Лише в минулому 2009 році у Трускавці офіційно зареєстровано 9 громадських організацій. Приблизно стільки ж вирішило діяти без реєстрації. В 2010 році кількість ГО може подвоїтися. В чому ж причина такого спалаху активності, чому люди вирішують об’єднуватися? Звичайно ж, їх об’єднує спільна мета. Одних – спорт, інших – охорона природи, ще інших – якісь господарські питання, проте в більшості своїй новостворені громадські рухи націлені на найближчі місцеві вибори.
Якщо законодавство України забороняє підкуп виборців, то чи не можна піти іншим шляхом – заснувати ГО чи благодійний фонд та й роздавати пакуночки з продуктами. І незалежно від того, що в них, люди вже встигли охрестити ті пакуночки одним словом – «гречка». Можна і продавати продукти нібито за собівартістю, можна надавати знижки на певні послуги, чи, зціпивши зуби, зробити щось для людей задарма. «Але ж ви не забудьте, хто для вас це робить, не забудьте потім за мене проголосувати» - не соромляться нагадувати безногому сліпому інваліду чи смертельно хворій на рак багатодітній матері «благодійники» та ще й розміщувати по білбордах хто, скільки і кому допоміг.
Не хочу, щоб за такі слова знову мене словесним поносом облив хтось з невихованих депутатів, як це мало місце на сесії 2 лютого, тому зразу ж зауважу – в діяльності окремих ГО є позитив. Вони стимулюють роботу влади, роблять її відкритішою, прозорішою, контролюють справедливість тих чи інших рішень, їх виконання. Якщо б такі ГОГ діяли не лише перед виборами, а і в «спокійний час» між ними, то кращого важелю впливу на владу годі придумати. Проте коли це робиться за 3 – 4 місяці до волевиявлення виборців, важко погодитися, що ці ГО діють чесно та порядно. Бо в цей час вони вишукують проблеми там, де їх немає, закриваючи очі на реальні важливі питання, які вирішити не так легко, зміщують акценти, показуючи другорядне головним, а головне опускають, оскільки воно їх не цікавить.
Всі як один розказують, що би то вони робили, якби були при владі і наче песики з благальним виглядом просять: «Выбери меня, выбери меня, птица счастья завтрашнего дня».
Проте виборець має знати, що часто лідери цих ГО і є влада, це депутати, які не дають слова іншій людині, яку привселюдно дозволяє собі хтось з «недоторканих обранців» безпідставно і привселюдно образити, це члени тих чи інших депутатських комісій, люди, які формують рішення ради, які мають доступ до всього значно більший, ніж ми з вами, прості і чесні виборці-недепутати.
Натягати на себе маску опозиції не личить тим, хто декларував себе як більшість, яка бере співвідповідальність за стан справ у місті та й опозиція теж не була поза увагою, не була обділеною, м’яко кажучи. От і створюється тому ніби щось нове, під «благу справу». Але, як пише Біблія, «не наливають нове вино у старі бурдюки», а старе вино в нові бурдюки. Хоча в даному випадку згадайте собі, що нове – це забуте старе. Не завжди забуте, але завжди замасковане. Згадайте і зробіть з цього висновок.
Щоб не вийшло, що вибори пройдуть, а всі ці ГО і БФ щезнуть, наче дим і сліду по них не буде. Тому як перед виборами, так і після них, знайте – якщо є проблема і ви бажаєте її вирішити, звертайтеся в першу чергу до влади, до тих, кого ви поставили на сторожі законності, справедливості та порядку в місті.
Володимир Ключак
