Діти не винні, що їх залишили рідні батьки на поталу цьому жорстокому світові. Діти не винні, що вони народилися інвалідами, а батьки очікували здорових, гарних, рум’янощоких та веселих дітлахів. Таких дітей-інвалідів окремі батьки віддали державі – опікуйся ти, а як держава опікується, краще не знати. Особливо як опікується дітьми. І не йде мова про якісь знущання, а радше про мізерне фінансування та часто відсутність сімейного затишку та тепла. Це не стосується всіх інтернатів, та все ж… Мама в людини одна, які і сім’я, в якій виховуємося, з джерел якої черпаємо свої знання, в якій формуємося, виростаємо, щоб колись вилетіти із цього гніздечка та звити своє власне кубельце з відкритою коханою особою.
Останні коментарі