Мабуть, нашим читачам не треба особливо представляти Зеновія Вариводу. Свого часу він очолював Стебницький калійний комбінат. Нині кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук України є нашим співрозмовником.
Ми розглядаємо карту, на якій Стебник як на долоні. Але головне — що під містом. Чи загрожують порожнечі стебничанам? Що слід очікувати найближчим часом? Наскільки безпечним є життя в місті?
Про це — наша розмова.
– Пане Зеновію, що Ви можете сказати про недавній землетрус у Стебнику?
– А землетрусу як такого, у звичному розумінні цього слова, не було. То був, можна сказати, техногенний землетрус. Відбувся обвал породи в карсті. Тобто лише в одній точці. А Стебник має декілька таких провалів. Ось на цій карті вони схематично позначені. Є декілька найбільш небезпечних порожнеч.
– І які найбільш небезпечні?
– Насамперед на автодорозі Дрогобич-Трускавець, яка примикає до Стебника.
– А ті провали, які були недавно в Модричах, мають якийсь стосунок до нашої теми?
– Звичайно. Це одного поля ягоди. Пласти від Стебника ідуть аж до Борислава — під колишньою фабрикою нетканих матеріалів. Це одне родовище — соляні та калійні пласти. З Модрич сотню років брали ропу і робили сіль. Але ніхто не стежив за геологічним процесом, який відбувався. Зараз інтенсивно утворюється карст, так звана депресивна лійка, вона стягує воду, і відбуваються процеси розширення площі порожнеч, вони йдуть швидше. Там, де стягується, воно розмивається, це ж очевидно. Пласти виходять на поверхню. І тому відбуваються провали. І все це пов’язано зі Стебницьким рудником №2.
– Чи може Стебник за таких обставин провалитися під землю?
– Потенційна загроза завжди є. Але на сьогодні, я би сказав, що самому Стебнику, мікрорайонам, де живуть люди, таке не загрожує.
– Ви можете порівнювати, як колись контролювали ці всі речі, і як все відбувається зараз.
– В минулому геологічна служба дійсно здійснювала контроль всього, що відбувається під землею. Були нормальні напрацювання. В останні роки, особливо після приватизації “Полімінералу”, такого контролю, як раніше, нема. Ось у чому проблема.
– Скільки порожнеч є під Стебником?
– Вони позначені на цій карті. Є на рудниках приблизно 30 мільйонів кубічних метрів пустот. Під Стебником — 15 мільйонів. Але ці порожнечі локалізовані. Тут державні служби за ними наглядають. А ось другий рудник, де є автодорога Трускавець-Дрогобич, про яку я казав, доходить до Модрич, і він затоплюється. Ось тут біда. Нічого не роблять. Саме в цій зоні може бути катастрофа. І загинуть люди. Сто відсотків.
– Яка небезпека для Трускавця, для “Нафтусі”, якщо в Стебнику, не дай Боже, щось станеться?
– Це буде біда для Трускавця, а “Нафтуся” просто зникне. Я здивований, що ніхто не розуміє наслідків можливої катастрофи.
– Якщо станеться катастрофа, то маємо лінію електропередач, водогін. Що з ними буде?
– Треба буде їх переносити. Але Дрогобич залишиться без води. Мікрорайон вулиці Самбірської має воду з Підбужа, а всі решта мікрорайонів залишаться без води.
– Який вихід із ситуації Ви бачите? Як зробити так, щоб не повторилася трагедія 1972 року?
– Треба сідати й працювати. Все, що я кажу, – це мої думки. Я знаю ситуацію. Але щоб знати, що конкретно слід робити, як уникнути катастрофи, – необхідно зробити аналіз. Ми ж можемо, наприклад, говорити, чи є життя в космосі. Але теж потрібні конкретні дані. Так і тут. Мене дивує власник “Полімінералу”, який придбав підприємство, але за три роки нічого не зробив. Державі заплатив гроші. Навіщо він купив? Щоб перепродати?
– Що би в цій ситуації могла зробити місцева влада?
– Було засідання комісії з надзвичайних ситуацій. Але влада має зробити чіткі кроки. Насамперед треба офіційно звернутися до обласної державної адміністрації і сказати, що в Стебнику біда. Є екологічні фонди, гроші в них. Як вони розтринькуються, я не знаю. Має бути створена на ці кошти спеціальна лабораторія, яка би постійно досліджувала, що діється під землею. Мають бути незалежні спеціалісти, які би реально оцінювали ситуацію, а не ті, які матеріально зацікавлені показати інші результати. Вони мають все проаналізувати і сказати: хлопці, дивіться, що робиться! А зараз дивляться, моніторять, беруть за це гроші — ну, звідки візьметься об’єктивність? Місцева влада може багато зробити і повинна це зробити.
Анатолій Власюк, «Тустань», газета “Воля громади”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень