В благодійному фонді, який має бездоганну репутацію і безліч врятованих хворих відбуваються слідчі дії.
Про це написала в своєму ФБ керівник фонду Крила Надії Наталя Ліпська
Вчора я розказувала студентам академії лідерства про те, що таке наш фонд, чим ми займаємося, як виглядає наша робота з середини, що ми робим і для чого. І я навмисно опустила ту ділянку роботи, яка найбільше жере моїх нервів – про боротьбу з ідіотизмом в системі. Так от, любі діти, якщо ви таки колись вляпаєтеся в благодійність так як я, то вам, крім всього іншого, прийдеться час від часу тратити своє життя і свої нерви на пояснення таких речей, як :
– для чого в відділенні на 9 ліжок потрібні 20 інфузоматів ;
– як це так, що директор фонду сам вирішує, хто буде отримувачем допомоги і не радиться при тому з дядьком з УБЕПУ(чи як ви там тепер називаєтеся);
– чому ваш звіт про розподіл гуманітарної допомоги поданий не по формі (форма ніде не затверджена, ну але кого то гребе 🙂 );
– чому ви допомагаєте саме цим лікарням, а не іншим;
– чому взагалі треба допомагати лікарням і.д.
Вчора це зжерло 5 годин мого часу і нервів лише на спроби зрозуміти в чому ж полягає мій страшний злочин. Нині я потрачу цілий день, на написання стосу запитів, пояснювальних і роз’яснювальних листів, з десяток візитів до вумних людей і надцять телефонних і чат-розмов. Що буде на наступний тиждень, ще не знаю, а загалом епопея триває вже більше ніж 5 місяців.
П’ЯТЬ ГРЬОБАНИХ МІСЯЦІВ ви тріпаєте нерви мені, лікарям і благодійнику, який вирішив допомогти і мав необережність вибрати об’єктом благодійності не Гондурас, а Україну.
До вчорашнього дня я вірила, що цей театр абсурду таки завершиться, компетентні органи у всьому розберуться і ми, як фонд, і лікарі зможемо спокійно займатися своєю основною діяльністю – рятувати життя дітей. ЩАССССССССС. Епопея продовжується. Почали приносити повістки….
Прошу допомоги громади, бо то якийсь лютий звіздєц.
Я вмію рятувати життя дітям але спілкуватися з отим всім я не вмію. ХЕЛП !
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень