Ніхто вам зараз не дасть достеменної відповіді на запитання: від чого останнім часом померли дрогобичани від свинячого грипу, легеневої чуми чи від ускладнень звичайного грипу.
Влада в особі мера і депутатів, санітарноепідеміологічна служба і медицина розписались у власному непрофесіоналізмі, а тому повинні піти у відставку.
За великим рахунком, не такий страшний чорт, як його малюють, але чимало дрогобичан піддалися звичайнісінькій паніці. Так зазвичай буває, коли відсутня достовірна інформація. Погодьтеся, її взагалі не було, а тому гору взяли чутки. Дрогобичани вважають, що у місті лютує свинячий грип, хоча встановити це практично неможливо з банальної причини: немає у нас необхідної установки, про яку розпинається Юлія Тимошенко, а в результаті розтину трупів цього з’ясувати не вдасться.
Деякі лікарі схильні вважати, що дрогобичани померли не від атипової пневмонії, коли легені стають як решето, а від легеневої чуми. Її симптоми і наслідки детально описані в медичних довідниках і катастрофічно нагадують дрогобицькі випадки. Звісно, можна вірити Юлії Тимошенко, яка каже, що легеневої чуми в Україні нема, але вона не професійний медик, а професійний політик, завданням якого є за будьяку ціну дорватися до влади. А якщо при цьому буде втрачене життя десятків, сотень чи навіть тисяч людей для великої політики це не має жодного значення.
Дрогобич, який першим в Україні вивісив синьожовтий прапор, став своєрідним П’ємонтом у П’ємонті, впав жертвою некомпетентної влади. Після національновизвольного ренесансу 19891990х років, після помаранчевого майдану, рушійною силою яких були прості люди стихійні націоналісти, до корита дорвалися негідники, які заради грошей готові були переступити й через маму рідну.
Ми що, не знали, яке шалене хабарництво процвітає у нашій медицині, які злочинно непрофесійні лікарі тут працюють?! А що влада? Вона лише потурала цьому, намагаючись нажитися на “відкатах” і вимагаючи для себе і для своїх рідних справді безкоштовного медичного обслуговування. Можновладцям було начхати на простих людей, які платили не лише за ліки, медичні послуги, а й мусили давати гроші у кишені лікарям, медсестрам і санітаркам, аби їх оглянули, обслужили, просто подивились, чи вони ще, даруйте за слово, не здохли.
Гроші були на все, але лише не на хліб хворим. Коли ми написали про це, то почули лише лайку з вуст окремих лікарів. Жоден меценат не відгукнувся. Правда, депутати поговорили про це на сесії, але далі розмов справа не пішла.
“Тустань” у багатьох публікаціях писала про незадовільний стан у дрогобицькій медицині, коли від нехлюйства лікарів помирали люди, але жоден засіб масової інформації нас у цьому не підтримав, жодного реагування з боку правоохоронних органів не було.
Те саме можна сказати і про санітарноепідеміологічну службу. Наприклад, у Стебнику місяцями не вивозилося сміття, сміттєпроводи до дев’ятого поверху були забиті сміттям, а у багатьох будинках така ситуація залишається й досі. “Тустань” неодноразово писала про це, била на сполох, але ті, хто безпосередньо відповідає за дану ділянку роботи, займалися паперовою творчістю, не розв’язуючи проблему по суті. По місту бігали щурі. Це диво, що до Стебника не вчепилися чума, тиф чи якась інша зараза.
За некомпетентність чиновників, низький професіоналізм лікарів і санепідеміологів дрогобичани розплачуються найдорожчим життям, а ці людці не роблять належних висновків.
Та й деякі дрогобичани показали свою справжню сутність, намагаючись нажитися на біді. Коли з аптек “вимили” маски, вони з’явились у спекулянтів, які продавали їх утридорога.
У церквах значно поменшало людей. Це свідчить не лише про боязнь захворіти на свинячий грип, а й про низький рівень віри у Бога. Адже раніше в церкві збиралися саме тоді, коли була найбільша біда, коли хвороби окуповували те чи інше місто або село. Нині ж послухали безбожних Ющенка і Тимошенко, які закликали священиків обмежити кількість богослужінь у зв’язку зі свинячим грипом, і ніхто не задумався, що ці та їм подібні політикани публічно, на людях, з широким висвітленням у засобах масової інформації, звертаються до Бога лише тоді, коли це їм потрібно і вигідно як, наприклад, нині, у розпал президентської кампанії.
Людей настрашили свинячим грипом чи легеневою чумою, але й далі замовчують очевидну істину: чимало смертей настає від ускладнень на грип. У нас навіть не ведеться офіційної медичної статистики на цю тему. Від чого вмер? Від інсульту. Від інфаркту. Від запалення легенів. А те, що інсульт, інфаркт чи запалення легенів були спричинені грипом й дали ускладнення, на широкий загал не виноситься. У всьому цивілізованому світі подібна статистика ведеться. Скажімо, у Сполучених Штатах Америки щорічно від ускладнень після перенесеного грипу помирає десятки тисяч осіб, а в Україні жодного чоловіка!
Весь цивілізований світ живе з усвідомленням того, що пандемія свинячого грипу існує. Але там також знають, що, якщо й захворів, то вилікуватися можна буквально за тиждень. У нас такої упевненості немає. Наші лікарі не здатні встановити правильний діагноз, лікують Бог зна від чого та ще й гроші здирають, хоча Юлія Тимошенко запевнила, що лікарні забезпечені усіма необхідними препаратами.
Чи зробимо з цього висновки?!
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
