«Коли говорять гармати, то музи мовчать». «Слово – це зброя!». Ці обидві суперечливі сентенції мають право на існування, але кожен сам для себе вирішує, котра з них ближча до істини. Так, не кожен може воювати на передовій і не кожен добре володіє пістолетом чи рушницею. Але слово у боротьбі з ворогом та для підтримки бойового духу наших воїнів і може, і має використовуватися.
А з іншої сторони, все наше життя є боротьбою, рухом, доланням проблем, труднощів, досягненнями, падінням та вставанням, поразками та перемогами, інакше кажучи – теж війною. Війною за себе та своє місце в житті, війною, яка точиться в «тире» – періоді між датами народження та смерті.
Міні-конкурс поетичної майстерності “Лиш боротись – значить жить”, який було започатковано у серпні цього року з ініціативи відомого дрогобицького журналіста та фотомитця Юрія Федчака, завершився в середині жовтня. Конкурс відбувся в рамках Всеукраїнського літературного конкурсу “Pro Patria!». Два місяці майстри слова мали можливість надсилати свої роботи, публікувати їх на сторінці проекту в мережі Фейсбук та очікувати вердикту журі.
– Підступний ворог розв’язав на території нашої країни так звану гібридну війну, і, опріч куль, застосовує брехню в ручних ЗМІ, підкупи корупціонерів, чинить збройний наступ не лише на територію України, але й на її головні засади, зокрема мову нації – українську. Війна, розв’язана Росією, завдала чимало горя Україні. Сьогодні наші брати і сестри під шквалом куль та мін захищають нас на сході України від ворожої орди. Нелегко й волонтерам. І сьогодні їм потрібна підтримка словом. Тож тому ми і започаткували цей літературний міні-конкурс «Лиш боротись – значить жить», – зазначає організатор конкурсу Юрій Федчак.
За допомогою поезії воїни мають відчути потужну мотивацію, гордість за свою країну, її історію, національну ідею, впевненість у майбутньому та у святій місії захисту України, поваги до рідної мови тощо, – так вважають організатори конкурсу. А ще слово може лікувати зранені душі, бо має велику цілющу силу.
Згідно умов конкурсу, автори самостійно публікували у спільноті свої поетичні твори (винятково українською мовою). Тематика конкурсу була спрямована на підняття морального і бойового духу захисників України, возвеличення їх козацької честі і доблесті. Ряд інших нюансів регламентували порядок – заборона пропаганди ворожнечі, нетерпимості, відсутність нецензурної лексики, перевірка на плагіат тощо.
Головою журі стала член Національної спілки письменників України, волонтер, журналістка, переможниця Всеукраїнського літературного конкурсу «Pro Patria!» (2011 р.) Катерина Тихонова, керівником міні-конкурсу – член ЛОО НСЖУ Юрій Федчак, меценатом – член Дрогобицької МПО ВО «Батьківщина» Світлана Маменька. Меценатами також стали Оксана Рудавська і голова журі Катерина Тихонова.
Протягом двох місяців міні-конкурсу «Лиш боротись – значить жить» 40 учасників надіслали 98 творів –щирих, зворушливих, сповнених емоціями та переживаннями. Серед авторів – імениті поети і літератори-початківці, які дуже сильно вболівають за долю рідної України. Географія конкурсу: від Львова – до Кривого Рогу, від Дрогобича – до Ромен, з різних куточків нашої славної землі.
Перше місце зайняла поетеса Інесса Доленник, срібло отримала Олена Герасименко, а бронзу виборола Галина Британ. Особливою відзнакою «Вдалий літературний старт» нагороджена Анна Склянчук (14 років), особливою відзнакою «Музична поезія» – Тетяна Прозорова, особливою відзнакою «Історична пам’ять» – Галина Запорожченко, особливою відзнакою «Озброєна словом» – Галина Михайлик (Halyna Lvivjanka), особливою відзнакою «Поезія про війну – дітям» – Лана Світлана Александрова. Всі переможці отримали призи.
Слід зазначити, що з усіх фіналістів конкурсу єдиною представницею Дрогобиччини виявилася волонтерка Галина Британ (третє місце). Решта талановитих поетів та поетес – з Одеси, Кривого Рогу, Волині та інших регіонів.
– В українській мові відображена історія формування і життя української нації. Мова є основним ідеологічним фундаментом будь-якої нації. І це чудово усвідомлювали загарбники України-Русі, які намагалися нав’язати українцям свою мову, а значить – і свою ідеологію, розчинити нас у своїх лавах як рабів. Тому кожен окупант переслідував все те, що слугувало нам доказом окремої монолітної нації зі своєю землею, культурою, традиціями, мовою, історією тощо. Тому українофоби передусім переслідували українську мову – джерело українського націоналізму, намагалися витіснити її з ужитку, нав’язуючи нам свою мову як альтернативу. Багатовікові окупації, грабежі, голодомори, виселення і заслання до тюрем Сибіру та Казахстану, інші репресії прищепили пригнобленим українцям комплекс меншовартості. Промосковське зомбування в рабській зоні СРСР, розквіт колабораціонізму, опіум інтернаціоналізму – спадщина, яку вже чверть століття Україна намагається подолати як підступну хворобу. «Одужати» від наслідків московсько-енкаведистської окупації допоможе ідеологічна боротьба, яка в Україні ніколи не припинялась. Одним з дійових елементів такої боротьби є популяризація української мови як мови титульної нації, а одним з інструментів – літературні конкурси винятково мовою України, – зазначає автор ідеї літературного міні-конкурсу «Лиш боротись – значить жить» Юрій Федчак.
Цей конкурс, який завершився так символічно – до Дня Захисника України, Дня українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці – є далеко не першим успішним творчим проектом талановитого дрогобичанина. Добрий десяток років Юрій Федчак пропагує українське слово, піднімає український дух, прищеплює читачам любов до прекрасного, до поезії, до мистецтва, до рідної землі. В різний час конкурси, започатковані Юрієм Федчаком, були активно підтримані радіо «Франкова земля», Інтернет-виданнями «ДрогобичІнфо» та «Трускавецький вісник», газетою «Гомін Галичини» та іншими ЗМІ нашого регіону. Віримо, що «Лиш боротись – значить жить» є черговою ланкою, новим етапом у задумах Юрія Федчака, після чого будуть нові конкурси, нові проекти, нові вдалі звершення та успіхи. А те, що вони обов’язково будуть, ми навіть не сумніваємося.
Нових звершень організаторам та учасникам літературного конкурсу, нових задумів і нових перемог!
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень