Та й сон же, сон, напрочуд дивний,
Мені приснився —
Найтверезіший би упився,
Скупий жидюга дав би гривню,
Щоб позирнуть на ті дива.
Та чорта з два!
Тарас Шевченко, «Сон»
Якось проти п’ятниці мені наснилося, що я – Руслан Козир (прости Господи!) і що я маю виступити зі звітом перед трускавчанами. І сниться мені, що взяв я ту книжечку на 4 сторінки, яку підготував мій штаб, вийшов до народу і почав читати. А заголовок книжечки: «Чому вони підтримують мене? Бо я добрий господар, християнин і патріот». Нічого, що бренд «добрий господар» Паша вкрав у Грицака, головне – піпл хаває.
Отже, читаю, а люди слухають.
«Про це свідчать факти. У 2010 році Трускавець мав біля 40 мільйонів гривень боргу за електроенергію, газ, воду, по заробітній платі, штрафних санкціях. Я вирішив всі ці проблеми і зараз Трускавець лише за воду має 12 мільйонів боргу. Мені вдалося зберегти існуючий стан речей і люди й надалі не отримують якісні комунальні послуги. Зате тарифи зросли і це факт, який мої опоненти не мають чим крити.
Про ефективне управління мною міською господаркою свідчить ще один красномовний факт. Досягнув того, що бюджет має у десять разів менше коштів, ніж було за мого попередника при владі (бюджет розвитку 2006-2010 рр. – 103 млн. грн., а бюджет розвитку 2011- 2015 рр. з продажу землі та комунальних об’єктів становив лише 10 млн. 360 тис. грн.).
Ось лише кілька знакових подій, які назавжди будуть асоціюватися з моїм іменем:
– я завершив ремонт нового Народного дому на 140 місць на вул. Бориславській, 1. Тепер там проводяться міські заходи, сесії міської ради. Там треба було зробити всього від 5 до 10% робіт, які не завершили за Грицака, то їх було зроблено.
– я побудував на бульварі Юрія Дрогобича сувенірний ринок на 110 місць і право власності оформив за трускавецькою громадою. Архітектурні форми ринку – окраса міста, це шедевр, такого нема в цілому світі. Вигоду мають всі, хто причетний до його спорудження. Чи знаєте ще такого мера, який би примножував ринки?
– в місті проведена реформа теплопостачання. То байки, що ту реформу ініціював і фактично провів Руслан Крамар – це ж я поставив його начальником КП «Трускавецьтепло». А оскільки зараз Крамар балотується на мера Стебника, то маю повне право його заслуги приписати собі. Хто протестуватиме, що я приписую собі чужу заслугу – встаньте, назвіть свою адресу та паспортні дані і на виході почекайте за чорним «воронком», який Вас забере куди слід.
– я забезпечив надійне водопостачання у Трускавці. Правду кажучи, це теж не моя заслуга, а мого попередника Грицака, але де ж би я признався в цьому. Ще за Грицака на багатьох вулицях замінено старі трубопроводи, встановлено економічне обладнання на насосних. А ще я примудрився зробити так, що Ви, заможні мої трускавчани, платите за воду найвищий тариф в регіоні, причому за воду, якість якої під сумнівом. Платите Ви за воду з річки Стрий, а отримуєте часто рідну, трускавецьку, з того озера, де омивають свої тіла та тіла своїх собак дуже непрості люди – хоча б такі як мій заступник.
– я обладнав у місті дві перші громадські вбиральні. Це – турбота про людей, про курорт і про надходження грошей. До мене ніхто за цю «дрібничку» не брався. Так що пісяйте і какайте скільки Вам заманеться. І Вам добре, і нам дохід, адже гроші не пахнуть.
– я наполіг на спорудженні на центральній площі міста стаціонарної сцени. Нічого, що трішки замала, нічого, що стоїть на теплотрасі, зате щонеділі там концерти. Можете піти і сфотографуватися собі на ній – ніхто з Вас не візьме ні копійки. Бачите, який я добрий дядько.
– я ініціював реконструкцію під пішохідну зону бульвару Юрія Дрогобича, вулицю Тараса Шевченка. Вони стали окрасою нашого курорту, улюбленим місцем містян і гостей для прогулянок та відпочинку. Мені самому приємно прогулятися бульваром Дрогобича, адже скільки коштів поступає від базару. І туй нема, і водолікарня не стримить та не муляє очі. А яка вже прекрасна вулиця Шевченка, біда тільки, що каналізація там не поміняна. Нічого, за другу каденцію фірма «Два брати» освоїть кошти й на це. А те, що нерівно покладена бруківка, нехай Вас не хвилює – я був у Польщі і ще десь, то там всюди так, і в Криниці, і в Щавниці, а ми ж ідемо в Європу. Я Вам зараз диплом покажу, десь там у мене в задній кишені моїх сірих штанів був. Гм, де ж він подівся? Чи не загубив я його часом у громадській вбиральні?
– я працював над створенням сприятливого інвестиційного клімату у місті, спитайте Возняка, а не вірите йому – спитайте Василя Хмельницького. Поїхав я у Київ і кажу: «Дай мільйон»! Ви би так змогли? Ну й запрошую всіх 1 листопада в дельфінарій – 300 гривень з людини. Оскільки поголів`я у місті біля 20 тисяч, то порахуйте, які гроші я забезпечив інвестору, якщо всі послухають мене й підуть. І не шкодуйте дельфінів, які там мучаться – їх же ж не відстрілюють як бродячих псів…
– для зручностей трускавчан і гостей в місті встановлено більше сотні лавок на бульварі Торосевича, в курортному парку, на вулиці Шевченка та на зупинках громадського транспорту. Розбито десятки нових клумб, висаджено понад тисячу декоративних дерев. Зрізано дерев теж багато, але ж Ви не думаєте, що я щось з того маю? Місцевий бізнес довіряє мені, принаймні є такі, яких я ще не кинув. Знайомтеся – пані Леся, пан Петро, пан Володимир. Врешті-решт, гляньте на весь список БПП, біля половини з них мені точно довіряють. Мейбі…
– відновлено спортивний зал для школи-гімназії №2. Школа вдячна мені – нагородила грамотою. Михайло Іванович сказав – Михайло Іванович зробив. І я це ціную. А от кляті футболісти грамоту мені не дали, дякують Крамару та Кульчинському. То й не матимуть належного футбольного поля! Все.
– я подбав, аби у Трускавці були найкращі дороги в регіоні, належно працювала система водовідведення. Правда, дороги у Трускавці і в 2010 році були кращі, ніж в Стебнику чи Бориславі, але зате більше ніхто з міст-сусідів не освоїв 17 мільйонів коштів до Євро-2012. Я сподіваюся, що в залі нема нікого зі Станелі, Стебника чи сіл району, які мені зададуть питання по річці Солониці. Твердо заявляю – це не ми винні, це все дрогобицький водоканал.
– завдяки тому, що медична галузь була визначена одним з пріоритетним напрямків діяльності міської влади, трускавецька лікарня – серед кращих в області. Це підприємство першим у місті отримало автономну котельню – лікарня сьогодні має якісне тепло та гарячу воду. Грицак на 85-90% збудував котельню – я завершив цю роботу. Для безпеки цього закладу і уникнення будь-яких катаклізмів цьогоріч тут встановлено котел на тверде паливо. У лікарні проведено ремонти, відремонтовано ліфти, закуплено сучасне медичне обладнання. На харчування та ліки для хворих у Трускавці з міського бюджету виділяється у кілька разів більше коштів, ніж у Дрогобичі, Бориславі та Стебнику. Стоп, щось я забагато уваги приділяю тому, що зробив Андрій Кульчинський. Хто мені сюди це понаписував? Паша, то ти, чи то Оля так недопрацювала? Треба буде знайти їй заміну…
– у місті увесь рік належно працюють комунальні служби – підмітаються вулиці, вивозиться сміття, висаджуються квіти, коситься трава, обстригаються живоплоти і кронуються дерева. Багато відомих людей – депутатів Верховної Ради, урядовців, артистів та письменників і просто пересічних громадян з різних куточків України відзначають, що порядок у Трускавці на рівні європейського. Добре, що вони часто крім санаторіїв та центральної частини міста нікуди носа не потикають.
– завдяки працівникам КП «Парк курортний» у місті немає жодного стихійного сміттєзвалища, а нашими волонтерами прибрано відпочинкові зони навколо міста. Я на цьому наголошую, бо це виключно моя заслуга. Моя!!!
– сьогодні жодне комунальне підприємство міста не має заборгованості з виплати заробітної плати. Вчора теж не мало. Сподіваюся, інтерв’ю з Михайлом Хомичем ніхто з Вас не читав? От і добре. За попереднього мера своїм робіт не давали – тепер гроші освоюють тільки свої. Тобто мої. Чого гріха таїти, «Арко» теж отримує замовлення. Бо хто ліпше освітить наш парк за такі великі гроші? Я все змінив – перевага для виконання робіт надається виключно трускавецьким фірмам і трускавчанам, які лояльні до мене. Це – моя позиція як мера.
– кращих шкіл і садків, ніж Трускавець, ніхто не має в регіоні. І я для цього доклав чимало зусиль. Скрізь автономні котельні, гаряча вода, нове устаткування харчоблоків, мультимедійні дошки і комп’ютерні класи, сучасна спортивна база. Не забудьте, що це я домігся того, що у 2009 році відкрився басейн «Спортовця». Хтось щось має проти цього? Створено належні умови для праці педагогів і навчання учнів. Дошкільною освітою у Трускавці охоплено 84% дітей дошкільного віку. Це друге місце в області. Друге місце в області Трускавець утримує за ще одним показником – на 100 місцях виховується 118 дітей. І що найважливіше – ми найкращі в області за станом фізичного та естетичного виховання. Я й сам не знав, що освіта так гарно працює. До речі, батьки теж можуть долучитися, хочуть вони того чи не хочуть. Обіцяю і далі підтримувати освіту, навіть більше, ніж раніше. Сподіваюся, звідтам конкурент мені не появиться…
– Трускавець є лідером в області щодо охоплення учнів загальноосвітніх навчальних закладів позашкільною освітою – 72,6%. У Самборі – 59,3%, у Бориславі – 51,4%, у Стрию – 46,6%, у Дрогобичі – 35,7 %, по області – 31,5%. Шкода, звісно, що з Будинком учнівської творчості тоді нам так і не вдалося все довести до кінця, але зате зараз хоч є чим похвалитися.
– для дітей 1-4 класів та для 100 дітей старшокласників пільгових категорій організовано безоплатне харчування. Окремі райони та міста області взагалі не харчують школярів – у них немає на це коштів. Трускавець на дітях не економить. Хоча признаюся Вам – це й так не мої власні кошти, а кошти бюджету, тож мені їх не шкода.
– для заохочення учнів до навчання, творчості, здобуття високих результатів у спорті я щороку відзначаю стипендією міського голови 20 кращих юних трускавчан. Кошти теж з бюджету, але це вже другорядне. Такої відзнаки в інших містах регіону немає. Престижність навчання у Трускавці приваблює батьків та дітей з навколишніх міст і сіл. Маємо чим гордитися.
– Трускавець став привабливим європейським курортом, яким пишаються трускавчани і гості, про який із захопленням розповідають всеукраїнські та зарубіжні ЗМІ. Такої доброї опінії і безкоштовної промоції місто ще не мало ніколи. Звісно, що на це потрібні кошти, бо є ціле управління розвитку курорту, але ж вони теж мають право на достойне життя, на закордонні поїздки. Вони – лице курорту, тож заможна громада мусить їх утримувати.
– я добився, аби до Трускавця був відновлений рух потяга за маршрутом Трускавець – Дніпропетровськ, який зняли за мого ж мерства. Про поїзд на Харків варто забути і не згадувати.
– місто придбало перший комунальний автобус з низькою посадкою, який є комфортабельним та зручним для людей похилого віку та людей з особливими потребами. Він буде їздити так само, як їздив дотепер…
– повернуто громаді 11 об’єктів, які перебували на балансі КП «Наше місто» і були обтяжені банківською заставою. Машина-порохотяг і далі їздить, щодня прибирає. Так чи ні?
– для безпеки громадян і гостей міста у Трускавці встановлено 26 онлайн-камер. Завдяки цьому правоохоронцям вдалося упередити та розкрити чимало злочинів, наприклад, викрили злодія, який крав туї з моєї вулиці Шевченка. І взагалі це прикольно дивитися на людей, які часто не в курсі, що їх знімає камера. Я часто ржу від цього. В принципі, я і так часто ржу.
– у місті запроваджено туристичне знакування – вказівники до бюветів, вокзалів, музеїв міста. Це – для комфорту наших гостей. А скільки їх приходить щодня в центра надання інформації, звідки я виселив книгарню – Ви не повірите! Щодня випивають по кілька відер чаю!
– повністю відреставрований Майдан Незалежності став не тільки в місті, а в цілому районі першою зоною з бездротовим Інтернет-доступом за технологією Wi-Fi. Це теж моя ініціатива. Я маю на увазі Wi-Fi, бо Майдан Незалежності відреставрували ще до мене.
– Трускавець нагороджений ПАРЄ Дипломом Ради Європи, а місія ОБСЄ визнала Трускавець містом гостинним і безпечним. І мені прикро, що про це не говорять, не пишуть і мене за це не хвалять. Якщо маєте при собі моє запрошення на звіт, то переверніть його на другий бік – там той диплом є. Та не догори ногами перевертайте, дебіли, бля…
Так. Бачу, це кінець мого звіту, прочитаю ще решта, що про мене пише мій штаб.
«Цей перелік добрих справ мера-реформатора можна продовжити. Врахуймо, що всі ці досягнення, здобутки зроблені Козиром в період економічної кризи і війни, практично за відсутності коштів у бюджеті розвитку, оскільки його нізвідки поповнювати – землі Трускавця і комунальне майно було розпродано до каденції Козира. Це – результат його ефективних управлінських рішень. І це визнано на всеукраїнському рівні – Руслан Козир увійшов в десятку кращих мерів України». Оп-паньки, я й не знав, коли то таке було?
Читаємо далі. «Козир не тільки добрий господарник – він смілива і принципова людина, жертводавець не про людське око, відданий Україні патріот. Згадайте його безкомпромісну позицію щодо керівників деяких правоохоронних структур (прокуратура, служба безпеки), а також господарюючих суб’єктів, коли йшлося про відстоювання інтересів міста. Разом з громадою він був на Майдані. Долучився й до організації волонтерського руху, допомагав українським воїнам особисто: передав: підрозділу спецпризначення автомобілі ГАЗ-3309, Jeep Cherokee та мікроавтобус Газель; трускавчанам-добровольцям – бронежилети та куленепробивні каски, біноклі, прилад нічного бачення, оптичний приціл, прилад нічного бачення, інші необхідні речі». Два рази мені тут написали про прилад нічного бачення, не треба так поспішати. На Майдані я був, але, на щастя, не 18-22 лютого. А про прокурора правда, я його просто не переношу.
І останній абзац. «І це ще далеко не повний перелік особистих ініціатив та добрих справ Руслана Козира. За ці реальні справи ми і підтримуємо нашого міського голову, хочемо аби Трускавець й надалі був в надійних руках доброго господаря і патріота».
Дорогі трускавчани, кланяйтеся мені низенько за те, щоб ВІН і надалі був у НАДІЙНИХ РУКАХ ДОБРОГО ГОСПОДАРЯ. Це я про Трускавець, а Ви про що подумали? На цьому бувайте здорові, бо мені що до Києва їхати, до сім`ї. Па-па, може побачимось колись ще.
***
І на цьому я прокинувся. Рідко мені сняться кошмари, але цього разу приснилося – може тому, що вдень Шумина побачив на вулиці… Але кажуть, що сон проти п’ятниці не справджується, то й добре.
На щастя, я – не Козир і мені не треба йти на звіт, не треба обманювати людей, не треба придумувати «досягнення». Я – нормальна людина. Але й нормальному може всіляке приснитися. Як писав Тарас Шевченко у своїй поемі «Сон»:
Отаке-то
Приснилося диво.
Чудне якесь!.. таке тілько
Сниться юродивим
Та п’яницям. Не здивуйте,
Брати любі, милі,
Що не своє розказав вам,
А те, що приснилось.
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень