Розквіт і занепад «Нашого міста»

Слава Богу, йдеться не про все наше місто-курорт Трускавець. Вибори щойно минули, зміна влади відбулася, давайте сподіватися, що з новим керівництвом попереду у Трускавця таки розвиток і розквіт. Та спершу, як це не затерто звучить, потрібно ліквідувати всі «хвости» попередників.

Зокрема, в цьому матеріалі мова піде про будівлю, яка, наче людина, знала часи розквіту, навіть, можна сказати, потрібності і важливості, а сьогодні переживає страшний занепад і закинутість, про що сумує вибитими очами-вікнами. Ця споруда з адресою Стебницька, 100 розміщена в самому центрі так званого четвертого мікрорайону – біля третьої школи та житлових будинків. І саме мешканці мікрорайону висловлюють найбільшу стурбованість наявністю закинутої споруди в такій близькості до школи та будинків. Адже в зарослих напівруїнах сьогодні тут збираються особи, які не знайшли себе на жодних посадах та роботах, і залишають після себе недокурки та шприци. А йдеться про зовсім нестару будівлю найбільш відому як КП «Наше місто». Збудована, як і в основі своїй весь четвертий мікрорайон від Стебницького кільця до лікарні, на початку 90-х років, будівля на Стебницькій, 100 найбільшого розквіту зазнала у мирні двохтисячні. Саме тоді тут розмістили адміністрацію об’єднаного КП «Наше місто», тут сиділи, як то кажуть, самі бухгалтери, заступники та начальник. Сюди на прийом до генерального директора КП «Наше місто» приходили зі своїми проблемами трускавчани, коли, ніде правди діти, запізнювалася допомога від простих комунальників. Таким чином, на поверхах будівлі вирували життя, гамір та енергія.

Тривожні дзвіночки для споруди зазвучали тоді, коли її стали здавати в банк як заставу за борги цього ж КП «Наше місто». З приходом до влади у 2010 році Руслана Козира, КП «Наше місто» зовсім розформували, постворювавши знову маленькі профільні комунальні підприємства, адміністрацію, відповідно, з будівлі виселили. І почався у неї повільний рух на дно. Сьогодні приміщення знаходиться в комунальній власності. І в міському управлінні приватизації та управління майном на запитання, як так доуправлялися майном, що така нестара, зовсім не ветха споруда біля школи стала притулком для бомжів, подякували, що нагадали про проблему, та поінформували, що у 2014 році приміщення виносилося на приватизацію, та орендаря, який забажав би взяти споруду в оренду, на жаль, не знайшлося… Так що питання, як і вікна та двері будівлі, на сьогодні відкрите.