Навесні 2011 року група дрогобичан ініціювали акцію вшанування пам’яті загиблих земляків у колишній внутрішній тюрмі управління МГБ СРСР Дрогобицької області, що знаходилася в Дрогобичі на вул. Стрийській, 3 (тепер – заднє подвір’я Інституту фізики і математики при Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка).
Акція відбулася 22 червня 2011 року, в день 70-річчя від початку активної фази Другої світової війни на українських землях та чергової хвилі масових репресій, вчинених більшовицьким режимом проти мирного населення Західної України. За оцінками експертів, у Дрогобицькій тюрмі у червні 1941 року, перед приходом німецьких військ, московська комуністична влада злочинно стратила майже 1000 людей.
За задумом ініціаторів, акція мала на меті такі складові:
1. 2011 року минало 20 років із часу відновлення незалежності України, а місця скорботи, подібні до дрогобицької катівні на вул. Стрийській, так і не були належно впорядковані і пошановані. Більше того, останнім часом в Україні активізувалися сили, які прагнуть ревізувати історію та відновити героїзацію жахливого тоталітарного комуністичного минулого. Громадськість краю не може допустити того, аби злочинну ідеологію у будь якому її вигляді героїзували і зодягали в привабливі для нащадків шати. Злочин має бути виявлений і юридично та морально засуджений. А жертви ідентифіковані та належно пошановані.
2. Для того було ухвалено 22 червня 2011 року відзначити 70-ту річницю початку німецько-радянської війни як велику трагічну дату в історії українського народу, котрий потерпів від обох тоталітарних режимів – німецько-фашистського та московсько-комуністичного. Метою було привернути увагу широкої громадськості власне до подій у червні–липні 1941 року в Дрогобицькій тюрмі на Стрийській, 3, що прямо свідчать про злочини проти українського народу саме московської комуністичної держави.
3. Разом із тим, було задумано силами громадськості Дрогобича і Дрогобиччини створити меморіал на задвірках колишньої катівні МГБ СРСР у Дрогобичі, де влітку 1941 року поспіхом (під час втечі радянської влади) поховані в ямах закатовані мешканці краю. За початковим задумом, мали бути виготовлені і встановлені на стіні позаду пам’ятного хреста у подвір’ї будинку на вул. Стрийській, 3 невеликі меморіальні таблички з іменами загиблих. До акції 22 червня 2011 року силами і коштом членів ініціативної групи виготовлено і почеплено на стіні кілька пам’ятних таблиць.
4. Важливою складовою задуму було відправлення 22 червня 2011 року у подвір’ї колишньої тюрми панахиди за убитими там людьми яку відслужили священнослужителі нашого міста. Панахиду супроводжував хор церкви Святих Петра і Павла. Захід активно підтримали громадськість міста, молодіжні організації Пласт, Студентське Братство та ін. Під час поминальної служби було заявлено про співдію громадськості і Церкви у справі створення меморіалу жертвам сталінського режиму в Дрогобичі.
Планувалося, що такі поминальні Богослужіння у внутрішньому дворі будинку на вул. Стрийській, 3 будуть традиційними в день 22 червня щороку. Також ухвалено силами дрогобицької громади завершити створення меморіалу і заснувати в приміщеннях біля меморіалу відділ Музею «Дрогобиччина». Однак від самого початку було зрозумілим, що концепція меморіалу повинна мати комплексне архітектурно-мистецьке вирішення. До втілення задуму були запрошені архітектори нашого міста, котрі власне й розробили проект Меморіалу у дворі колишньої тюрми управління МГБ СРСР Дрогобицької області у Дрогобичі на вул. Стрийській, 3, який виноситься для ознайомлення громадськості міста і краю.
Володимир Пограничний, www.katedra.org.ua
До теми. Архітектурно-мистецька концепція меморіалу
В архітектурно-планувальну ідею меморіалу закладено стилізоване приміщення катівні.
Головний вхід на територію передбачено через портал-ворота у вигляді тюремних ґрат, виконаних із комбінації хрестів, що символізує трагічні події минулого на місці, куди потрапляє відвідувач.
Проектом передбачено перголу – у формі заґратованого коридору – з поєднанням горизонтальних та вертикальних конструкцій, переплетених кущовими трояндами (ґрати, шипи, квіти). Проходячи крізь неї, відвідувач настроєво переймається скорботою подій літа 1941 року.
Потрапивши на територію меморіалу, відвідувач наче опиняється у камерах (за проектом, їх шість), що мають вікна з ґратами, крізь які іноді проблискував промінь надії.
Монтаж меморіальних гранітних плит зі списком-мартирологом загиблих від репресій передбачено на стіні зліва від входу. Між плитами встановлено стовпи з ліхтарями та колючим дротом, що створюють атмосферу внутрішнього подвір’я в’язниці.
Благоустрій території: трав’янистий настил, поребрик, гравій.
Конструкції: натуральне дерево смолистих порід, покрите імпрегнатом та деревозахисною фарбою.
Металеві конструкції: художня ковка.
Освітлення: світильники з економлампами. Пропонується постійне освітлення вночі.
Проектом передбачено не огороджувати територію, що так само має символічний зміст: відсутність огорожі обабіч порталу уособлює той факт, що за тюремними ґратами людину можна ув’язнити тілом, але при тому вона може залишатися духовно вільною – для духа не існує стін та огорож.
Максим Чирка, автор архітектурного проекту
Від «Трускавецького вісника». Дякуємо за надісланий матеріал п. Олегу Бісику, адміністратору сайту кафедрального храму Пресвятої Трійці в Дрогобичі. Усі, хто хотів би внести свої пропозиції чи зауваження, просимо надсилати листи на електронну адресу katedra@mail.lviv.ua
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень