Роман Різняк прославив рідний Трускавець і увіковічений у пам’ятнику, котрий був споруджений в місті-курорті за часів міського голови Богдана Матолича, і височіє вище бювету, на вул. Джерельній. Цей пам’ятник роботи скульпторів Володимира Ропецького і Сергія Олешка кількаразово пробували знищити, обливали фарбою, але він стоїть, аби щорічно 11-12 березня приймати шану та знак вдячності від земляків.
Родина Різняків – типово трускавецька багатодітна сім`я з патріархальним устроєм, де і тато, і мама прищеплювали дітям любов до Бога, Церкви, Вітчизни та рідного народу. Найбільш заслуженим для України став син Роман, котрий пов`язав свою долю з націоналістичним підпіллям, став боївкарем ОУН-УПА, взяв у полон самого генерала Сабурова, і місце поховання якого довгий час вважалося невідомим. Хоча є певні підстави стверджувати, що загиблого героя поховали тихцем біля могили його батька Олекси.
Останньою з великої родини, хто добре пам’ятав Романа Різняка, була його рідна сестра Оксана (по чоловікові Дмитречко), котра пережила сталінські концтабори. Померла вона в грудні 2013 р., коли у Трускавці містом керував Р. Козир. Щорічно вона приходила до пам’ятника, встановленого в честь її брата, і завжди розповідала про нього – героя, котрого зродила трускавецька земля.
Вшанувати не лише Романа Різняка, а всю славетну родину, вирішив Почесний громадянин Трускавця, невтомний дослідник та голова місцевого осередку «Меморіалу» Мирон Бучацький. Кілька років знадобилося для того, аби ідея вшанувати всю родину Різняків могла втілитися в життя.
На жаль, могила батька героя – Олекси – не збереглася. Коли на старому трускавецькому цвинтарі в 1990-х рр. споруджувався новий храм Покрови Пресвятої Богородиці, то власне могила Олекси Різняка удостоїлася честі опинитися безпосередньо під церквою. Не виключено, що там теж спочивають тлінні останки і «Макомацького» (бандерівське псевдо Романа Різняка). Тепер про місце їхнього спочинку («Тут поховані борці за волю України…») свідчить таблиця, прикріплена на стіні церкви і освячена місцевим парохом о. Володимиром.
Освячення цієї таблички – це ціла детективна історія. Ще в четвер, 7 березня, було анонсовано, що чин освячення відбудеться у неділю після третьої Служби Божої, орієнтовно о 13.30-14.00. Цю інформацію близько полудня в телефонній розмові підтвердив настоятель храму о. Володимир Бондарчук. Та коли автор цих рядків 10 березня у вказаний час підійшов до церкви, то біля пам’ятної таблиці в честь батька та сина Різняків побачив лише ініціатора її встановлення Мирона Бучацького.
– Так, мали освячувати сьогодні, але прийшов наказ зверху: або освятити тихцем в момент встановлення, без зайвого розголосу, або взагалі не встановлювати і не освячувати, – пояснює Мирон Бучацький. – Прийшов наказ згори, і не було на то ради…
Мирон Бучацький не вдається в деталі, яка ж то влада видала такий наказ – міська, церковна чи з порошенківського штабу. Навряд чи церковна, бо Церква і не в такі складні часи завжди була зі своїм народом. А чи міська, чи, може, з президентської вертикалі – то хай залишиться на совісті тих, хто видавав той «наказ зверху». Видно, Макомацький їм страшний і досі, якщо обливають фарбою його пам’ятник і бояться присутності людей при освяченні таблиці в його честь.
Меморіальну таблицю з висіченими барельєфами батька Олекси та сина Романа Різняків і написами виконав у Львові відомий митець Василь Ярич. Загальний кошт робіт (у тому числі виготовлення таблиці) – близько 65 тисяч гривень, каже Мирон Бучацький. Така сума була б непідйомною для організаторів вшанування пам`яті славної трускавецької родини Різняків, якби не відомий меценат, міський голова Трускавця 2002-2010 рр., член партії «Батьківщина» Лев Грицак.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень