Перемагати добром
«На старт! Увага! Марш!» Почувши свисток, немов по команді всі кандидати на посаду міського голови Трускавця мали б розпочати передвиборчу боротьбу, агітацію. Проте ще далеко до старту мерської кампанії (яка невідомо чи відбудеться в липні, чи восени, чи аж навесні 2011) окремі хвацькі та браві кандидати розпочали свій забіг. Боротьба між опонентами точиться в основному щодо двох речей – хто більше наобіцяє виборцям та хто більше виллє бруду на чинного мера. Забуваються християнські чесноти, відкидається в сторону порядність, до дня виборів готуються всі як до штурму, від якого залежить їхнє життя.
Всім зрозуміло, що переможець буде один і кожен з учасників забігу хотів би ним стати, хотів би прийти до фінішу першим та здобути омріяну нагороду – своєрідний лавровий вінок, цінний приз. За час передвиборчої гонки кожен намагається взяти виборця якоюсь фішкою – хтось подарунки типу кульочки з гречкою та олією, хтось створенням клубів спілкування для пенсіонерів та організацією поїздок, хтось будівництвом дитячих майданчиків із зіпсованих шин. Проте не є нашою темою показати того чи іншого кандидата в негативному світлі – негативні сторони кожного опоненти висвітлять та використають по повній (ще й добрешуть). Ми ж хочемо показати, що аксіома Добро перемагає Зло – це не лише якась казка, мрія, утопія, але вона може стати і реальністю. Порядна і скромна людина незалежно від розміру її статків завжди має шанс бути почутою, шанс отримати посаду заради служіння громаді, а не для особистого збагачення чи інших корисливих цілей.
Якщо брати за приклад Лева Ярославовича Грицака, теперішнього голову нашого міста, то варто глянути хоча б на 10 років назад, подивитися, яким чином більша частина трускавецької громади висловила свою довіру саме йому – висловила і не пошкодувала.. Ще працюючи головним лікарем санаторію «Карпати», Лев Ярославович намагався завжди творити добро. Ніхто не може дорікнути йому тим, що в 1998 – 2002 роках він не відстоював інтереси Трускавця, будучи депутатом Львівської обласної ради. У кого розкриється рот сказати неправду, що до Лева Грицака він звертався, а той йому не допоміг? Та ні в кого.
Перемагати любов’ю, а не ненавистю, спокоєм, а не злобою, добром, а не злом. Цього правила Лев Ярославович дотримувався тоді, дотримується і сьогодні. Якщо би хтось захотів порахувати всі добрів вчинки нашого міського голови, то все одно щось упустив би – так їх було багато. Адже куди не глянь – всюди наш мер доклав своїх зусиль, вклав частину своєї праці та своєї душі. Тому він надав фінансову допомогу, тому допоміг вирішити наболілу проблему, іншому посприяв у працевлаштуванні, а скільки зроблено для блага всієї громади, для процвітання курорту! А коли він чує «Я Ваш боржник», то з лагідною усмішкою відповідає: «Всі ми під одним Богом ходимо, ніякий Ви не боржник».
Не прагнучи досконало описати всі добрі справи Лева Грицака, зупинимося хоча б на дещиці – його меценатській діяльності. Скільки лише книг і то добрих книг побачило світ завдяки його фінансовій підтримці. Унікальний фотоальбом «Трускавець з висоти пташиного лету» зі світлинами покійного Олександра Барана, талановитого фотожурналіста, «Духовна перлина Трускавця – церква святого Миколая» Олега Реги, історика та керівника місцевого Пласту, книга-монографія, яка є фактичним дослідженням історії Трускавця через призму історії головної трускавецької святині, «Трускавець – володар живої води» Літописця В’ячеслава, «Воскресла Бренів – пам’ять у світи» Богдана Гуцила (фактично є історією Орова, сусіднього з Трускавцем села) та багато інших. А сприяння релігійним громадам в їхніх потребах? А меценатство в галузі культури? А спонсорування спортивних заходів? А те, що санаторій «Карпати» вже кілька років поспіль володіє Чашею святого Миколая хіба не є заслугою Лева Ярославовича? Перелік благо чинності для людей, а не для піару можна було б продовжувати, але чи є сенс? Ті, хто знає Лева Ярославовича, не потребує доказів його доброти, любові до людей та милосердя, його турботи про все місто в цілому та про кожного трускавчанина, особливо знедоленого зокрема. Хто ж у злобі своїй закам’янів і вперто не хоче помічати доброго, а видумує бозна які нісенітниці, то марно старатися їх переконати – облуду окремих трускавецьких опозиціонерів їм слухати миліше, ніж голу правду про реальний стан справ. Не описуємо добрі справи Лева Грицака для його реклами, адже «Нехай права рука не знає, що робить ліва». А наводимо ми цих кілька з величезної кількості фактів доброчинності для того, щоб показати – є ще люди на нашій планеті, які творять добро і завдяки цим людям ще й тримається, напевно, світ. І ці люди перемагають своїх опонентів саме завдяки доброті, завдяки близькості до інших, розумінню їхніх потреб.
Вісім років керування Трускавцем для Лева Грицака стали невід’ємною часткою його життя. Він здобував цю посаду не задля самої посади, а задля розширення можливостей творити добрі справи, розвивати місто-курорт, вирішувати проблеми, які створили інші і створювати речі, які інші обіцяли створити, але не змогли. Лев Грицак є немов добрим генієм для нашого міста і я впевнений – допоки він керуватиме нашим містом, можна бути спокійним за долю Трускавця, за наше благополуччя. Завдяки Леву Грицаку ми отримали чудовий плавальний басейн, реконструкцію шкіл, спортивних майданчиків, відремонтовані приміщення міської лікарні та поліклініки, заасфальтовані дороги, вихід на міжнародний рівень та визнання наших можливостей. Людина творила добро і останні 8 років, і перед періодом перебування на посаді міського голови, то хіба можна говорити, що раптом треба таку людину, Особистість з великої літери, замінити кимось, хто по суті ще нічого не зробив, але багато обіцяє? Така філософія виглядає щонайменше дивною…
Андріан Марічик
