В № 11 нашого «ТВ» від 21 жовтня 2008 року ми писали про 10-річчя Єпархіального музею у Трускавці, який знаходиться в приміщенні Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ по Бандери, 19.  Сьогодні вміщуємо матеріали про цей музей, люб’язно надані нам його директором Тарасом Шафраном.

Усе має свій початок

(коротка історія створення Єпархіального музею)

         Ідея створення постійної виставки в Україні „Блаженнійший Патріарх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви" зародилася у 1991-му році. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті і познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. В дружній розмові єпископ схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини. Кир Юліян, в минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а згодом - Єпископ Самбірсько-Дробицький УГКЦ, добре розумів значення такого музею для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід та колосальні напрацювання в суспільно-політичній і громадсько-культурній роботі, знав, що подібний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовної просвіти. Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме в Трускавці,  а його відвідувачами будуть не тільки українці з усіх кінців держави, але й гості із закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який, перетерпівши 18 років неволі у сталінських тюрмах і таборах, став кардиналом, а згодом й Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він вірою і правдою служив своєму народові і Церкві.

         Розробляючи концепцію оформлення музею, автори проекту директор музею Іван Скибак та художник Микола Костів взяли за основу ідею відтворення атмосфери музею-обителі, музею-храму. Всяке людське життя - це дорога до святині, адже людина створена на образ і подобу Божу. Тож одним із своєрідних храмів і став музей, що створювався не лише як „святилище муз", але й як обитель. Тут кожен має можливість не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, про життя і діяльність видатних світочів нашої Церкви, таких як Архиєпископ Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, чи оглянути одну із виставок сакрального мистецтва, але й помолитися. Наявність мощів Священомученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим, їхніх особистих речей створюють в кімнатах музею атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню і мистецько-культурну місію.

        Перша виставка відбулась поза його стінами. Прийняти експозицію за рік перед офіційним її відкриттям погодились працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у вересні 1997-го року. А напередодні відкриття музею 10-го жовтня 1998 року до Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію богослови, духовенство, науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання тривала наукова сесія, присвячена темам: „Хресна дорога Йосифа Сліпого" та „Визначні постаті УГКЦ» . На шляху буття української нації". А вже наступного дня після Архиєрейської святочної Літургії, яку було відслужено в церкві св. Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли в Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття і освячення Єпархіяльного музею. Службу Божу відправляли Владика Юліян Вороновський, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила чисельна група священиків. У нововідкритому і освяченому музеї першу екскурсію провели доктор Роман Смик, Владика Юліян Вороновський і перший директор музею Іван Скибак. Упродовж десяти років змінювалось керівництво цього знаного далеко поза межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія у його діяльності – через правдиве інформування людей торувати дорогу до спасіння у вічності.

       На даний час директором музею працює Тарас Шафран. Щорічно музей відвідує понад 5 тисяч екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, здебільшого духовну.

Відгуки гостей музею

Захоплений всім, що побачив у цьому чудовому музеї. Все, що тут експонується,  свідчить про трагічні сторінки нашої історії та духовності. Від усієї душі та серця я вдячний, що у Трускавці існує такий унікальний музей, де гості курорту мають змогу глибше пізнати історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, а також дізнатись про видатних світочів церкви таких як Митрополита Андрея Шептицького  та Патріарха Йосифа Сліпого

12.08. 2001 р.                                                                                                                   Геннадій Удовенко

  Єпархіальний музей в Трускавці став осередком духовності, де кожен відвідувач може дізнатись про історію нашої Церкви, пізнати на історичних матеріалах славні сторінки життя великих духовних постатей - Митрополита Андрея Шептицького та Патріярха Йосифа Сліпого та нести в світ правду про греко-католицьку церкву.

•                                                                                                                     Б. Матолич

  Ми, відпочиваючі з санаторію «Алмаз», дуже вдячні організаторам і всім тим, хто долучив свій розум та серце до створення такого гарного музею. Також ми вражені унікальною та цікавою виставкою ікон на склі. У Вашому музеї дуже гарна атмосфера, де можна знайти духовний затишок, доторкнутись до мощей св. Йосафата Кунцевича, а також помолитися. Дай Бог, щоб на Україні було більше таких музеїв.

  20.09.2006 р. Б.                                                                                                              сан. «Алмаз»

Раритети музею

• Мощі Святого священомученика Йосафата

(їх перевезено до музею з монастиря, що в Перемишлянах)

        Йосафа?т КУНЦЕВИЧ (1580-1623 р.р.) — український церковний діяч, греко-католицький               Архиєпископ Полоцький (з 1618 р.). Йосафат Кунцевич — єдиний                загальнокатолицький український святий.

• Пасмо волосся Митрополита Андрея
• Накидка Митрополита
• Антимінс, освячений митрополитом Андреєм

        Митрополи?т Андре?й ШЕПТИЦЬКИЙ (1865-1944 р.р.) — восьмий (після відновлення       Галицької митрополії в 1808 р.) Митрополит Української греко-католицької          церкви. Народився у Прилбичах на Яворівщині. Вступив на владичий престол Митрополита Галицького, Архиєпископа  Львівського і Єпископа Кам'янця-           Подільського у віці 35 років, інтронізації відбулася 17 січня 1901 року в         архикатедральному соборі святого Юра у Львові. Триває процес                 беатифікації        Митрополита Андрія Шептицького. Єврейська громада України визнала            Митрополита     Шептицького праведником світу.

