У Трускавці, як і по всій Україні, завершилося місячне святкування релігійних празників, яке в народі вже отримало назву «Від Миколая до Йордану». У Трускавці невипадково від Миколая, адже саме цей святий є покровителем нашого міста, йому присвячено головний трускавецький храм, настоятелем в якому є отець-декан Петро Івасівка, довголітній робітник Христового виноградника, добрий пастир для трускавецьких вірних. Вже традиційно відпустову Святу Літургію в церкві св. Миколая очолював владика.

А Різдвяні свята найперше розпочалися в місцевому костелі Успення Найсвятішої Діви Марії урочистим опівнічним Різдвяним Богослужінням з 24 на 25 грудня. Незважаючи на світський характер Нового Року, багато вірних різних конфесій збиралися в цей день в храмах з подячною молитвою за рік минулий та благанням Господа про благословення на 2010 рік, особливо зважаючи на політичну складність періоду, в якому ми проживаємо. «Так хотілося б, щоб всі добрі побажання, складені один одному в цей святковий час здійснилися, особливо побажання миру та процвітання в нашій християнській державі», - ділиться своїми роздумами один з трускавецьких пасторів.

7 січня світлий празник Різдва Христового відзначали урочистими відправами в православних та греко-католицьких церквах Трускавця. Надзвичайно красиво було і в православному храмі пророка Іллі по вулиці Мазепи (настоятель – отець Петро Федак), і в греко-католицькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці (настоятель – отець Володимир Боднарчук), в інших церквах, в домах молитви протестантських спільнот. Адже зовнішня краса немов сприяє внутрішньому переживанню таїнства Народження Спасителя Світу з Пречистої Діви Марії, людина очищується від мирської суєти та немов світлішає, позбувшись непотрібних клопотів та пробачивши недругів і сама попросивши пробачення в інших.

Сприяло святкуванню і те, що дні з 1 по 10 січня були вихідними в державних установах та організаціях, дещо затьмарила радісні дні постійна набридлива виборча агітація.

Святкування Різдва Христового неможливо уявити без колядок, вертепів. У Трускавці на потреби Божих храмів збирали кошти колядники з парафій різних церков міста. Радість від коляди та певну фінансову вигоду відчули і багато дітлахів, які продовжують наші українські традиції як колядування, так і посівання та щедрування, поєднані з побажаннями-віншуваннями. Особливого колориту трускавецьким святкуванням додав регіональний конкурс вертепів «Ой радуйся, земле».

Свято Обрізання Господнього та святого Василія Великого, званого в народі Василя та Маланки, особливо запам’яталося незахищеним верствам, для яких в санаторії «Карпати» було організовано благочинний обід. А завершив весь цикл святкувань Йордан  (Об’явлення чи Богоявлення Господнє) 19 січня, якому передував Щедрий Вечір. Освячення води та покроплення нею вірних символізує нашу участь в далеких часах двотисячолітньої давності, наш намір обмитися від гріхів, очиститися та розпочати зміни в нашому житті, зміни на краще.

Свята, свята і по святах, як казали наші предки. Відсвяткували гоже, берися до праці, небоже. Перед нами будні дні, щоденні рутинні обов’язки. Але виконувати їх нам потрібно з не меншим запалом, ніж святкувати. Бо хто дбає, той і має, хто рано встає, тому Бог дає. Тож нехай нам, всім трускавчанам, Бог дасть мудрості та розуміння, витримки та вміння розпізнавати правду та брехню, здоров’я та миру, добробуту та радості як у свята, так і в будні.