“Новий парламент країні потрібен, аби провести реформи, без яких вже ніяк далі не можна, а нинішний склад на це неспроможний”. Це, здається, основна теза прихильників негайних перевиборів?
Тоді треба розібратися: чи означає новий парламент негайні і потрібні реформи?
Так, державі з парламентською формою правління, справді потрібен парламент, спроможний дати відповіді на ключові сьогодні для країни питання – як сформувати сучасну та ефективну армію та спецслужби у ситуації перманентної військової та терористичної загрози; як стимулювати економіку, охолоджену кризою та війною, провести її демонополізацію та деолігархізацію; як забезпечити обіцяну децентралізацію та ефективне самоврядування; як запроваджувати страхову медицину та реофрмувати освіту; як реформувати державну службу, забезпечити дерегуляцію та прозорість, гарантувати право власності та незалежний суд; як стати енергоефективними тощо.
Для цього в парламенті мають бути люди 1) які мають бачення реформ та напрацьовані проекти законів; 2) люди, які мають волю до змін і усвідомлюють їх неминучість; 3) люди, не залежні від бізнес інтересів своїх спонсорів, переважно великих олігархів.
І тут головна проблема: за нинішньою виборчою системою на проходження до парламенту мають шанси лише ті, хто має підтримку цих самих олігархів, бо швидка кампанія вимагає десяткив-сотень мільйонів доларів та наявність медіа ресурсу.
І що далі в Раді робитимуть люди, які туди потрапили за кошти великого бізнесу та через картинку з телеканалів олігархів? Проводити деолігархизацію? Забезпечувати прозорість? Знімати податкові преференції? А якщо ні – то яким тоді коштом створювати армію, реформувати освіту та медицину?
Що показав минулий четвер? Одну просту річ: навіть на фоні війни, на фоні можливого дефолту і можливості втратити бізнеси разом з втратою країни, олігархічні групи не готові зменшувати свої надприбутки і будуть торгуватися до останнього.
Всі ті, хто замість голосування за секвестр бюджету, вирішив розпочати політичну гру в “несила терпіти бути з регіоналами в одній залі і негайно йти на вибори”, насправді зіграли на боці олігархів. Цілком свідомо. Аби захистити їхні і свої гроші, які так потрібні на вибори. Це очевидні речі.
Що робити, аби це змінити?
Перша реформа мала б бути реформою виборчої системи. Новий парламент після революції на Майдані має стати результатом відкритого “соціального ліфту” для тих, хто має знання та мотивації боротися з існуючою системою та створювати нові єдині для всіх правила.
Парламент має бути обраним за пропорційною системою з відкритими списками, зниженим виборчим бар”єром та дозволеними блоками. Політичні партії мають фінансуватися з бюджету, політична реклама має бути заборонена (бо політика – це робота партій з виборцями внизу, а не спілкування розкрученого лідера з народом винятково в телевізорі), медіа мають забезпечити вільний доступ всім учасникам виборів. Варто подумати також про те, чи не встановити обмеження для власників великого бізнесу бути і медіа-власниками, гарантуючи одночасно прозорість медіавласностості. Такі обмеження иснують в тій же Грузії.
Адже, український досвід показує, що власниками найбільш якісних українських видань є журналісти, які самі і творять ці видання, Натомість чергова олігархічна війна ЛьовочкінVSКоломойський лише доводить як вони звикли використовувати свої медіаресурси.
Отже, очевидно, що запит на реформи знізу є. Це довели мільйони українців на Майдані.
Тепер час довести чи є реальна воля до реформ зверху?
Новий Закон про вибори, описаний тут, розроблений громадськими організаціями. Він є. Його треба лише прийняти. І дуже б хотілося почути позицію керівників держави та всіх фракцій щодо реформи, яка є фундаментом всіх інших реформ.
І останнє: якщо не працюватимуть механізми соціальних ліфтів, реального представництва та народовладдя, то знову головним місцем демократії буде вулиця. Тільки цього разу зі зброєю і людьми, які вже добре вміють нею користуватися. Третя революція буде значно менш красивою, тому не зайве було б подумати про політичну еволюцію.
У зв”язку з цим – пропозиції від партії ВОЛЯ:
Звернення
Ми закликаємо об”єднатися.
Це заклик до всіх тих, хто прагне нових і єдиних для всіх правил, чесної і прозорої політики, держави в інтересах людей, а не чиновників та олігархів.
Ми закликаємо об”єднатися для того, аби відстояти нову виборчу систему, яка б дозволила провести вибори в інтересах виборців, і дала можливість українцям розуміти за кого вони голосують.
І пропонуємо об”єднатися на позачергових виборах до Верховної Ради всім тим політичним силам, які поділяють наші бачення реформ в України – очищення влади через люстрацію та реформу державної служби, створення сучасної та боєздатної армії за швейцарським зразком, появу якісного суспільного мовлення та забезпечення медіаринку, захист прав власності, демонополізація та деолігархізація економіки, створення незалежного суду.
Першим кроком до об”єднання має стати наша спільна боротьба за нову виборчу систему. Ми підтримуємо проект Закону про вибори, який розроблений громадськими організаціями та передбачає пропорційну виборчу систему за відкритими списками. Такий підхід дасть можливість зменшити вплив великого капіталу та адміністративного ресурсу, зняти частину політичної корупції, забезпечити прозорість виборчих списків.
Ми також виступаємо за повернення виборчих блоків, які б дали можливість об”єднання патріотичних та демократичних сил, та закликаємо сформувати такий виборчий блок для практичного втілення тих ідей, які підтримали мільйони українців на Майдані.
Весь наш досвід свідчить про те, що об”єднавшисть ми можемо протистояти системі грошей, корупції та сили.
Зараз – час об”єднуватися та досягати мети: нової та успішної України.
Вікторія Сюмар
Співзасновник партії “ВОЛЯ”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень