Минулої середи, 9 грудня, все прогресивне людство відзначило Міжнародний день боротьби з корупцією.
Україна в цій боротьбі пасе задніх, опинившись поруч з африканськими країнами, в яких демократією і не пахне. Ми ж вважаємося демократичною країною і прагнемо до Європи.
Президент України Віктор Ющенко, зустрівшись з силовими міністрами, зробив справжнісінький розгон, звинувативши їх у “кришуванні” корупції. На його думку, прокуратура, міліція і СБУ очолили корупційну вакханалію в Україні. Звичайно, це все можна списати на передвиборчий піар. Де ж був Віктор Ющенко усі ці п’ять років, відколи прийшов до влади? Невже за місяць до президентських виборів “прозрів”? Але в одному він правий: корупція, мов іржа, роз’їла наше суспільство.
Стебник у цьому плані нічим не відрізняється від інших міст і містечок. Корупціонери тут є і почувають себе вельми комфортно. Щоправда, одних ловлять на гарячому, інші відбуваються легким переляком, а ще інші брали, беруть і будуть брати хабарі, увірувавши у свою безкарність.
Наша газета вже писала про те, що заступника міського голови Лілію Шологон засудили у Дрогобичі за корупційною статтею, призначивши символічний штраф, який складає мало не одну тридцяту місячної зарплатні. За такою самою корупційною статтею, по тій же справі судили у Львові міського голову Романа Калапача, але суд виправдав його. Цікаві у нас суди, правда? Ми акцентували тоді на цьому увагу, але до нас не прислухались. Тому й маємо те, що маємо. Чи не за таким же сценарієм відбувалося поновлення Романа Калапача на роботі? За корупцію судили і першого заступника міського голови Богдана Асафата.
Біля міської ради висить бігборд, на якому Арсеній Яценюк, грізно дивлячись у бік приміщення, де засіли стебницькі корупціонери, здебільшого не упіймані нашими доблесними правоохоронними органами, обіцяє оголосити війну корупції. А що з нею воювати? Просто треба виконувати закони, які є. А, головне, створити такі умови, щоби хабарники почували себе незатишно, щоби не вимагали від нас за кожну довідку якийсь грошовий еквівалент. Рецепт дуже простий: хочеш, щоби не було корупції, - не давай хабара. Не критикуй хабарника, допоки сам не перестанеш давати йому хабара.
Це, звичайно, ідеальна картинка, яка не має нічого спільного з дійсністю. Та й мислення у нас не європейське, де найнижчий рівень корупції, а африканське, де демократією і не пахне...
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
