.

Прокурор вважає, що рішення сесії було незаконним, “оскільки, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України”. У поданні сказано, що “статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна”.

Дрогобицька міжрайонна прокуратура змушена була звернутися до Дрогобицького міськрайонного суду з позовною заявою про визнання нечинним рішення Стебницької міської ради № 258 від 25.07.2008 року “Про затвердження Положення про конкурсну комісію на право оренди комунального майна Стебницької міської ради”, оскільки даний протест не розглядався на сесії й остаточного рішення про задоволення чи відхилення протесту прокурора прийнято не було. Прокуратура вимагає скасувати це рішення, а позовна заява на даний час перебуває на розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді.

До речі, не знайшлося 16 голосів, аби це подання уповні було зачитано на сесії, а тому депутати звернулися до редакції нашої газети, аби опублікувати його. На жаль, ми не маємо змоги опублікувати текст повністю, але суть його виклали у тій частині, про що говорилось на сесії.

Саме навколо пункту 4.1, про який йшлася мова у поданні прокурора, а також щодо рішень конкурсної комісії й почалася суперечка між депутатами. Тарас Паньків пригадав, що свого часу пропонував викинути цей пункт, але його не послухали – ось і маємо прокурорське подання. Натомість Олег Ковальчин заявив, що дана комісія є недієздатною, і він відмовляється працювати у ній. Він також закликав інших депутатів вийти із цієї комісії, мотивуючи це тим, що там приймають рішення, але ні за що не відповідають. Колегу підтримав депутат Ігор Говірко, який теж публічно вийшов із цієї комісії, заявивши: “Натворили чудес, поки нас не було!”. Він сказав, що вже четверо депутатів покинули комісію, так що вона не може працювати.

На сесії ставало все гарячіше, і Тарас Паньків назвав Олега Ковальчина авантюристом, а той у відповідь кинув: “Провокатор!”. На захист Тараса Паньківа встала Ольга Мицак, сказавши, що пан Тарас їй не друг, але вона любить правду, а депутати часто діють за принципом: “Хто винен? Баба Яга!”. Саме Тарас Паньків боровся з комісією, був проти авантюристів у ній і прийняття авантюрних рішень, а його ще в чомусь звинувачують. До полеміки втрутився Роман Калапач, який заявив, що існують сумніви щодо персонального складу комісії, а Тарас Паньків вводить стебницьку громаду в оману. Цей спіч міського голови заслужив оплески з боку депутатів, так що за долю Романа Калапача можна не переживати: удруге дочасно припиняти його повноваження народні обранці (а чи народні?) вже не будуть, адже він так солодко їм підспівує.

Говорили-балакали, аж поки не схаменувся депутат Орест Лобос, який запропонував внести у порядок денний питання, яке ... щойно обговорювали. Проте для цього забракло голосів. Це питання розглянуть на наступній сесії, тим паче, що в депутатів у зв’язку з цим виникло чимало запитань до секретаря ради Геннадія Куцана, який продовжував знаходитися на лікарняному.

Роман Калапач з почуттям виконаного обов’язку оголосив про закриття сесії, а депутати з натхненням виконали Гімн України.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»