Нещодавно в одному з місцевих мас-медіа прочитав інформацію, що далекосхідний леопард Амура, який милував око на території ландшафтного парку санаторію «Карпати», вже перебуває далеко поза Трускавцем – в Одеському зоологічному парку. Про те, чи дійсно ця чудова тварина вже не повернеться в Трускавець та про інші дотичні питання розмовляємо сьогодні з людиною, яка опікується леопардом –  п. Іваном.

-        Пане Іване, чи важко взагалі доглядати за екзотичними тваринами, особливо хижими?

-        Кожна тварина є жива істота та вимагає відповідного утримання і догляду -  тим важче це робити, якщо мова йде про екзотичних тварин, особливо хижих. Мусять бути створені відповідні умови проживання, харчування та захисту. Так, саме захисту відвідувачів від хижака але й і саму дику кішку доводиться захищати від «хижаків» на двох ногах, котрі пробують зашкодити тварині, кидаючи до клітки недопалки, всілякі предмети, гримають об клітку, дратуючи Амуру. Декотрі думають, що звіра потрібно обов’язково нагодувати, не зважаючи на застерігаючі написи і на те, що від вживання шашлика та вареної ковбаски кішка може загинути. Хочу сказати, що самочка добре адаптувалась в Трускавці, адже клімат в нашому регіоні частково схожий з кліматом Далекосхідної тайги де морози досягають як і у нас -30 градусів. В такому випадку Амура ховається в хатинці і перечікує негоду. Кормимо кішку раз на добу – з’їдає вона до двох кілограмів сирого м’яса, в основному це яловичина. Для Амури кормління – це елемент полювання, адже інстинкти збереглися. Вона здалеку відчуває людину, яка приносить м'ясо, влаштовує засідку і скаче в сторону уявної здобичі – це дуже цікаве видовище. Після їжі, години дві, самка відпочиває в одному із своїх улюблених місць не звертаючи уваги ні на кого.  Ближче до вечора Амура полюбляє гуляти по клітці – для цього ми їй частково створили відповідні умови. Дуже добре вона реагує на дітей, любить з ними погратися  - звичайно це проходить по різні сторони клітки але видовище дуже захоплююче. Кішка має добру пам'ять, впізнає своїх «друзів» - людей, в основному це діти: дівчатка, які їй сподобались. З хлопчаками веде себе стриманіше – бо ті її частіше дразнять. На мене тварина реагує по різному: то шипить на мене, то навпаки радіє моїй появі.

-        Чи повернеться ще Амура в Трускавець чи вже ні і з якою метою її вивезли до Одеси?

-        Те, що Амура вже не повернеться в Трускавець є просто вигадкою. До Одеського зоологічного парку державного значення Амуру відвезли за домовленістю з директором зоопарку Юрієм Кучеренком, хочу сказати, що процедура ця непроста так як потрібно оформити багато документів та й сам процес перевезення викликав у мене тривогу: як тварина перенесе тривалу подорож? Але все склалось якнайкраще і попередньо Амура пробуде в зоопарку півроку. Цей термін необхідний для народження потомства і доведення його до двохмісячного віку – тільки тоді дітей можна буде відлучати від матері. В даний момент Амура успішно пройшла адаптацію і за словами заступника директора зоопарку Ромадана Олександра, з яким я постійно підтримую зв’язок, в спільному вольєрі гуляє з 14-ти річним самцем Тайфуном.  Якщо в Амури буде більше одного дитинчати, можливе потомство поділять між Одесою та Трускавцем. Тобто кожна парна дитина залишиться в Одесі.

-        Амуру, напевно, присипляли на час досить далекої подорожі?

-        Ні ми цього не робили щоб не завдати шкоди тварині. Придумали і зробили спеціальну транспортуючу клітку яку завчасно поставили до вольєру, щоб Амура до неї привикла. Напередодні від’їзду вночі, коли тварина зайшла до неї, клітку зачинили а вже вранці клітку перенесли до автомобіля в якому кішка проїхала тисячу кілометрів. Звичайно, це для неї була стресова ситуація: в розмноженні леопардів в неволі переїзд – один із найважче переношуваних звіром моментів. 

-        Що цікавого ще можете сказати про цей вид – далекосхідного леопарда?

-        Далекосхідний (Амурський) леопард - найрідкісніша тварина сімейства котячих планети, що збереглася з часів льодовикового періоду. Близько 30 леопардів цієї породи живуть на невеликій ділянці уссурійської тайги, на південному заході Приморського краю, уздовж кордону з Китаєм і Кореєю. Зараз далекосхідний леопард знаходиться на межі повного знищення. У природі збереглося не більше 40 особин а по декотрих даних  24 – причому самок всього чотири. Самці важать 32-48 кг, є які важать 60-75 кг. Самки - 25-43 кг. Амурський леопард є одним із найкрасивіших підвидів леопарда. Вони мають дуже товсті як для леопарда плями і неповторні синьо-зелені очі. Довжина хутра змінюється від 2,5 см (влітку) до 7,5 (взимку). Головна здобич Амурського леопарда косуля, олень і заєць. В неволі леопарди народжують 1-4 дитинчат, вагітність триває 12 тижнів. Самки довго дозрівають, тому тільки в 3-4 років готові до першої вагітності. В дикій природі живуть до 15 років, в неволі живуть і до 20 років. Ще кілька слів хочу сказати про винищування цих рідкісних тварин на їх історичній батьківщині – в Росії. Так, дика природа Росії дуже постраждала за останні роки. З 2000 року майже не має ніяких фондів і організацій по захисту природи. Країна відмінила фінансування державної організації по збереженню природи. Кількість браконьєрів дуже зросла, а число польових інспекторів для захисту лісів і тварин скоротилось на 80 %. Хоча полювання на Амурського леопарда заборонене, але з 2002 року в Росії знайшли дев’ять, а в Китаї дві шкури леопарда, незважаючи що за вбивство цього підвиду в Піднебесній передбачена смертна кара. Ліси, в яких живе леопард, зникають з великою швидкістю, тому тварині ніде сховатись. У 2005 році на території де живуть леопарди побудували нафтопровід. Так що може бути, що далекосхідний леопард зовсім зникне як вид (так як давно морська корова). Проблема зайшла так далеко, що в даний час  в роботі з порятунку амурського леопарда від вимирання спільно приймають участь такі відомі світові організації як «Лондонське зоологічне товариство» (ZSL) та  «Товариство збереження диких тварин» і добре, що є ще такі люди як Грицак Лев Ярославович (власник Амури), які приймають участь в цій благородній справі, сприяють відтворенню цього унікального підвиду.

          Також мені приємно, що трускавчани та гості курорту полюбили цю красиву кішку, вона стала улюбленицею та  однією з незабутніх атракцій Трускавця. Зворушливо виглядає ситуація коли дітки по від’їзді додому приходячи прощатися з Амурою, щиро плачуть. Хотілося б, щоб з такою дитячою любов’ю і повагою до тварини та й до всього живого відносились і дорослі, а ми з нетерпінням будемо очікувати на поповнення нашої трускавецької популяції леопардів.