Ато ми не знали, що влада дурить учасників АТО

«Сесія знову не відбулася – депутати вчергове проігнорували запити громадян і воїнів АТО

Сьогодні, 24 вересня, мала відбутися чергова сесія Трускавецької міської ради. В порядку денному – 31 питання. Серед них: про визначення земельних ділянок для передачі учасникам бойових дій під будівництво багатоквартирного будинку та гаражів

На прохання присутніх депутатів сесію перенесено на наступний тиждень. Термінові роботи та воїни АТО мусять почекати…»

дата публікації 24/09/15

«У Трускавці не можуть затвердити землевпорядну документацію для учасників АТО, бо депутати не ходять на сесію

У Трускавці ділянка під будівництво житлового будинку для учасників АТО є, а от затвердити землевпорядну документацію не можуть, бо депутати на сесію не ходять.

Таку невтішну новину на щотижневій нараді у Трускавецькій міській раді повідомив заступник міського голови з житлово-комунальних питань Ігор Паньків.»

дата публікації 28/09/15

Врешті-решт таке очікуване АТО-шниками рішення було прийняте радою:

Трускавецькі депутати вирішили продемонструвати конструктивну працю під завершення своєї каденції

В порядок денний позачергової сесії міським головою Русланом Козирем було включено 13 питань, серед яких низка земельних, зміни до бюджету міста у зв’язку із зростанням мінімальної зарплати для працівників бюджетної сфери та питання землі для учасників АТО.

дата публікації 06/10/15

«Територія Слова» вирішила проаналізувати, що ж за рішення підготували виконавчі органи міста на чолі з міським головою Русланом Козиром.

Отже текст результативної частини рішення наступний:

«1. Визначити земельну ділянку орієнтовною площею 0,2000 га по вул.Стебницькій, для надання учасникам бойових дій, які зареєстровані в місті Трускавець, під будівництво гаражів.

2. Визначити земельну ділянку орієнтовною площею 0,32000 га по вул. Мазепи, для надання учасникам бойових дій , які зареєстровані в місті Трускавець, під будівництво багатоквартирного житлового будинку.»

Отже перша неправда міститься вже в тексті рішення: земельні ділянки визначені не для учасників АТО, а для усіх «учасників бойових дій», якими, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнаються учасники громадянської та Великої Вітчизняної воєн; учасники бойових дій на території інших країн – військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки (КДБ !!!), особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР; колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР (як гадаєте, про які «незаконні формування» на території колишнього Союзу РСР йдеться?)… і це лише кілька витягів з довгого списку «учасників».

Друга неправда, згідно сайту міськради, сказана 28-го вересня заступником міського голови Ігорем Паньківим, адже ні про яке «затвердження землевпорядної документації» в рішенні не йдеться. Йдеться про «визначення земельної ділянки».

Ми спробували знайти у земельному законодавстві України поняття «визначення земельної ділянки». Такого нема. Зате є стаття Стаття 19 Конституції України, згідно з частиною другою якої «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Крапка.

Тобто міський голова та його підлеглі подали на розгляд ради завідомо незаконне рішення, яке не матиме жодних правових наслідків для учасників АТО.

Ато ми не знали?!

За коментарями ми звернулись до двох відповідальних працівників виконкому, які візували це рішення.

Завідувач відділу землекористування

Плахтій Оксана Петрівна:

– Що в результаті цього рішення отримали учасники АТО? Це рішення «про визначення ділянки» – просто констатація факту, що в місті є ділянка?

– Так, це рішення не має юридичної сили. Це не є надання земельної ділянки, а лише її визначення.

– Ви завізували це рішення?

– Я це рішення візувала.

Завідувач юридичного відділу

Петренко Олег Васильович:

– В чинному законодавстві не передбачено такого поняття «визначити ділянку», але рада таке рішення прийняла…

– То, можливо, більше чисто політичне рішення. Там чітко не прописано про поняття.

– Власне немає такого визначення…

– Я зараз не можу дати відповідь, я у відпустці.

– Але ж ви завізували це рішення?

– Так.

Ми вирішили пошукати підтвердження нашого бачення ситуації у людини, якій учасники АТО довіряють, і звернулись за коментарем до юриста за фахом, а сьогодні солдата батальйону генерала Кульчицького Леоніда Федевича:

 

«Хочу нагадати трохи історію виникнення ідеї побудови «будинку для учасників АТО».

Десь у жовтні 2014 року нас, учасників бойових дій в зоні проведення АТО, зібрав міський голова і на зустрічі повідомив приблизно наступне: безперечно, ви маєте першочергове право на виділення земельних ділянок під забудову, але місто не може забезпечити таку кількість ділянок, отже ви маєте зрозуміти, що землі на всіх не вистачає.

Для того, щоб якось компенсувати нам це, Козир Р.Я. запропонував побудувати будинок, у якому ВСІ учасники АТО отримають квартири в якості компенсації за неотримання земельної ділянки. Це була своєрідна «джентльменська угода» – квартири в обмін на право на землю.

Сумніви закрались одразу, оскільки я одразу не бачив шляхів реалізації цього плану. Через деякий час, коли ми запитали, як місто це збирається зробити, мер нам запропонував знайти забудовника, який за виділену земельну ділянку побудує будинок і виділить нам частину квартир.

Вже тут стало зрозуміло, що все це не більше ніж піар-акція.

Як людина, яка має відношення до будівництва, я розумів, що вартість землі для забудовника в Трускавці – це всього 15 відсотків вартості готового будинку. Навіть якщо уявити, що забудовник взагалі відмовиться від прибутку, можна розраховувати відсотків на 30 квартир.

А тепер найцікавіше: на жовтень 2014 року в Трускавці було 43 учасники АТО, тепер – близько сотні! Отже для того, щоб реалізувати цю ідею, потрібно побудувати принаймі будинки на 1000 квартир! На запропонованій нам ділянці можливе будівництво максимум 6-поверхового будинку (обмеження за геодезичними дослідженням), квартир на 100.

Але надалі нам, солдатам, які чесно на фронті виконують свій обов’язок перед Україною і нашим містом, морочили голову. Спочатку нам запропонували створити будівельний кооператив, при чому нав’язувалась думка про часткове фінансування будівництва нами же ж, що є просто дивним, оскільки зарплата солдата на фронті – приблизно 5 000 гривень, а так як більшість вояк не з багатих сімей – викласти 10 000 умовних одиниць просто ніхто не зможе! Коли я приїхав останній раз з зони АТО, почалися вже зовсім інші розмови, про те, що квартири можуть отримати лише ті , хто потребує покращення житлових умов, стоїть на черзі і т.д.

І нарешті найголовніше – на сьогодні ні наш створений кооператив «Арей-2015», ні будь-хто з учасників АТО ЖОДНОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ТРУСКАВЦІ НЕ ОТРИМАВ!

Прийняте, на завершення каденції цієї влади, лише якесь рішення «про визначення», яке не несе жодних правових наслідків! Прийде нова влада і невідомо чим ця історія завершиться.

Отже діюча влада лише «виявила намір» щось зробити для вояк, та обіцяла і надалі обіцяти!

Разом з тим у інших містах успішно реалізовуються подібні проекти (скажімо, у Львові), без створення жодних кооперативів!»