Керівництво фіскальної служби Львівщини, представник Ради бізнес-омбудсмена зустрілися з громадськістю та підприємцями
Платники податків Львівщини, представники громадськості, спільно з керівниками та фахівцями територіальних органів ДФС, за участі інспектора Ради бізнес-омбудсмена Андрія Боднарчука обговорили проблемні моменти, що виникають при виконанні податкових зобов’язань та застосуванні норм національного податкового та митного законодавства.
«Метою нашої зустрічі є вирішення проблемних питань, які виникають під час взаємодії фахівців фіскальної служби та платників податків.
Головне управління ДФС у Львівській області приділяє постійну увагу налагодженню співпраці та конструктивного діалогу з бізнесом та громадськістю. Важливою тепер стане і співпраця з Радою бізнес-омбудсмена, яка покликана представляти та захищати інтереси бізнесу та виступати медіатором у вирішенні конфліктних ситуацій, суперечок між органами влади та бізнес-середовищем.
В першу чергу відбувається зміна форм та методів роботи. Створюються комфортні умови для сплати податків, адміністративні послуги надаються оперативно і якісно» – серед іншого зазначив у своєму вступному слові начальник ГУ ДФС у Львівській області Ігор Кондро.
Керівник ДФС Львівщини запевнив представників бізнес-середовища, що фахівці органів ДФС приділяють максимум уваги питанням якісного обслуговування платників та інформував про можливості електронних сервісів ДФС, що покликані не лише спростити процес адміністрування, а й виключити корупційну складову.
Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Андрій Боднарчук розповів учасникам зустрічі, що Рада бізнес-омбудсмена представляє та захищає інтереси бізнесу у державних органах. Ця установа покликана забезпечити прозоре ведення бізнесу в Україні.
«Однією з ключових цілей Ради бізнес-омбудсмена є забезпечення ефективної системної комунікації бізнесу з владою, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, які перебувають у державній власності або підпорядковані державним органам» – підкреслив Андрій Боднарчук.
Представник Ради бізнес-омбудсмена, платники податків та фахівці ГУ ДФС у Львівській області детально аналізували конкретні суперечливі ситуації, що нині мають місце у стосунках з органами ДФС та повинні бути врегульовані на регіональному рівні, або ж потребують втручання на державному рівні чи внесення законодавчих ініціатив.
На зустрічі були присутні, зокрема, голова Громадської ради при ГУ ДФС у області Віктор Горбач, голова територіального відділення АППУ Лілія Долінська, виконуючий обов’язки начальника Львівської митниці Віталій Черкунов.
Як з’ясувалося у ході зустрічі, серед найактуальнішого – удосконалення системи адміністрування та відшкодування ПДВ, надання адміністративних послуг, форм звітності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Обговорювалися й інші питання, у тому числі проблема автомобільних черг на кордоні, покращення сервісних функцій.
Представником Європейської Бізнес Асоціації на зустрічі було позитивно відзначено організацію роботи фіскальної служби Львівщини щодо взаємодії з громадськістю – як найкращу в Україні.
На завершення очільник фіскальної служби Львівщини Ігор Кондро подякував присутнім за конструктивну розмову та висловив сподівання, що такі зустрічі є корисними і повинні відбуватися якомога частіше.
Як отримати довідку про свої доходи в органах ДФС
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру встановлено в розділі X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 №779, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р. за N 2211/24743 (далі – Положення).
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа повинна звернутися особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подати документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 14 та 15 до цього Положення.
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів.
Пільги по земельному податку
У відповідності до статті 281 Податкового кодексу України, звільнення від сплати податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пільги не передбачені на земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). В такому випадку фізична особа для отримання пільги має подати до фіскального органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).
Що варто знати про ПДФО
Відповідно до п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПКУ).
Тема гарячої лінії – все про ЄСВ
7 грудня 2016 року в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Єдиний соціальний внесок».
Завідувач сектору оподаткування фізичних осіб Садлівська Марія Ігорівна відповідала на актуальні питання застосування норм щодо справляння єдиного соціального внеску. Пропонуємо Вашій увазі найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:
– Чи повинні фізичні особи – підприємці у разі припинення підприємницької подавати Звіт і сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останній звітний період?
– У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Підприємці, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та більшою максимальної величини бази нарахування ЄВ.
Суб’єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок у розмірі 22 % на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплатити ЄВ за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
– В які терміни фізичні особи-підприємці сплачують ЄВ із доходів найманих працівників?
– Фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, одночасно з видачею зазначених сум роботодавці зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
– Яка передбачена відповідальність до ФОП платників єдиного податку за несплату єдиного внеску?
– Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 та надалі накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці несуть адміністративну відповідальність.
– Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця?
– Відповідно п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).
Відповідно до п. 3.23 розд. ІІІ Інструкції № 5 та п. 8 розд. I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Отже, враховуючи зазначене, не є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.
Податковий календар на грудень
9 грудня, п’ятниця, закінчується строк подання:
– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА) за листопад 2016 року;
– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ) за листопад 2016 року.
15 грудня, четвер, закінчується строк подання:
– звіту про використання КОРО (РК) за листопад 2016 року.
16 грудня, п’ятниця, закінчується строк подання:
– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.
20 грудня, вівторок, закінчується строк сплати:
– авансових внесків з єдиного податку платниками єдиного податку І та ІІ груп за грудень 2016 року;
– єдиного внеску за листопад 2016 року.
Закінчується строк подання:
– декларації з ПДВ за листопад 2016 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
– звіту з єдиного внеску за листопад 2016 року;
– декларації акцизного податку за листопад 2016 року;
21 грудня, середа, закінчується строк подання:
– заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з І кварталу 2017 року.
30 грудня, п’ятниця, закінчується строк сплати:
– ПДВ за листопад 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
– разового авансового внеску з податку на прибуток;
– акцизного податку за листопад 2016 року;
– плати за землю за листопад 2016 року;
– податку на доходи з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад 2016 року;
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за листопад.
Податківці роз`яснили особливості застосування спрощеної системи оподаткування
В Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ відбулась зустріч ГДІ сектору оподаткування фізичних осіб Олександрою Яворською з платниками податків, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Посадовець роз`яснила особливості ведення обліку платників єдиного податку, зокрема, що «спрощенці» першої – третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість ведуть облік доходів, в Книзі обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, відповідно до ст. 296 Податкового кодексу України. Книга обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є ПДВ, затверджена наказом Мінфіну України від 19.06.15 р. № 579. Якщо платники єдиного податку третьої групи ( фізичні особи – підприємці), є платниками податку на додану вартість, то ведеться облік доходів та витрат у Книзі обліку доходів та витрат, що також, затверджена наказом № 579.
Також звернула увагу на порядок визначення доходів суб`єкта господарювання, зокрема зазначила, що власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
На завершення зустрічі О.Яворська наголосила на термінах подання звітності: платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію у строк, встановлений для річного податкового періоду, платники третьої групи – щоквартально. Звітність складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п. 296.5 та п. 296.6 ст. 296 Кодексу та подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
«Гаряча лінія» відповідає
8 грудня 2016 р. в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань адміністрування податку на додану вартість. З платниками спілкувалася завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Ключко Любов Іванівна. Пропонуємо відповіді на запитання, які цікавили платників.
– Чи можна зменшити суми податкового зобов’язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, не зареєстрованого в ЄРПН, у випадку повернення раніше перерахованої суми попередньої оплати за товари/послуги, які не були поставлені?
– Платник податку — постачальник (продавець) товарів/послуг на дату отримання суми авансового платежу від платника податку — отримувача (покупця) таких товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо надалі виникають обставини, унаслідок яких товари/послуги не будуть поставлені, а така сума авансового платежу повертається платнику податку — отримувачу (покупцю) таких товарів/послуг, то в платника податку — постачальника (продавця) товарів/послуг виникає право на зменшення раніше нарахованої суми податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного ним розрахунку коригування до податкової накладної та зареєстрованого в ЄРПН. Обов’язок щодо реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН покладається на платника податку — отримувача (покупця) товарів/послуг.
Водночас нині чинним законодавством не передбачено можливості для платників податку зменшувати суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, не зареєстрованого в ЄРПН.
– У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході на загальну систему оподаткування?
– У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
– Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?
– Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
– з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
– з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
– з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
– з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
– з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
– Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ, відображену в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів?
– Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, якщо сума ПДВ відображена в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.
Про нові технологічні сертифікати шлюзу приймання звітності ДФС
Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України сформовано нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС, які необхідно використовувати з 15 листопада 2016 року при поданні електронних звітів до ДФС.
Завантажити технологічні сертифікати можна у розділі «Сертифікати АЦСК».
Підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису: SFS_1.cer
Зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, договори, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування: SFS_2.cer
Довідка про відсутність заборгованості з податків видається за основним місцем обліку
Трускавецьке відділення Дрогобицької нагадує платникам, що довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів видається за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу довідки (п.п. 2, З Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 567).
Згідно з формою довідки в ній зазначається строк її дії, який становить 10 календарних днів від дня реєстрації такої довідки в контролюючому органі. Строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному в ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.
За наявності в платника податків податкового боргу контролюючим органом готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків.
Неприбуткові організації звітують за новою формою
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ нагадує, що у серпні 2016 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 17.06.2016 №553 “Про затвердження форми Звіту про використання доходів неприбуткової організації”.
Оновлений Звіт суттєво скорочено за рахунок уніфікації його форми, в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.
Звіт подається неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у строк – 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року
Особливості заповнення звітності наведені у листі ДФС України від 17.10.2016 №33649/7/99-99-15-02-01-17 «Щодо звітування неприбуткових установ та організацій».
З якої дати юридичній особі необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою?
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.
Критерії віднесення суб’єктів господарювання до великого, середнього або малого підприємництва
ДФС України листом від 08.11.2016 № 24039/6/99-99-14-03-03-15 надала роз’яснення стосовно критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок. Так, відповідно до пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб’єктами мікропідприємництва є:
– фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
– юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єктами малого підприємництва є:
– фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
– юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень