Дерево проблем та дерево цілей, або За деревами не видно лісу

By  | 06.08.2018 | Filed under: Публікації

Львів`яни освоюють німецькі гроші, виділені на розробку Стратегії розвитку Трускавця. Натомість самі трускавчани перебувають у ролі статистів, «корисних ідіотів», котрі дозволяють над собою експериментувати та затягувати в ігри типу «котика та мишки».

Це, звісно, жарт. А якщо серйозно, то проходить «демократичний» процес, коли верхи не хочуть, а низи не можуть. Втім, невідомо, чи й верхи можуть чітко визначити що ж конкретно потрібно Трускавцю – статус, інвестиції, «Нафтуся» в руках громади, міні-бювети, квести типу пошуків мінвод у Східниці чи належна оплата праці в оздоровчо-відпочинкових закладах. Низи ж ніби й хочуть визначитися з нагальними проблемами міста, але от тільки ці визначення базовані на суб’єктивізмі та меркантильних інтересах тих чи інших груп впливу. В результаті «робота» над так званою «стратегією розвитку міста» перетворилася у філософію з витрачанням часу та паперу, а учасники «дискусій» так до кінця і не усвідомили, що їхня присутність на воркшопах/майстернях/дискусіях потрібна тільки для фотозвіту.

Нещодавно пан Олександр Софій оприлюднив «Результати роботи ІІІ майстерні», яка пройшла 1 серпня ц.р. в центральній бібліотеці Трускавця. Форма «дерева», де з однієї сторони кристалізовано «проблеми», а з другої «цілі», тобто шляхи вирішення проблем, заперечень не виникає. А от щодо бачення цих шляхів-«цілей» напрошується висновок: «Сліпий веде сліпого!». Окрім явних нісенітниць та софістики конкретних шляхів розв’язання тих проблем, а тим більше механізмів абсолютно не видно. Щоб не бути голослівним, подаємо нижче кілька цитат та обґрунтування мертвонародженості «ідей», які мали б вирішувати ту чи іншу проблему.

1. Проблему «Недостатній рівень залучення інвесторів, в першу чергу – розвитку туристичного бізнесу» пропонують вирішувати шляхом «створення Агенції місцевого розвитку та забезпечення її функціонування». Між іншим, у Трускавці вже є дві «агенції розвитку», одна з яких створена під пана Яворського (колишній заступник мера, тепер – депутат ТМР від БПП «Солідарність»), а друга від громадських діячів Розора-Грабовський-Ус. Якщо в намірі міської ради є пролобіювати створення ще однієї структури, котра б викачувала гроші з міського бюджету, віддаючи взамін міфічну «працю» у вигляді розумувань, то тоді третя агенція дійсно потрібна. Ефект від неї становитиме суму ефекту двох існуючих. 0+0=0.

2. Проблема «Брак коштів на розвиток», яку пропонується вирішувати шляхом «залучення коштів з ДФРР, МТД, спонсорів», а також через «впровадження системи платного користування бювету лікувальних вод гостями та безоплатного користування мешканцями м. Трускавець» виглядає як насмішка. Трускавець не повинен нарікати на брак коштів, адже їх є предостатньо. Невелике за площею місто при теперішніх доходах до бюджету може бути вилизане, причесане та подане на тарілочці без вливань ззовні. Проблема не в бракові коштів, а у неефективності їх використання. А очікувати великих надходжень коштів від впровадження платного входу в бювет може тільки наївний.

3. Низький рівень заробітних плат, як і відтік кваліфікованих кадрів за кордон та відтік молоді окреслені як проблеми, проте шляхів їхнього вирішення не подано. Очевидно, що привабити працівників керівники санаторіїв/готелів/вілл/інших закладів завжди можуть великою зарплатнею, проте цей процес гальмують об’єктивні та суб’єктивні причини. Об’єктивною причиною є той факт, що в ціну путівки закладені не тільки зарплата персоналу, а й податки, вартість енергоносіїв, продуктів харчування, медичних послуг, рівень ризику та процент прибутку. Підвищення рівня зарплати лікаря/санітарки/офіціанта/покоївки/двірника/адміністратора до рівня, який дозволяв би зупинити відтік кадрів до Польщі чи столиці – це як мінімум подвоєння цієї зарплати. В цьому ж випадку оздоровчий чи відпочинковий заклад змушений буде виставити ціну путівки, котра стане неконкурентною на ринку, і прирече себе на банкрутство. Змінити щось в цьому напрямку мала б розумна державна політика, бо потуги місцевого рівня допоможуть так, як мертвому припарка. Тож власники найбільших закладів Трускавця в кращому випадку воліють інвестувати отриманий прибуток не в персонал, а в розвиток, в гіршому ж – доводити підприємства до занепаду, виводячи гроші в офшори.

4. Обмеженість власних земельних ресурсів – це не проблема, яка появилася в останні два-три чи десять-двадцять років. Очікувати, що профани даватимуть поради щодо її вирішення – те ж саме, що дослухатися до порад ворожки, котра гадає на картах Таро. Якщо влада міста, котра змінюється кожних 4-5 років, не ставить чітко завдання перед чиновниками щодо вирішення цієї проблеми, то ця прблема й надалі перекочовуватиме з однієї «стратегії» в іншу. Створення ОТГ з можливістю розірвання задушливого кола, котре обмежує Трускавець по окружній вулиці, було б першим кроком до досягнення «цілі».

5. Закриття верхнього  бювету у м. Трускавці – чи це проблема? Учасники дискусійних груп вважають, що це «призвело до погіршення якості лікувальних послуг для відпочиваючих та згортання підприємницькій діяльності у нагірній частині курорту». Насправді ж про жодне погіршення лікувальних послуг не йдеться, адже жодні «лікувальні послуги» на бюветі (і верхньому, і нижньому) не надаються. Пиття мінеральної води як форма лікування – це важливо, проте відпочивальники не потерпіли від закриття верхнього бювету, адже доступ до мінвод їм ніхто не перекрив. Залишився нижній бювет, відкрився бювет у санаторії «Кристал», ряд оздоровчих закладів (у тому числі в нагірній частині) мають власні бювети. Щодо підприємців, то вони самі ковалі своєї долі. Ніхто публічно не хоче визнати факту паразитування підприємців на санаторіях, які залучають відпочивальників, забезпечуючи їм проживання та лікування. Те, що стало менше відпочивальників у нагірній частині курорту – це проблема в першу чергу санаторіїв, і саме вони мають її вирішувати. Невже місто має переживати, що якийсь магазин з керамічними виробами чи китайським/турецьким одягом та різними непотрібними дрібницями втрачає виторг? Якщо такі речі мають мати місце в «стратегії розвитку», то кому взагалі така стратегія потрібна?

6. «Незадовільна якість питної води та технічного стану мереж водопостачання, каналізації та системи очистки стоків у м. Трускавець» є навіть не надуманою проблемою, а радше шкідництвом. Вода до Трускавця подається з річки Стрий і вважається однією з кращих за якістю. Стан мереж, звісно, потребує втручання, але і він не є найгіршим як на українські реалії. Проблема радше в тому, що у трускавецького водоканалу, в чиєму б підпорядкуванні він не перебував, фактично зв’язані руки через історичну несправедливість передачі будованого за кошти санаторіїв Трускавця водогону у комунальну власність сусідньої громади – м. Дрогобича. Звісно, водоканал має масу проблем, проте навряд чи ті, хто подавав шляхи вирішення, в них розуміється. Принаймні, графа «цілі» щодо цієї проблеми залишилася пустою. А супутня проблема «відсутності каналізаційної мережі у сільських населених пунктах субрегіону» на даний час взагалі не є проблемою Трускавця і навряд чи стане нею в найближчий час. Адже жодна з територій, яка ввійде в склад Трускавецької ОТГ, не становить загрозу занечищення вод Трускавця – як питної, так і мінеральних.

7. «Недостатнє транспортне сполучення для гостей м. Трускавець з іншими регіонами України та зарубіжними країнами». Цю проблему пропонується вирішувати шляхом створення «робочої групи». Типово совкове мислення. «Будівництво нової автомагістралі до м. Львова (через Комарно)» та «додаткові рейси (трансфери) до м. Трускавець» виглядають на пропозиції явно фантастичні. Цікаво, чи готовий Трускавець вкладати власні кошти в нову автомагістраль до Львова? Та й чи так це потрібно? Щодо сполучення зі Львовом, то проблемою є радше погане залізничне сполучення з обласним центром, а не автобусне. Але, очевидно, учасники дискусій громадським транспортом не користуються.

8. «Загроза транспортним комунікаціям з боку Стебника (закриті солеві шахти)» – це однозначно проблема. Але її вирішення як «будівництво нових участків дороги за погодженням всіх зацікавлених сторін» та «будівництво нових участків залізничної колії» виглядає як насмішка. Найперше, нема слова «участки», є «ділянки». Бо це далеко не перший приклад кричущої безграмотності тих, хто «пише» «стратегію». А по-друге, Трускавець матиме сполучення таке, як вирішать у Львові. Просто намагання додати собі значимості висловлюваннями типу «ми вирішуємо проблеми сполучення, Стебника, земель, інфраструктури» – це може викликати тільки сміх. Хто такі учасники «робочих груп» в цій державі, щоб брати на себе повноваження вирішувати проблему «загрози транспортним комунікаціям з боку Стебника»?

9. Проблема «Недостатній рівень міських перевезень м. Трускавець з містами Дрогобич, Борислав         « є надуманою. Такої проблеми не існує. А от за внутрішньоміські перевезення потрібно братися кардинально, а не косметично. Це не лише зміна маршрутів (адаптація до реальних потреб населення та відпочивальників), але й зміна графіку руху та інтервалу, які на сьогодні є незадовільними. Щодо електротранспорту, то це є варіантом на віддалену перспективу, але аж ніяк не на найближчі 5-10 років. Натомість проблема відсутності об’їзної дороги відпаде сама собою відразу ж після побудови дороги на Трускавець в обхід зони можливих проваль (від львівської траси в напрямку купального озера) та нормальної дороги з Дрогобича на Стебник.

10. Проблема «Відсутність оптимального сполучення м. Трускавця з Орівською сільською радою»         показує, що дефініцією займалися явно не спеціалісти. Трускавець має мати сполучення з Оровом, а не з Орівською сільською радою, тобто не з окремим будиночком неподалік церкви Покрови в Орові. Зрештою, після утворення ОТГ в Орові буде староста, а не сільська рада. «Будівництво нової дороги Трускавець – Орів» є тактичним вирішенням проблем всередині ОТГ, а не стратегічним завданням.

11. «Відсутність у м. Трускавець статусу курорту державного значення». Цю проблему громадські активісти та влада бажають вирішувати шляхом «підготовки пакету документів до Верховної Ради для отримання Трускавцем статусу курорту держаного значення». Цей пакет документів мав бути давно готовий і тим більше давно поданий. Тим більше, що Дрогобиччину у ВРУ представляє трускавчанин Богдан Матківський. Але, очевидно, у мерії терпеливо чекають коли ж німці оплатять львів’янам гроші і коли під кінець каденції стратегію міста за німецькі гроші затвердять, аж тоді можна буде … нічого не робити. Як каже Роберт Кіосакі, чиновники – це ліниві злодії. Їм би нічого не робити, і при цьому наживатися, а от готувати пакети документів та ще й думати хто і як має лобіювати процес набуття статусу курорту державного значення – це вже занадто складно для них.

12. Цілий ряд проблем як от «Відсутність системи збереження історико-архітектурної зони м. Трускавець, зокрема забудови центральної частини», «Невирішеність проблеми недобудованих об’єктів у м. Трускавець», а також «Недостатній рівень лікувально-реабілітаційних послуг, зокрема спортсменів» (?!) вкотре показує відсутність відповідальності чиновництва за свою діяльність чи бездіяльність. Як це, відсутня система збереження історико-архітектурної зони? У чому проявляється «недостатній рівень лікувально-реабілітаційних послуг», і про яких спортсменів йдеться? Складається враження, що нову стратегію (при відсутності старої) хочуть забити якомога більше мудрими термінами, і після прийняття засунути її під сукно. Не можна пхати в стратегію те, що незрозуміле, а тим більше те, що має вирішуватися вже і зараз з чітко визначеною персональною відповідальністю за невиконання.

13. «Відсутність сертифікації мінеральних ресурсів  та запатентованих товарних знаків, зокрема лікувальної води Нафтуся» потребує спочатку обговорення в значно вужчому колі, ніж на «майстернях». Вісім років в міськраді є «управління розвитку», двічі проводився конкурс на логотип (запатентований зрештою потім приватною фірмою), є повноцінний юридичний відділ, а громадські активісти тільки зараз обговорюють тему патентів і сертифікації? Хіба це не злочинна недбалість? Але винних шукати годі, як і чекати покарань за службове нехлюйство…

14. Проблема «Відсутність маркетингової стратегії розвитку курорту та консолідації закладів санаторно-курортної зони» – це розписування влади міста у власній некомпетентності.  Вирішувати її шляхом «інвентаризації закладів санаторно-курортної зони, у тому числі їх ресурсів (медично-реабілітаційна база, конференц-зали, спортивна інфраструктура), а також – центрів туризму, клінік, ресторанів тощо» означає не вирішувати взагалі. Не хочеться вірити, що такої бази досі немає, а якщо це так, то можна тільки сісти і заплакати, як колись плакали євреї на ріках Вавилонських. Значить, фаховість спеціалістів у мерії просто фатальна… А «вияснення планів закладів санаторно-курортної зони, їх потреб, цілей» виглядає на знущання. Адже відомо, що план кожного закладу – це повна завантаженість, чим більший чистий прибуток, розвиток, збільшення кількості та якості надаваних послуг, збереження старих клієнтів та залучення нових. Все решта – другорядне.

15. «Нерозвиненість індустрії розваг для різної вікової групи туристів», напевно, означає, що Трускавець має перетворитися в Лас-Вегас? Таку думку ще в 2009-2010 роках (після початку світової фінансової кризи) озвучували депутати фракції «Пора» Олег Карпин та Юрій Яворський (тепер «Самопоміч» та БПП «Солідарність»). Чи на бальнеологічному курорті в пріоритетах стратегії розвитку має бути індустрія розваг? Тоді треба зрівняти з землею бювет, позакривати санаторії чи поперетворювати їх на ресторани, «казанови» з «ого» й «міленіумами», легалізувати казино, наркобари, будинки розпусти і зобов’язати всіх кілерів, які сюди приїжджають по справах чи на відпочинок, здійснювати реєстрацію в ТІКЦ.

16. «Будівництво канатної дороги Трускавець – Орів (Східниця?) з облаштуванням гірськолижного спуску». Ця тема, як і будівництво аквапарку чи тролейбусне сполучення Трускавця з Бориславом та Дрогобичем, мусується вже років з тридцять, бо озвучена ще до розпаду СРСР в зв’язку з планами створення міста Прикарпатськ. Таких тем можна придумати чимало, але… У Східниці аквапарк побудував конкретний власник «Трьох синів і доньки» Нечипоренко, у Трускавці зараз будує керівник «Карпат» Лев Грицак. Гірськолижний спуск на Буковиці облаштував підприємець Віталій Мицак, не надіючись на пропозиції та обговорення «громадськості». Поки не появляться люди, зацікавлені у будівництві канатної дороги на гору Цюхів, до того часу всі «обговорення» та «пропозиції» будуть мильною бульбашкою, яка може й гарна, але користі від неї нуль. Повний нуль.

17. «Підготовка гідів широкого профілю». І ніхто так і не сказав якого профілю, яких саме гідів і що вони повинні знати, вміти, робити і говорити. Черговий прилад словоблудства від ініціаторів розробки стратегії. Ані слова про володіння іноземними мовами (іспанською, китайською, німецькою, французькою, турецькою), ані слова про те, хто, де і за які кошти має готувати цих гідів конкретно для Трускавця, ані слова про те, скільки їх треба і з якою метою курорт їх потребує.

Подальший аналіз «дерева проблем та цілей» напевно зайвий. Бо кожен новий пункт викликає більше запитань, аніж відповідей.

Відсутність туристичного знакування в місті, інформаційних стендів, картосхем? Не можна говорити про повну відсутність, а радше про певні недопрацювання. Але їх легше виправляти в робочому режимі, ніж вносити в стратегію задля її розбухання..

Відсутність стратегії розвитку сфери туризму та розваг? Це просто слова, бо про туризм до Трускавця наразі не йдеться, а про «розваги» вже було сказано вище.

Відсутність дизайн-коду (візуального стилю) м. Трускавець? І знову виникає питання – а за що отримують гроші ті особи, хто в міськраді відповідає за цю та суміжні ділянки роботи? Може, знову треба виділити кілька мільйонів, щоб їх «розпиляли» фірми, наближені до певної політичної сили у Львові? І знову приїдуть «експерти», які «допомагатимуть» трускавчанам розробляти дизайн-код, знову створюватимуть робочі групи, збиратимуться на наради та «майстерні»?

А тим часом Східниця робить дуже багато тієї роботи, про яку не захлинаються, яку не озвучують, але яка дає результат. Лобі у Львові та Києві у нашого друга та партнера Східниці явно сильніше, ніж лобі трускавецьке. А ми тим часом далі ходитимемо на зустрічі в бібліотеки та чубитимемося, чи приєднувати нам Орів та Уличне до ОТГ і чи потрібен Трускавцю статус курорту державного значення…

Все мудре – просте. Все вирішується, якщо є бажання. Все ефективно, якщо роботу виконують люди на своєму місці. А стратегія – це не щось непорушне, незмінне, вічне, затверджене раз і назавжди. Стратегія для Трускавця – щоб трускавчанам та гостям тут було добре. Зручно, комфортно, приємно. Все решта – це вже тактика.

Але в нас стратегів дуже багато, а тактики сидять мовчки і виконують свою роботу. Кожен на своєму місці. Керівники санаторіїв, друзі потенційних інвесторів, ньюзмейкери, вихідці з Трускавця в різних точках України та світу, але також покоївки, медсестри, лікарі, масажисти, адміністратори готелів, бармени, офіціанти, кухарі, продавці, дівчата на рецепції, працівники водоканалу, повії, аніматори та багато-багато інших. Вони не пишуть стратегії, не вживають незрозумілих термінів, а тільки якісно виконують свою роботу.

Володимир Ключак

P.S. Ознайомитися з «деревом проблем та цілей» та іншими «напрацюваннями» «робочої групи з питань стратегії розвитку Трускавця» можна в соціальній мережі Фейсбук у групі «Стратегія розвитку Трускавця».

Також читайте

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • №89282 Офіційна робота в Німеччині.
    27.11.2018 | 11:10

    Офіційна робота в Німеччині, з оплатою від 8 євро/год і більше. Офіційне оформлення відбувається, по відрядженню форма А1 (від польської фірми на практику). Для оформлення на роботу потрібна польська робоча віза (з терміном не менше трьох місяців, або біометричний паспорт ( не менше 90 днів). Працевлаштування тільки офіційне, з віковим обмеженням до 50 років. Знання [...]

  • Запрошуємо на роботу
    31.10.2018 | 13:24

    ТзОВ «ГКК «Карпати» (м. Трускавець, вул. Карпатська, 2) запрошує на роботу інструктора з ЛФК. Тел. для довідок (03247) 6-21-22. Також читайтеЗапрошуємо на відзначення 100-літнього ювілею створення ЗУНР (0)Запрошуємо на Свято подяки Богові (0)Заходи до 76-річчя створення УПА (0)Оголошується конкурс на найкращу наукову роботу серед студентів вишів України з гарантованою грошовою винагородою! (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви