У п’ятницю, 25 жовтня, Трускавець потрясла тривожна звістка – заміновано Народний дім. «Трускавецький вісник» став другим (після «Української правди») медіа-ресурсом, який розповів про надзвичайну ситуацію. Цілком логічно, що при поданні такої оперативної інформації деякі моменти цієї детективної історії відійшли на другий план. Тому зараз подаємо доповнення до цієї теми, яка стала топовою для Трускавця.
Отже, о 16.00 в Народному домі Трускавця розпочалася зустріч із Олегом Рибачуком. Віце-прем`єр-міністр з європейської інтеграції часів президентства Ющенка майже дві години розповідав про себе та Україну. Втомлива для невеликої групи слухачів промова дещо оживилася в кінці заходу, коли почалися запитання, на які чітких відповідей пан Рибачук так і не спромігся дати. Зауваживши, що він вперше у Трускавці, Олег Рибачук говорив про абстрактні речі, найчастіше згадуваним прізвищем було «Янукович», і, що цікаво, кілька разів було сказано про те, як влада перешкоджає показові фільму «Відкритий доступ», причому трьома шляхами – вимкненням світла, псевдозамінуванням і заведенням до зали бомжів.
Десь о 17.45 аніматор зустрічі Леся Дідик попросила всіх вийти, мовляв, потрібно зробити технічну перерву. Окрім того, працівниця Народного дому Людмила Лесишак попросила автора цих рядків звільнити місця у першому ряді, оскільки вони призначені для когось. Отже, одразу стало зрозуміло, що організатори запланували якесь шоу, але яке – виявилося пізніше.
В час, коли глядачі, які прийшли на фільм, у переважній більшості перебували під Народним домом на свіжому повітрі, поступило повідомлення, що в Народному домі відключили електроенергію. Причому сталося це за 5 хвилин після того, як порозмовлявши з Олегом Рибачуком віч-на-віч, територію покинув екс-мер Дрогобича Микола Гук (разом із дружиною). Це теж викликало підозру – про що говорили ці люди і чому світло пропало одразу після їх розмови.
Переживаючи за те, щоб все вдалося, завідувач відділу культури Тетяна Татомир почала шукати альтернативу, шляхи виходу із ситуації. Одна із альтернатив була такою – перенести перегляд фільму в музей. Проте згодом електроживлення взяли з аптеки, яка є складовою частиною цієї ж будівлі, що і Народний дім (адреса – Бориславська, 1).
В цілковитій темряві присутні подивилися одну із п’яти новел фільму «Відкритий доступ» під назвою «Межигір’я». Утримаємося від будь-яких коментарів щодо художньої цінності цієї новели. Після того киянка Наталія Соколенко розпочала вступне слово перед переглядом другої новели під назвою «Афганець». І в момент, коли «Афганець» розпочався, якихось півхвилини після запуску фільму, до Народного дому ввійшов начальник Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області підполковник Іван Малиш і повідомив, що є дзвінок про замінування Народного дому, тому він просить людей покинути зал. Реакція багатьох присутніх була неадекватною – панічний сміх, недоречні репліки, а навіть вигуки «Геть звідси, яничари ХХІ століття». І все ж люди вийшли із залу. Годинник показував кілька хвилин до сьомої вечора.
А після цього почалися «маски-шоу», які тривали орієнтовно до десятої вечора. Силовики відтіснили роззяв на безпечну відстань, розпочалися пошуки вибухової речовини, задіяли пожежників, МНС, швидку допомогу, тренованих собак.
Як інформує наше джерело в міліції, сигнал про замінування поступив до Стрия, тож трускавецькі правоохоронці виконували вже даний згори наказ. У міліції впевнені, що автора анонімного дзвінка вдасться затримати та покарати, але хто може стояти за цим зухвалим вчинком, правоохоронці не вказують, посилаючись на таємницю слідства. На понеділковій нараді в мерії Трускавця сьогодні, 28 жовтня, заступник начальника Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області Віталій Малицький теж був лаконічним. «Чому нас так прийняли негативно? Ми ж виконували свою роботу – евакуювали людей та вивели їх на безпечну відстань», – зазначив правоохоронець.
Як і прогнозувала більшість присутніх на цьому заході, ніякої вибухової речовини виявлено не було. Історія 11 вересня з двома вежами-близнюками (у випадку Трускавця – два корпуси міської ради) не повторилася, нехай і у міні-варіанті. Чому «замінування» не здійснили хоча б день перед тим, коли проходила сесія Трускавецької міської ради, теж залишається загадкою. Могли зловмисники зробити це і в робочий час, а не в п’ятницю після закінчення робочого дня. Могли зробити замінування без попередження – і тоді місто-курорт виявилося б обезглавленим, оскільки могли загинути всі урядовці. А тоді вже – пряме президентське правління, спеціальний представник вищої влади керував би курортом у ручному режимі – щось подібне, як у Києві.
Та все це – домисли. Реалії такі, що ексцес у Трускавці виявився на руку хіба організаторам показу фільму «Відкритий доступ». Присутні навряд чи задавалися питанням, хто ж фінансує роз`їзди по країні Олега Рибачука та всієї його компанії, чому такий ажіотаж роблять навколо фільму, який, м’яко кажучи, далекий від стандартів журналістики і навряд чи здатний вплинути на громадську думку. Напрошується асоціація «Рибачук – ЧЕСНО», коли перед виборами 2012 року створений був цей рух, який грав фактично в одні ворота. Якщо чесно, то тут пахне грошима і то великими – фінансуванням з-за кордону, коли іноземні спецслужби збирають інформацію про наших громадян, в тому числі політиків.
«Замінування» Народного дому оголило й інші слабкі місця – бездарність місцевої влади адекватно реагувати на виклики сьогодення, нездатність діяти відповідно до ситуації. Чомусь турбота про народне майно, яке могло вибухнути, не стала прерогативою думок перших осіб міста у цей гарячий п’ятничний вечір. А, може, вони теж причетні якимось чином до того, що відбувалося тоді?
Шкода тих людей, які зібралися в цей вечір, щоб подивитися фільм. Вони стали гарматним м’ясом, яке використали організатори для якихось своїх меркантильних цілей. Для клоунади потрібна була масовка і в цій ролі виступили не останні люди Трускавця – журналісти, духовенство, громадські діячі, просто небайдужі трускавчани. А хтось, напевно, тільки сміявся, потирав руки та казав: «Ми їх розвели як лохів».
Що цікаво, наступного дня показ фільму відбувся в сусідньому Дрогобичі – там все пройшло без будь-яких ексцесів, деталі можна прочитати на сайті «Лайф-Інфо». А Трускавець «прославився» «замінуванням», яке внесло хоча б якусь жвавість у затхле болото убогої провінційності…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень