Події останніх двох тижнів в сусідньому Дрогобичі показали, що все на цьому світі, окрім нашого життя та нашого здоров’я, а також безпеки рідних та близьких нам людей – суєта суєт. Політика відійшла далеко на задній план, подібно як і бізнес, хороші одяг та взуття, фінанси, відпочинок тощо. Паніка, істерія, відчуття безсилля – цих слів замало, щоб охарактеризувати стан людей. Бо дійсно, медики розводять руками, проти нової хвороби немає ліків, антибіотики не допомагають, а гинуть зовсім здорові молоді люди, також діти. Хто б сподівався, що смерть скосить навіть 26-літнього спортсмена, учасника змагань з важкої атлетики? А діти – шестирічна дитина з Ластівок та півторарічна дрогобичанка, яких так і не внесли у список жертв нової хвороби? Хто може гарантувати, що наступною жертвою не станеш саме ти чи хтось із твоєї родини? Звідки ЦЕ і чому саме в нас, а не десь в Америці, Росії, Китаї чи Бразилії?
Ми звикли, що всі жахіття, про які повідомляють ЗМІ, кояться десь далеко. Пригадаймо хоча б нові хвороби останніх двох десятиліть, які спалахували раптово і так само раптово пропадали. Хвороба скажених (чи шалених) корів, атипова пневмонія, пташиний грип, свинячий грип, а тепер ще й ЦЕ. Чи не забагато на такий короткий проміжок часу? Лунають розмови про медичну мафію (а те, що вона існує, ніхто під сумнів і не ставить), яка сама генерує десь в лабораторіях іноземних держав щораз нові і нові віруси, штами, бактерії, іншу заразу і потім заробляє мільйони чи й мільярди на лікуванні, вакцинації, профілактичних заходах, іншими методами. Хто зна – може й правда…
З цими хворобами не поборешся фразою «мийте руки з милом та одягайте ватно-марлеві пов`язки», невідомо, чи тут і протигаз допоможе. Лікарі розводять руками, мовляв, зробили все, що в силах медицини. Надто багато є що приховувати – тому правду про події в Дрогобичі ніхто не скаже. Щоб дослідити це питання від «А» до «Я», треба розплутати такий клубок і дійти до таких джерел, що в результаті дрогобицькі «Бриґідки» мали б бути переповнені за зловживання та махінації, а не дрогобицькі лікарні. Бо хіба в Дрогобичі додумалися приватизувати лікарняні заклади, приміщення, території – депутатам (окремим) захотілося розвивати свій бізнес. Чому совіти в цьому «бандерівському кублі» будували шпиталь саме на місці жидівського цвинтаря, та не тільки шпиталь, але й пологовий будинок, в якому постійно виявляють стафілокок чи іншу нендзу? Чому в Україні батьки, які є противниками вакцинації, постійно мають проблеми з оформленням дітей в садочки і таких «чому?» ще дуже-дуже багато…
Дрогобич став показовим містом українського сьогодення – з відсутністю інформації, потім її перекрученням, безглуздими порадами, а потім людей ще й звинувачують «не сійте паніку». Ще 26 жовтня ми писали про грип, офіційні ж джерела мовчали. Чому всі сполошилися лише в п’ятницю, 30 жовтня, коли паніка опанувала Дрогобич, Тернопіль, інші міста Західної України, коли люди викупили пов`язки задовго до розпорядження влади? Чутки про легеневу чуму, черевний тиф, свинячий грип, грип, який містить в собі штами звичайного, пташиного і свинячого та ще й продовжує мутувати, хочуть спростувати звичайним «неправда», не даючи зрозумілих пояснень, які б влаштували людей. Про те, що кропитимуть Дрогобич у п’ятницю, говорили всі, інформація навіть появлялася на Інтернет-ресурсах, то чому б не надати зразу офіційну відповідь, в яких випадках кроплять, з якою метою, чи можливий такий варіант в Дрогобичі.
Відносно Трускавця. До честі працівників медицини, чіткі роз’яснення були надані в п’ятницю о 11.40 по міському радіо – виступили спільно головний лікар міської СЕС п. Наталія Когут та головний лікар міської лікарні п. Йосип Свіжинський. Станом на п’ятницю епідеміологічний поріг Трускавець не переступив, хоча дітей з дитячих садочків наказали забрати, канікули продовжили. Міська лікарня забезпечена медикаментами, ажіотажу в місті (порівняно з Дрогобичем) не спостерігалося. У суботу о 11.40 по міському радіо виступив і міський голова Трускавця Лев Грицак (медик за фахом). Він теж прокоментував ситуацію, яка склалася в місті. Не приховуючи, що певна частина відпочивальників та гостей достроково з міста виїхала, все ж висловив впевненість, що епідемію вдасться подолати. Від себе додамо, що листопад буде важким місяцем для санаторіїв, вілл, пансіонатів, готелів, а також ресторанів, розважальних закладів – дай Боже, щоб хоч новорічно-різдвяний час приніс прибутки місту. Трускавець втратить в фінансовому плані через карантин, який запроваджено на три тижні. Трохи підробили таксисти – люди боялися їхати громадським транспортом з Трускавця, особливо ті, хто забирав дітей з санаторію «Джерело», а також багаті клієнти з великих готелів міста.
А в цілому – все спокійно, не було перебоїв із водо-, газо-, тепло-, електропостачанням, працюють супермаркети, магазини, біля половини людей у Трускавці не ходить і не збирається ходити в ватно-марлевих пов`язках, хоча кількість тих, хто виходить на вулиці, зменшилася, особливо дітей та з дітьми. Паніки в місті немає, смертей через пневмонію чи як наслідок ускладення грипу не було, люди надіються, що суха морозяна погода знищить інфекцію.
Відносно причини появи епідемії, висловлюються різні припущення – занесли заробітчани, помирають в основному ті, що під час Чорнобильської трагедії були малими дітьми чи лише народилися, це новий вид бактеріологічної зброї, це спеціальний хід, щоб зірвати вибори та впровадити надзвичайний стан і пряме президентське правління, інші. Хтось вказує на факт, що епідемія розпочалася на кілька днів перед Хеллоуїном – цього року вже не жартували над смертю, це вона пожартувала над Україною. Не виключено, що різка зміна погода 13 – 14 жовтня з снігопадом, сирістю, зниженням температури теж відіграла свою негативну роль, адже саме з того часу збільшилася кількість захворювань на пневмонію, яку не можна було зупинити жодними ліками, в тім і антибіотиками найновішого покоління.
З допомогою Україні першою прийшла наша сусідка Польща, теж інші сусіди – Словаччина, Румунія. Незважаючи на те, що в аптеці з ліхтариком не знайдеш жодного антивірусного препарату, мешканці нашого регіону в першу чергу покладаються на «перевірені» методи – сто грам, часник, цибуля, цитрусові, чаї з трав, мед та оптимізм. Помаленьку відходимо від того пригніченого стану, який був ще в п’ятницю – суботу. Члени трускавецького Товариства Живої Вервиці включили молитву за припинення епідемії в щоденні інтенції-наміри. Сподіваємося, що епідемія закінчиться в найближчий час, що кількість жертв так і зупиниться на позначці 60 з лишнім чоловік, як це подає офіційна статистика на даний момент. І вкотре переконуємося, що найголовнішими залишаються життя та здоров’я – бережімо їх!
Володимир Ключак
