У суботу, 17 березня, в приміщенні біолого-природничого факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка з ініціативи ГО «Центр сталого розвитку громад» та за підтримки Партії Зелених України відбулося обговорення питання проблеми твердих побутових відходів (далі ТПВ). Захід був достатньо представницьким, у ньому взяли участь колишній міністр екології та природних ресурсів України (2001-2002, 2015-2016 рр.) Кабінету міністрів України Сергій Курикін, голова Дрогобицької районної державної адміністрації Володимир Шутко, голова Дрогобицької районної ради Михайло Сікора, заступник декана біолого-природничого факультету ДДПУ Григорій Коссак, голова ЛОО Партії Зелених України та голова ГО «Центр сталого розвитку громад» Петро Дригулич, голова Дрогобицької організації Партії Зелених України Сергій Матійко, завідувач кафедри екології та географії ДДПУ Андрій Дзюбайло, громадський діяч Богдан Гринчишин, журналісти Іван Швед, Зіновій Лешик та Володимир Ключак, член Громадської ради при Дрогобицькій РДА Юрій Сенів, керівник секретаріату ПЗУ Сергій Луговик, керівник секретаріату ЛОО ПЗУ Олег Король та інші люди, для яких питання збереження довкілля є вкрай важливим.
Після вступних слів господаря залу Григорія Коссака, організатора круглого столу Петра Дригулича та представників влади Володимира Шутка і Михайла Сікори слово було надано колишньому міністрові екології Сергієві Курикіну. Його доповідь не була тривалою в часі, проте виявилася цікавою, змістовною, актуальною.
Так, було сказано, що щорічно в Україні накопичується 11 мільйонів тон або 49 мільйонів метрів кубічних сміття (орієнтовно по 300 кг на 1 людину), з них 94% «захоронюється» на полігонах і сміттєзвалищах, в тому числі стихійних. Загальна площа полігонів ТПВ в Україні становить 9 тисяч гектарів, і зростає. Лише від 4 до 6% ТПВ сепарується для подальшої переробки.
На жаль, в нашій країні немає ні економії ресурсів, ні мінімізації утворення відходів, ні екологічно безпечного поводження з відходами. Якщо в Швеції переробляється 98% відходів, то в нас приблизно стільки ж НЕ переробляється (як було сказано вище, в Україні сепарується для переробки 4-6% ТПВ).
Справжнім бичем сучасної цивілізації став пластик, якого щороку в світі виробляється 311 мільйонів тон. Вже зараз у Світовому океані накопичено біля 270 мільйонів тон пластикових відходів, і ця цифра зростає. Пластик забруднює ґрунти, повітря, воду, а його спалення сприяє розвитку ракових та інших захворювань. Як було зазначено під час зустрічі, деякі країни вирішили радикально відмовитися від пластику: Франція остаточно з 2020 року, а у Кенії, Руанді та деяких інших африканських країнах за ввезення пластикової тари передбачено величезний штраф.
Ще цікавішим виявилося обговорення теми утилізації сміття на місцевому рівні, а саме на Дрогобиччині, під час якого виступили Володимир Шутко, Михайло Сікора, Богдан Гринчишин, Володимир Ключак, Іван Швед, Петро Дригулич та інші. Тема Броницького сміттєзвалища, яке потребує закриття та рекультивації, потягнула за собою логічне запитання: «А куди має дівати сміття місто Дрогобич?».
Сенсаційним став виступ громадського діяча Богдана Гринчишина, котрий повідомив про плани спалювання сміття на території Дрогобицького машинобудівного заводу (відстань від Ратуші 1 км 200 метрів). Присутні на зустрічі екологи не повірили, що таке можливе, але Богдан Гринчишин наводив ряд аргументів. Він розповів про теперішнє складування сміття на Гайдамацькій (територія Рихтицької сільської ради, де проходить його сортування, і де є піч для спалювання потужністю 3 тони в день). За словами активіста, інженери машинобудівного заводу отримали замовлення виготовити дві подібні печі потужністю по 5 тон кожна, в яких мало би спалюватися сміття. Але все це покрите ореолом таємничості і від громади приховується, каже активіст. Хоча шила в мішку не втаїш.
Голова Дрогобицької РДА Володимир Шутко спростовував цю інформацію, заявивши, що мова йде про альтернативне джерело енергії для самого машинобудівного заводу, проте містом все ж ширяться чутки. А народне прислів`я, що диму без вогню не буває, переважно справджується завжди.
Автор цих рядків підняв питання можливості заповнення сміттям пустот рудника №1 Стебницького «Полімінералу» (а можливо й рудника №2), на що отримав відповідь, що це могло б бути безпечно, проте немає нормативної бази. Також було сказано, що розглядається питання видобутку на руднику №1.
Натомість на питання створення нових сміттєзвалищ відповідь екологів була категоричною – це не вихід! Хоча, як сказав Володимир Шутко, «громада, яка знайде місце під полігон, стане однією з найбагатших». Але люди не хочуть сміття у себе під боком, тим більше маючи сумний досвід Грибовичів та Брониці. Як не прикро це говорити, але броничани, впустивши вовка до хати, стали ще й винними у проблемах Дрогобича: зараз їх цькують, їм погрожують, їх обмовляють та обзивають, а нещодавно навіть відбулося блокування дороги Дрогобич-Самбір, що потребує пильного розслідування правоохоронців. Адже не може влада, нехай і місцева, дестабілізувати ситуацію, бо в цьому випадку явно проглядається кремлівський слід.
Серед інших тем, які були за торкнуті на зустрічі – борщівник, «гуляюче» по області львівське сміття, відсутність фактичної відповідальності за забруднення водойм, нечистоти від «Баркому» (свиноферма), контроль за старими сміттєзвалищами (для прикладу, Станильське), обман владою Дрогобича жителів Брониці та інше.
Дві години тривала конференція на тему ТПВ «Зелений виклик». В заключному слові голова ГО «Центр сталого розвитку громад» Петро Дригулич закликав журналістів та громадських активістів посилити роз`яснювальну роботу серед населення щодо необхідності сортування сміття та мінімізації утворення відходів.
Володимир Ключак, фото автора та Сергія Матійка
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень