У Бориславсько-Покутському нафтогазоносному районі найбільш вулеводневмісним є Бориславський вузол родовищ у всіх ярусах складок північно-західної частини Бориславсько-Покутської зони, а також Орівської і Берегової скиб Складчастих Карпат на глибинах від 0,3 до 5,8км (Атлас…, 1998). Відкрите тут наприкінці XIX ст. Бориславське вуглеводневе родовище належить до найбільш крупних і продуктивних.
На його прикладі й окреслимо низку проблем, пов’язаних з тривалим видобутком вуглеводнів у старих нафтогазоносних регіонах.
Незважаючи на те, що район добре вивчено, завданнями, які потребують швидкого вирішення, залишаються визначення подальших перспектив нафтогазоносності і джерел вуглеводнів та їхнього знаходження і встановлення негативного впливу на довкілля вуглеводнів, що неконтрольовано мігрують на денну поверхню з глибин.
Мешканцям Борислава вуглеводневі сполуки, які заповнюють пивниці, криниці та насичують ґрунти, створюють множину клопотів. А з врахуванням факту їхньої активної взаємодії з киснем, то вони ще є й вибухонебезпечними. Леткі вуглеводневі гази з домішками інших сполук отруюють атмосферу, що уже привело до зростання захворюваності у місті.
На нині немає чіткого розуміння факту можливості ліквідації збільшеного нагромадження вуглеводнів у районі Борислава. До цього додається і проблема подальшого надходження нових вуглеводнів із глибоких надр Землі. На цьому питанні зупинимося детальніше.
Створеною нами “фізико-хімічною моделлю синтезу вуглеводнів і способом геохімічного пошуку їхніх покладів” стверджено, що зі сторони мантії під дією потужного імпульсу тектоногенної енергії у літосфері Землі виникає глибинний розлом, у сформовану порожнину у напрямку земної кори втілюється високотемпературний флюїд з мінеральною і вуглеводеньвмістною складовими і в контактних породах утворюється множина макро- і мікротріщин, закономірно орієнтованих за радіусами від центра цієї області. Наявність великих тисків, високих температур, активних каталізаторів, високовольтного електричного поля та інших складних фізико-хімічних чинників привела до різкої зміни складу флюїду, усі леткі якого розклалися на окремі атоми і радикали, зокрема, на атомарні водень, вуглець і CnHm-радикали, що з часом синтезували складні вуглеводні. Синтезовані за таким механізмом метан та Інші вуглеводні разом з мінеральною складовою флюїду були джерелом великої теплової енергії та переносником (разом з іншими леткими сполуками) значних вихідних мас речовини, з якої утворилися кварц-карбонатні породи, досконалі кристали мінералів тощо.
Оскільки ці мінерали та породи формуються у середовищі глибинного високотемпературного вуглеводневого флюїду, його захоплення дефектами у новоутворюваних прожилкових мінералах, які заліковують макро- і мікротріщини у контактних породах, є фактом.
Отож, передусім необхідно знайти ті розломи й відповідно вуглеводневі родовища, які сформувалися після тектоногенної активізації. З цією метою потрібно поновити пошукове параметричне буріння в околі глибинних розломів, що оконтурюють Бориславський вузол родовищ вуглеводнів.
Шляхи надходження вуглеводнів потрібно визначати за “новою технологією визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі”. Суть її у тому, що міграція і нагромадження вуглеводнів в осадових товщах супроводжується розвитком у вмістних породах прожилково-вкрапленої мінералізації та цементації полікристалічних порід з певним складом флюїдних включень у твердих тілах. Інтенсивність насичення прожилкових мінералів флюїдними включеннями і спектр речовинного складу останніх мають прямий зв’язок з характером і масштабом покладів вуглеводнів. При цьому газо- і нафтогазонасиченість прожилкових мінералів, зокрема карбонатів, на порядок і більше вища від тих величин, які отримано аналізом породи з ореолів покладів, а речовинний склад флюїдних включень у прожилкових мінералах більш повно характеризує поклад.
Роботи такого плану повинні фінансуватися Національною академією наук України, а Інститут геології і геохімії корисних копалин НАН України (м. Львів) слід затвердити головним виконавцем, бо на нині це єдиний Інститут, у якому створено і успішно розвивається новий науковий напрямок у геології та розроблено нові технології пошуку корисних копалин, зокрема і вуглеводнів.
Отож, на прикладі Бориславського вузла родовищ вуглеводнів, які постійно поповнюються-підживлюються самими надрами, що актуальне і для всіх інших нафтогазоносних регіонів, показано необхідність застосування нових підходів для вирішення означених проблем.
Йосип Сворень, Ігор Наумко, Інститут геології і геохімії горючих корисних копалин НАН України, збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Стан, проблеми та перспективи нафтогазової промисловості України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень