Кожен з нас намагається, аби в рідній оселі було красиво, комфортно, затишно. Трускавець – наша спільна оселя і ми можемо гордитися, що живемо у такому славному, знаменитому місті-курорті. Та от чи можемо ми якось вплинути на те, щоб життя тут покращувалося, щоб зростав добробут мешканців Трускавця? Якщо так, то яким чином? Все просто – думаючи про наповнення бюджету міста.
Якщо пересічний трускавчанин не має впливу на такі джерела надходжень в міську казну як доходи від продажу землі чи комунального майна, то є речі, на які ми все ж можемо впливати. Купуючи товари (зокрема, підакцизні) у Трускавці, заправляючи автомобіль на заправці у Трускавці, залишаючи гроші у трускавецьких магазинах, кафе, ресторанах, перукарнях тощо, отримуючи зарплату легальну, а не «в конверті», сплачуючи чесно всі податки, як і прийнято в цивілізованому світі. Словом, якщо будемо не нарікати, а, наче та мурашка, докладати свою лепту у те, щоб Трускавець став містом нашої мрії.
Кожен може долучитися до реалізації програми розвитку міста «Трускавець-2020», яку декларує втілювати в життя нова влада Трускавця на чолі з міським головою Андрієм Кульчинським. І це не пафосна фраза, а реалії. Так-так, коригуючи власну поведінку, відмовившись від інвестування чужої території (нехай і сусідньої), ми копійка до копійки збільшуватимемо капітал міста. За рік-два можемо побачити очевидний результат.
Це мої власні роздуми – роздуми людини, яка не є фінансистом чи економістом, але дає собі раду із сімейним бюджетом. Вважаю себе багатою людиною, бо багатий не той, хто багато має, а той, кому вистачає.
А що скаже про це фахівець? Чи є раціональне зерно у моїх думках? Сьогодні ми спілкуємося з начальником фінансового управління Трускавецької міської ради Миколою Михайловичем Федоричаком про бюджет Трускавця та шляхи його наповнення.
– Пане Миколо, які основні джерела надходжень до міської скарбниці? І чи виконуються планові показники надходжень до бюджету міста Трускавця?
– Якщо розглядати бюджет міста Трускавця, то як і при попередньому Бюджетному кодексі, так і при теперішньому, основними надходженнями до бюджету міста і надалі залишаються податок та збір на доходи фізичних осіб та місцеві податки і збори, до яких зараз належить плата за землю, яка була і залишається одним з основних надходжень до бюджету міста. Також в нас є два нові види податку – це акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основна складова бюджету – це є податок та збір на доходи фізичних осіб, якого за 10 місяців 2015 р. надійшло 21 млн. 462 тис. грн., або 104% плану 10 місяців. Хочу сказати, що зарахування даного виду податку в нас іде в розмірі 60% від контингенту, який збирається по місту. При попередньому Бюджетному кодексі з такого податку зараховувалося до бюджету міста 75%.
Якщо говорити про місцеві податки і збори, то основним видом платежу тут є плата за землю. Плати за землю у Трускавці за 10 місяців 2015 р. надійшло 18 млн. 692 тис. грн. і є перевиконання планових показників, які планувалися на 10 місяців.
Від податку на нерухоме майно надходження в бюджет складають 3 млн. 321 тис. грн., тут також забезпечено виконання планових показників. І акцизного податку в нас надійшло 5 млн. 56 тис. грн. Два останні види платежів, які зараховуються до бюджету, є нові і справляються вперше. Вони зараховуються до місцевого бюджету починаючи з 2015 року.
Якщо в загальному аналізувати картину по виконанні бюджету, то за 10 місяців ми маємо надходження в сумі 120 млн. 579 тис. грн.
На даний час ми вже маємо оперативні дані по виконанні бюджету за листопад, маємо розрахунки щодо виконання бюджету за грудень місяць і очікуємо, що будемо мати перевиконання бюджету міста Трускавця за рік. Тому будемо проводити уточнення в сторону збільшення. Основну частину цих грошей ми скеруємо на збільшення заробітної плати в зв’язку з підняттям мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року, також на оплату енергоносіїв, коштів яких є недостатньо в зв’язку з підвищенням тарифів. Частина коштів піде на індексацію заробітної плати працівникам бюджетної сфери.
– Підакцизні товари (алкоголь, тютюн) теж поповнюють міську казну. Не пропагуючи купівлю алкоголю чи цигарок, все ж хочемо знати – за яких умов придбання цих товарів кошти потраплять в бюджет Трускавця, а не іншого міста?
– Якщо людина купує алкоголь чи тютюн на території міста Трускавця, то автоматично 5% від вартості придбаного підакцизного товару зараховується до бюджету міста Трускавця. Аналогічно це стосується і паливно-мастильних матеріалів. Якщо людина заправляє автомобіль на автозаправній станції, яка знаходиться на території міста Трускавця, то відповідно 5% від вартості пального та інших паливно-мастильних матеріалів, які є підакцизними, зараховується до бюджету Трускавця.
Як я вже сказав, в нас в загальному від акцизу на алкогольні вироби, тютюн і паливно-мастильні матеріали надійшло за 10 місяців цього року 5 млн. 56 тис. грн.
– Чи можете назвати конкретну цифру – скільки бюджет Трускавця отримає від купівлі споживачем однієї пляшки горілки за 40 грн., від 1 літра пального за 20 гривень? Якщо я правильно зрозумів, то від пляшки горілки за 40 гривень в бюджет міста поступає 2 гривні, від 1 літра пального за 20 гривень – 1 гривня?
– Якщо говорити про алкоголь, то, для прикладу, в пляшку горілки вартістю 40 гривень вже закладені ці 5%. Округливши, приблизно виходить – 1 гривня 90 копійок, в свою чергу від вартості бензину вартістю 20 гривень в бюджет міста надійде 95 копійок.
Від акцизу на алкоголь в бюджет Трускавця поступило 1 млн. 833 тис. грн., у тому числі 1 млн. 115 тис. грн. за лікеро-горілчану продукцію. Від акцизу на тютюнові вироби міський бюджет поповнився на 548 тис. грн. Акциз на паливно-мастильні матеріали склав у Трускавці 2 млн. 675 тис. грн. Це показники за 10 місяців 2015 р.
– Ви згадали про автозаправні станції. А скільки їх є на території міста?
– На даний час на території міста в нас є три автозаправні станції – це АЗС «WOG» на вул. Мазепи, АЗС «ОККО» біля автовокзалу і АЗС на вул. Стебницькій – якщо їхати на Стебник, то з лівої сторони є така стара АЗС, здається, вона теж належить до «ОККО».
– Біля цієї третьої АЗС, про яку Ви сказали, в сторону Стебника є ще одна АЗС, від «Укрнафти»…
– Ця АЗС відноситься до Дрогобицького району, а можливо навіть до с. Станиля. В будь-якому випадку акциз від неї у бюджет Трускавця не поступає.
– Багато трускавчан «отоварюється» в супермаркетах. Чи всі вони зареєстровані в Трускавці та сплачують податки в нашому місті?
– Що стосується реєстрації, то я не можу сказати, чи всі вони зареєстровані в місті Трускавці, бо ми таких даних не маємо. Якщо ж говорити про податки, які сплачуються до бюджету міста, то, як я вже сказав, одним з основних є податок та збір на доходи фізичних осіб. Тобто, це відрахування від заробітної плати, яку отримують працівники цих супермаркетів. Відповідно до діючого Податкового кодексу і Бюджетного кодексу такі податки вони сплачують по місцю проведення діяльності незалежно від місця, де вони зареєстровані.
Наступний платіж, які сплачують супермаркети – це плата за землю. Її вони також сплачують по місцю знаходження. Тобто, якщо вони знаходяться на території міста Трускавця, то податок за землю вони сплачують в Трускавці.
Що стосується інших податків, то вони не зараховуються до бюджету міста. Податок на прибуток та ПДВ зараховуються до Державного бюджету незалежно від того, де зареєстрований супермаркет.
– Пане Миколо, як пересічний трускавчанин може долучитися до поповнення бюджету міста? Вимагаючи легальної зарплати, а не «чорних» грошей в конверті, сплачуючи податки від ведення бізнесу, купуючи товари на території Трускавця, а не сусідніх населених пунктів чи ще якимось чином?
– Трускавець – це місто-курорт, місто привабливе. Але всі знають, що у нас найнижчий рівень заробітної плати в області, а можливо і в Україні. Ми залежимо від курортних сезонів – є періоди, коли є більше відпочивальників (літо, зимові свята), а є періоди, коли відпочивальників менше, для прикладу, навесні. Та попри все вважаю, що керівники санаторно-курортних закладів повинні платити людям гідну заробітну плату. В процесі року треба регулювати ці питання, щоб людина отримувала достойну легальну зарплату.
Виходить так, що працівникам оздоровниць платять 75% чи 50% зарплати, бо немає відпочивальників, а коли є відпочивальники, то далі платять так само, бо покривають, умовно кажучи, якісь там борги. Тому хотілося би, щоб люди вимагали достойну заробітну плату і не в конвертах, бо це ж за собою тягне зменшення поповнення бюджету, і відрахування у Пенсійний фонд. Потім людина, котра отримувала зарплату в конвертах, отримує мізерну пенсію, бо ж отримувала офіційно мізерну зарплату. Так що я би просив всіх подумати про це.
Ви правильно наголосили на придбанні тих же підакцизних товарів. Якщо їх купувати на території міста – це надходження коштів у місцевий бюджет. Якщо їх купувати у підприємців, які зареєстровані у Трускавці і ведуть свою підприємницьку діяльність в місті, – це є підтримка нашого малого та середнього бізнесу.
Інше питання, дуже цікаве – це те, що у Трускавці на порядок вищі ціни на продукти харчування, ніж у Дрогобичі та Бориславі…
– І на одяг теж…
– Ну, по одягу можна зрозуміти – це розраховано на покупців – відпочивальників, але продукти харчування все ж більше купують місцеві. Вищі ціни призводять до того, що багато трускавчан їздить купувати продукти харчування у той же Дрогобич чи Борислав.
Тому, вважаю, мала би бути розумна цінова політика наших підприємців, щоб вони розуміли, що є для відпочивальника, а що для пересічного мешканця Трускавця. Потрібно зважити й на те, що рівень середньої зарплати у Трускавці нижчий, ніж в Дрогобичі чи Бориславі…
Від того, що трускавчани купують продукти та інші товари в інших містах, втрачають в першу чергу підприємці, які здійснюють у нас підприємницьку діяльність. Якщо не купуємо в магазинах, супермаркетах – втрачають ті магазини. Оскільки вони мають менше виторгу, то мають менше прибутку і, напевно, платять меншу зарплату працівникам. Тобто йде ланцюгова реакція.
– Якщо ми вже зачепили тему підприємців, то хочу запитати про тих, хто торгує в курортному парку грибами, сувенірами, іншими товарами. Переважно це люди з Закарпаття, Івано-Франківщини. Місто від них щось має?
– Фактично місто від них нічого не має, оскільки це незаконна торгівля, бо є заборона на торгівлю в курортному парку. Ті ж, що торгують на сувенірних ринках, сплачують оренду за використання місця.
– Розкажіть, який шлях проходять гроші, які потрапляють в міський бюджет, перш ніж дійти до остаточного призначення – на харчування дітей у школах чи хворих у лікарні, на ремонт доріг, дахів чи ліфтів…
– Використання бюджетних коштів (як дохідна, так і видаткова частина) регламентовані Бюджетним кодексом, а основний фінансовий документ – це бюджет. Тобто, спочатку затверджується бюджет, в якому розписані постатейно доходи, які зараховуються до бюджету, і видатки, які йдуть на фінансування бюджетних установ та житлово-комунального господарства.
Складається помісячний розпис доходів та видатків бюджету. Платники платять податки, гроші зараховуються на рахунки міського бюджету. В свою чергу відповідно до розпису проводиться фінансування видатків з бюджету. Тобто, фінансуються головні розпорядники бюджетних коштів, які їх використовують відповідно до кошторисних призначень.
– Пане Миколо, які Ваші прогнози щодо майбутнього Трускавця в плані фінансової самодостатності, а відтак і розвитку? Чи можемо надіятися на стрімкий ріст добробуту в місті? Чи сприятиме цьому бюджетна реформа, новий Бюджетний кодекс?
– Якщо говорити про реформування, то так, дійсно, нам дали два нові види податків, які наповнюють місцевий бюджет. Але в свою чергу в нас забрали 15% основного податку – податку на доходи фізичних осіб, який сплачується із заробітної плати.
З кожним роком спостерігається ріст надходжень до бюджету, але ростуть і видатки. Зростає мінімальна заробітна плата, збільшуються тарифи на енергоносії. І фактично виходить так, що видаткова частина зростає швидшими темпами, ніж дохідна. Це в основному через стрімкий ріст вартості енергоносіїв.
Що стосується бюджету розвитку, то він формується з трьох складових: 1) надходження коштів від продажу земельних ділянок, 2) надходження коштів від пайової участі інвесторів-забудівників, 3) надходження коштів від продажу майна комунальної форми власності.
А якщо говорити в загальному, то бюджет у нас буде самодостатній, без дефіциту, він зможе забезпечити проведення видатків для забезпечення життєдіяльності бюджетних установ. Зовсім інша тема – це фінансування закладів охорони здоров`я і шкіл, які фінансуються за рахунок субвенційних коштів з державного бюджету. Нажаль доведених субвенцій недостатньо для нормального функціонування цих установ.
Яким буде розвиток міста, чи буде він стрімкий? Тут важко сказати. Бюджетних коштів не є достатньо для того, щоб розвиток міста був стрімким. Інше питання – треба працювати над залученням інвестиційних коштів, залученням грантових коштів, залученням коштів по різних програмах, які є в державному та обласному бюджетах. Це посприяє розвитку нашого Трускавця.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень