«Хліба і видовищ» - так гукали древні римляни, в цьому вони вбачали сенс життя. Звичайно ж, хліб на першому місці, проте для розвинутої цивілізації видовища дійсно стоять на другому місці і маємо приклад в Америці з Голлівудом. Людина – соціальна істота, вона хоче тусуватися, вона хоче насолоджуватися не лише від споживання вишуканих харчів, від задоволення в різній формі своїх фізіологічних потреб, але і спілкуванням, але і спогляданням прекрасного, самореалізацією, шукаючи позитивних емоцій в тому, що недоступне іншим живим істотам на планеті Земля.
Дійство, яке відбувалося ввечері 5 січня в санаторії «Карпати», ординарним не назвеш ні з якого боку. Тут в своїй повноті можна було відчути самореалізацію молодих талантів зі всіх куточків України, самореалізацію доброчинних прагнень меценатів, спілкування, яке збагачує, споглядання воістину прекрасних речей. Не так часто середньостатистичний українець має змогу долучитися до справжнього мистецтва, не так часто є можливість отримати естетичну насолоду. Проте в Трускавці така можливість буває чи не найчастіше. Одна моя знайома зі Стебника так сказала про подолання своїх комплексів меншовартості: «Так, я живу в депресивному місті, де повно вульгарності, наркоманів, алкоголіків, де безробіття і бруд. Але під боком є Трускавець, де я можу долучитися до вершин прекрасного, де я зі своєю сім`єю в суботу чи неділю можу поїхати і отримати насолоду від концертів відомих співаків, від здавалось би недосяжного телевізійного гумору, бо тут гумористи з телебачення є реальними живими людьми, з якими можна поспілкуватися. І тоді я радію, що я живу так близько біля культурного центру, що поряд зі Стебником є Трускавець».
Це не вигадані слова, Трускавець реально стає другим після Львова, а в деяких випадках і першим щодо культурних заходів, чим досить невдоволені наші сусіди дрогобичани. Але що поробиш – статус курорту зобов’язує, ноблєс обліж, як кажуть жабоїди.
Ось і цей рік Трускавець розпочав грандіозним фестивалем з надзвичайно симпатичною назвою «Яскрава країна». Цілий рік готуватися, щоб два дні пофестивалити, але воно вартує того. Відкриття фестивалю відбулося офіційно в понеділок, 4 січня, хоча учасники вже перезнайомилися між собою після приїзду до нашого міста в неділю. Алярмово міський голова давав доручення генеральному директору КП «Наше місто» прибрати сніг зі сцени, організатори вирішували поточні моменти, а діти хвилювалися – хто ж виявиться найкращим, як ми виступимо, чи все вдасться. Вдалося! Це можна стверджувати після гала-концерту, феєричного дійства при переповненому залі, коли наче вся Україна (та не лише Україна) розкрила свої задатки, над якими ще треба добре попрацювати, обробити, наче самородні діаманти, щоб старі зірки посунулися, давши місце юним обдаруванням.
Географія учасників вражала – ось лише колективи: зразковий ансамбль народного танцю « Подоляночка», Вінниця, народний художній хореографічний ансамбль «ЧАС ПІК», Кіровоград, зразковий хореографічний колектив «Престиж», Сокаль, державна дитяча хореографічна студія українського танцю «Барвіночок», Київ, дитяча студія Народного хореографічного ансамблю «Перлина», Запоріжжя, дитяча хореографічна студія «Дебют», Ялта, дитячий хореографічний ансамбль «Золоті діти», Трускавець, зразковий ансамбль естрадно-спортивного танцю «Майстерня хореографії», Дніпропетровськ, зразковий хореографічний ансамбль «Асорті», Дніпропетровськ, зразковий ансамбль танцю «Юнона», Запоріжжя. А ще ж відбувалися змагання солістів по хореографії та вокалу в різних вікових групах, участь приймали Саченко Ганна, Київ, Багумян Валерія, Київ, Назарова Дар'я, Херсон, Лемещенко Ніна, Херсон, Бондар Тетяна, Дніпропетровськ, Гриненко Вікторія, Дніпропетровськ, Яньков Сергій, м. Хмельницький, Миколенко Дар'я, м. Київ, Тітова Марія, м. Київ, Багрій Юлія, м. Вінниця, Барановська Аліна, м. Луцьк, Волинська обл., Кутняхова Богдана, м. Київ, Музика Катерина, м. Київ, Ісай Аліна, м. Київ, Странцева Дарина, м. Вінниця, Роман Салань, м. Трускавець, Гончар Діана, м. Кам'янець-Подільський та багато інших.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Маленькі клоуни, які веселяться та веселять інших, танець живота в екзотичному індійському вбранні, стилізовані та автентичні українські танці, три чудовиська, які оживають опівночі в музеї, пісні українською, англійською, вірменською, російською мовами, акробатичні вправи та задушевна лірика, маленькі кнопочки і майже дорослі дівчата та хлопці – тригодинний гала-концерт перевершив всі очікування.
На прес-конференції, яка проходила в конференц-залі санаторію «Карпати», про цей санаторій говорилося як взагалі про місце з благодатною аурою, де потрібно проводити такі конкурси і надалі. «Ніякий палац культури Шевченка нам не потрібний», сказав продюсер Аліни Ісай з Києва (яка в результаті отримала гран-прі фестивалю), назвавши «Карпати» the best. До речі, з ПК Шевченка дійсно буває інколи непросто, от як нам стало відомо, за 1 годину оренди залу керівництво ЗАТ «Трускавецькурорт» хоче 10 тисяч гривень і для того, щоб провести 4-годинне дійство фестивалю фольклору «Ой радуйся, земле» 10 січня, потрібно 40 – 50 тисяч. Тому розглядається можливість провести наступний трускавецький фестиваль в «Златі», де згодом (з 10 по 15 січня) пройде і фестиваль телевізійних фільмів. Ну що ж, для декого бізнес, гроші є важливішими від збереження традицій, тим більше якщо це не твої традиції. Але бізнес є бізнес, так що цих керівників можна і зрозуміти. Хочеться вірити, що такий крок зовсім не пов'язаний з місцевими виборами.
«Яскраву країну» теж було б непросто провести без добрих людей. Нагадаємо, що проходило свято під патронатом міського голови нашого Трускавця Лева Ярославовича Грицака. Він і вручав перші премії в різних номінаціях та гран-прі фестивалю. До речі, наші «Золоті діти» по народній хореографії теж зайняли перше місце. Подарунок отримав і сам мер – тарілку петриківського розпису, диплом та календар. Дипломи отримали і всі меценати – Іван Скибак та Володимир Маринкевич з санаторію «Карпати», Олександр Чебаненко з СГК «Дніпро-Бескид», керівник «Женеви» (прізвища, на жаль, не знаємо), голова правління БФ «Трускавчани» Євген Юник, приватний підприємець Роман Гарасим`як, готель «Клуб рН», Володимир Нагурний з «Конвалії» та Сергій Саранча з «Джерела» (обидва дитячі санаторії розмістили учасників), заввідділом культури ТМР Світлана Ковальчин та інші. А фактично левову частку роботи з трускавецької сторони зробила секретар міської ради Наталія Пономаренко, яку можна назвати хрещеною мамою «Яскравої країни в Трускавці». «Ми плануємо вивести цей фестиваль на міжнародний рівень, залучивши до складу учасників дітей з Чехії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Росії, Грузії, - в ексклюзивному коментарі нашому виданні зазначила Наталія Анатоліївна. – Хоча такі фестивалі традиційно проводять влітку чи навесні, ми ризикнули зробити це взимку, щоб наші діти із східних та південних регіонів України могли відчути атмосферу Різдва, різдвяних свят і не просто відчути, а стати учасником, щоб потім понести традиції до себе, відродити їх і не забувати. А ще нам дуже б хотілося, щоб ті, хто приїжджає на фестиваль в наш Трускавець, згодом приїхали і відпочивати саме сюди, до нас».
Толерантним і гостинним містом, в якому музика і мистецтво стоять осторонь політики, назвали наш Трускавець гості фестивалю. З вітальним словом до дітей та дорослих виступив і бургомістр дружньої Трускавцю землі Ватлінґен в Німеччині Вольфґанґ Ґруббе. «Ми раді бачити Вас в Європі», - ці слова надзвичайно втішили всіх учасників, незалежно звідки вони прибули в наше місто. «Захід кращий, бо ближче до Заходу» - так по-філософськи відповідали на прес-конференції керівники фестивалю та журі на запитання, чому тут, у нас краще проводити такі фестивалі. Для того, щоб ще більш розвивати дружні зв’язки між різним регіонами України та глибше пізнавати один одного, мер міста вручив переможниці гран-прі путівку в санаторій «Карпати». Путівку вручив Лев Ярославович і представнику «ЧАС ПІК», ця група зайняла перше місце і дійсно була фаворитом конкурсу. Не обійшлося, можливо, і без невдоволених, адже кожен хотів привезти з Трускавця перемогу, але конкурс як лотерея – не всім дано виграти. Хоча абсолютна більшість була задоволена просто надзвичайно, очі дітей світилися від радості, безпосередність та щирість східняків не могла не передаватися нам, часто так скутим у вираженні емоцій галичанам.
Неначе казка, неначе сон, з якого не хочеш прокидатися – це фестиваль «Яскрава країна», який вписав свою сторінку в історії Трускавця. Насмілюся сказати, що він має цілком реальні шанси стати подією року 2010 в Трускавці, випередивши навіть вибори. Адже вибори змінять не багато – мер залишиться той самий, люди після них забудуть про політику, яка є теж яскравою, але надто кричущою та без естетичного смаку. А фестиваль залишиться дійсно яскравою сторінкою в пам`яті всіх учасників, особливо дітей. І перефразовуючи сентенцію «Діти – наше майбутнє», так і хочеться побажати діткам-учасникам цього феєричного дійств: «Діти, нехай у вас буде хороше майбутнє!»
Володимир Ключак