• Тюремна подушка Патріарха Йосифа
• Омофор Патріарха Йосифа
• Особисті речі Патріярха Йосифа: тюремна сорочка, носовичок, піжама, шкарпетки, у яких він був похований (після перезахоронення їх було передано до нашого музею)

        Патріарх Йосиф СЛІПИЙ, Верховний Архиєпископ, Кардинал і Митрополит (1944-          1984).    Народився  на Тернопільщині в лютому 1892 р. Він був науковцем, ісповідником віри та міжнародним захисником переслідуваних християн. Після завершення        навчання у Львові, Інсбруку (Австрія), Римі й Парижі став професором і ректором     (1928-1944) Львівської семінарії та Богословської академії. 11 квітня 1945 радянська     влада заарештувала       Архиєпископа Йосифа. Він провів 18 років у сталінських тюрмах,                таборах праці та на           Сибіру, де здобув ім’я безстрашного свідка віри. Упродовж             наступних двадцяти років             Патріарх Йосиф намагався активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на     Заході. Він заснував Український Католицький    університет і збудував церкву святої      Софії в Римі. Помер 1984 року. У 1992 році його   останки перевезли до Львова, де вони за                 участю понад мільйона вірних згідно з його          волею поховані в соборі святого Юра.

• Копія грамоти Берестейської унії

        Бересте?йська у?нія  — об'єднання греко-православної церкви України та Білорусі з римо-католицькою церквою за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання                 основних католицьких догматів і збереження православної обрядовості. Унію формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

• Бронзовий хрест (прострілений радянським солдатом; переданий до музею зі села Стара Сіль Старосамбірського району)

 

Любов і хист – на службу людям

(рядки з біографії співзасновника музею доктора Романа Смика)

        Народився Роман Смик 3-го жовтня 1918-го року в селі Жовчів (Івано-Франківська область) у священичій родині отця Петра і Ростислави (з Кузелів) Смиків. Був племінником письменника Богдана Лепкого. Серед­ню освіту здобув в українських гімназіях у Бере­жанах і в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). У 1937-му році почав медичні студії в Краківському університеті, які закінчив у 1945-му році в Берлінському університеті.

        У 1950-му  році він емігрував з родиною до Сплучених Штатів Америки, де згодом провадив приватну лікарську практику в штаті Іллинойс. Доктор Р. Смик цікавився музейними справами, передовсім філателією і пропам’ятними виданнями. Він організував і очолював Патріярший фонд єпархії св. Миколая, спонсорував вихід у світ низки філателістичних і пропам’ятних видань, пов’язаних переважно з особою Патріярха Йосифа, опублікував ряд оглядів таких видань у діяспорі, а повну збірку «Блаженнійший Патріярх Йосиф у філателістичних і пропам’ятних виданнях помісної УКЦ» передав ювілярові в його 92-річчя. Він також зібрав та  провів виставки, які були представлені у США, Канаді, Австралії, в Україні, і подарував їх деяким музеям. Зокрема, пан Роман Смик передав для нашого Єпархіального музею збірку про Йосифа Сліпого, яка послужила основою для створення музею. За своє меценатство він удостоївся численних відзначень і нагород.

        Двадцять п’ятого грудня 2007-го року добрий батько і дідусь, наш незабутній приятель і великий меценат української культури, світлої пам’яті доктор Роман Смик відійшов у вічність. Він прожив 89 років, сповнених любов’ю і  працею для родини, своїх пацієнтів та для рідного народу.
Перелік виставок:

У музеї виставляли свої роботи такі художники:

Ірина Сеник, виставка вишиванок (м. Борислав),

Богдан Панчишин, живопис (м. Миколаїв),

Костянтин Маркович, іконопис ( м. Львів)

Ігор Копчик рельєфна пластика на шкірі (м. Львів),

о. Дмитро Блажійовський, виставка вишитих ікон (м. Львів),

Роксоляна Прийма-Таміола «Одкровення Святого Івана Богослова» (м. Львів)

Степан Бориславський, вишивки (с. Модричі)

Олег Ярмолюк Втрачені церкви України-малярство (м. Львів)

Тарас Лозинський та Оксана Романів-Тріска, ікони на склі (м. Львів),

Іван Гречко, колекція різдвяних листівок (м. Львів)

Роман Василик «Світ ікон» (м. Львів)

Ігор Капко, вишивки (м. Борислав),

Левко Микитич, абстрактне мистецтво (м. Дрогобич), а також багато інших.

 колекція писанок (м. Коломия)

  Єпархіальний музей тісно співпрацює з Львівським державним обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи (директор п. Агнеса Ропецька), до якого входить ряд майстрів народної творчості. Серед них свої роботи у нашому музеї експонували такі художники: Галина Отчич, Ірина Івасенко, Ярослава Заневчик, Григорій Мазурак, Галина Мишко, Лідія Кучма, Біла Олеся, Марта Новицька, Олександра Зробок, Оксана Іваночко, Марія Станкевич, Ганна Полякова, Орест Гладун та інші.

  Музей відвідали:

Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Кардинал, Глава Української Греко-Католицької Церкви

Нерсес Бедрос XIX, Патріарх Вірменської Католицької Церкви

Петро Ющенко , народний депутат України

заступник голови ЛОДА, міський голова м. Трускавця 1998-2001рр. Богдан Матолич

Микола Жулинський, академік, громадський і політичний діяч, віце-прем`єр-міністр України 1999-2001 рр.

Геннадій Удовенко, народний депутат України

Олег Тягнибок, народний депутат України, голова ВО «Свобода»

Іван Попович, народний артист України Іван Попович

Ніна Матвієнко, народна артистка України

естрадний виконавець Тарас Курчик

Бори?с Ґудзя?к, ректор Українського католицького університету, провідний науковець у галузі церковної історії

Еммануїл Мисько, академік, ректор Львівської академії мистецтв

гості з Польщі , Румунії, Росії, Німеччини,  Австрії, Італії, Канади та США

   Тарас Шафран, директор Єпархіального музею у Трускавці