Ольга Ярославівна Мицак працює заступником директора з навчально-методичної роботи Стебницького професійного ліцею. Ми розмовляємо з нею про здобутки і проблеми цього навчального закладу.

- Розкажіть, будь ласка, про здобутки Стебницького ліцею.

- Ми працюємо, посилаючись на Закони України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Конституцію Україїни, Конвенцію прав людини, тобто всі наші основні регулюючі акти забезпечені. Тепер введено нове: стандарти професійно-технічної освіти. Я вважаю, що навчально-методична робота у нашому ліцеї здійснюється не лише на належному, а на високому рівні. Про це говорять здобутки наших ліцеїстів. Так, на обласному конкурсі наші вихованці зайняли призове місце серед фахівців кулінарії. Наша випускниця Надич Оксана стала переможцем конкурсу фахової майстерності. Для нас дуже важливо, що Самойлова Діана (мабуть, у Стебнику ще ніколи такого не було) на Другому етапі Сьомого міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика виборола перше місце. Можу похвалитися, бо це моя учениця, і це мені дуже приємно. Вона стала студенткою вищого навчального закладу поза конкурсом.

- Скільки випускників ліцею цього року стали студентами вищих навчальних закладів?

- Всі наші випускники мають право брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. Так, цього року з 22-ох учнів 20 поступили і стали студентами вищих навчальних закладів різних рівнів. Випускники нашого ліцею навчаються у Львові та Одесі, Дрогобичі та Києві. Окремі учні мали право вибору, поступили в декілька навчальних закладів одночасно і вже вибирали, де їм навчатися. Ми можемо похвалитися тим, що даємо хорошу базову підготовку, і тому наші учні, попри все, попри складний їхній матеріальний стан, стають студентами вищих навчальних закладів.

- Чув чимало добрих слів на адресу ваших випускників, які працюють у закладах громадського харчування.

- Наші випускники, які здобули фах кухаря в ліцеї практично обслуговують усі заклади громадського харчування в Стебнику, Трускавці та Бориславі. А дехто в свої неповні 30 років є шеф-кухарями в окремих трускавецьких санаторіях. Тобто ми випускаємо справді кваліфікованих працівників.

- Але профосвіта порівняно зі школою має свою специфіку. Ви це враховуєте?

- Звичайно. Перш за все, специфіка полягає у тому, що в нас теоретичне навчання поєднується з уроками виробничого навчання. У нас хороші майстерні кухарів, операторів комп’ютерного набору, барменів, електромонтерів. Ось у чому специфіка виробничого навчання? Прослухавши інструктаж, учні самі виготовляють те, що вивчили в теорії. Ось у цьому є великий позитив, де теорія поєднана з практикою. У нас, крім того, є професійне спрямування предмета. Ось візьмемо українську мову. Ми прагнемо, щоб учень не лише знав, як писати ті чи інші слова, але щоб це було пристосовано до його професії, щоб у нас не було таких “проффесорів”, яких маємо зараз у Верховній Раді Україні.

- Склався такий стереотип, що в ліцей, колишнє профтехучилище, йдуть ті, хто не зміг поступити у вищі навчальні заклади, це діти, які погано вчаться, хулігани, зловживають алкоголем, “бавляться” наркотиками, ведуть розбещений спосіб життя. Чи притаманне таке Стебницькому ліцею?

- Абсолютно хочу спростувати цей стереотип. Головним показником є зовнішнє незалежне оцінювання. Учень, здобувши в нас повну загальну середню освіту, отримуючи диплом спеціаліста, фахового робітника, окрім того, може ще здобути й вищу освіту, при цьому працюючи й навчаючись на заочній формі. У наших учнів бали від шести і вище за дванадцятибальною системою. Наприклад, Діана Самойлова, про яку я вже згадувала, мала срібну медаль у школі й прийшла до нас навчатись. Таких, як вона, є у нас в достатній кількості.

- І що, немає жодних проблем?

- Є, звичайно, проблеми – як і у всієї сучасної молоді. Головна проблема в тому, що завдяки засобам масової інформації, телебаченню, наші діти американізуються, і цей спосіб життя розпоширюється на наших учнів. До нас приходять діти такі, які вони є, якими їх виховали батьки, школа, вулиця, а ми вже намагаємося проводити корективи у їхньому вихованні.

- А як спортивне життя протікає у ліцеї?

- Спортивне життя у нас активізувалося. Багато наших вихованців займаються в громадській організації “Патріот”. До речі, дуже часто на шпальтах нашої газети ви друкуєте матеріали про їхні перемоги. І, власне, учні нашого ліцею складають ядро цієї організації. Ці хлопці користуються авторитетом у своїх групах. Можливо, вони не конче добре вчать математику чи зарубіжну літературу, але інші беруть з них приклад не пити, не курити, не обманювати, дотримуватися свого слова. І, можливо, ось ця робота, всередині групи, дає навіть більше, ніж заборони, що того не можна і того не можна. Коли інші бачать, що ці хлопці досягають позитивного результату, вони беруть з них приклад.

- Крім роботи в ліцеї, Ви ще причетні до Центру національного відродження імені Степана Бандери.

- Це громадська організація. Очолює її Костянтин Миколайович Іваночко. Звичайно, основною ідеєю Центру є виховання не лише молоді, а й робота серед населення щодо укріплення української ідеї, українського спрямування і всього українського. Це також і український спосіб життя. Від діда-прадіда це церква, це українське життя, де на першому місці стоїть Держава, а потім все інше, це сімейні первні, тобто пропаганда всього українського, це втілення в життя ідей наших Провідників Степана Бандери, Романа Шухевича.

- Чи вдається в умовах Стебника, власне, втілювати в життя ці ідеї?

- Звичайно, що ні. Щоб сказати, що ми все так гарно робимо, - ми не можемо. Душею нашого Центру національного відродження є Любов Волошанська. Власне, ті заходи, які вона робить, і відбивають сутність нашої діяльності. Так, у нас небагато людей, але справа не в кількості, а в якості.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»