За 15 хвилин до початку роботи третьої сесії Стебницької міської ради шостого демократичного скликання, яка відбулася в середу, 12 січня, деякі депутати говорили про те, що ставитимуть питання про дочасне припинення повноважень мера Василя Пецюха. І хоча сам Василь Федорович зовнішньо зберігав олімпійський спокій, все ж відчувалося, що він хвилюється, коли мова зайшла про приватизацію другого поверху гуртожитку на вулиці Мельника, 4 а. Після деяких суперечок це питання все-таки внесли до порядку денного.
Фіру – для міської ради?
А головним на цій сесії, звичайно, було питання прийняття бюджету на 2011 рік. Слід відразу зазначити, що порівняно з минулим роком цифри по багатьох показниках є значно нижчими, а, отже, стебничанам пропонують затягнути паски.
Депутати нинішнього скликання продовжили незрозумілу практику своїх попередників, коли про бюджет доповідає не міський голова чи хтось із його заступників, а Оксана Німеровська, яка хоч і займає високу посаду головного бухгалтера і начальника відділу й є професіоналом у своїй справі, проте в силу своїх службових обов’язків повинна просто виконувати вказівки керівництва. Складається враження, що мер і його заступники просто не володіють інформацією в повному обсязі, а тому довірили цю важливу функцію своїй підлеглій. Та й співдоповідь, з якою мав виступити голова бюджетної комісії Володимир Дмитрів, власне такою не була, а торкалася лише одного питання – зменшення на сто тисяч гривень зарплати і видатків на утримання апарату міської ради. Якщо додати до цього, що сесія тривала майже шість годин і місцями перетворювалася на балаган, на що справедливо звернув увагу депутат Дрогобицької міської ради Олег Хрущ, то можна говорити про низьку якість підготовки до роботи, небажання багатьох депутатів усвідомити свою відповідальність перед громадою. Амбіцій у них багато, а ось до якісного виконання своїх обов’язків справа, на жаль, не доходить. А суперечки між нинішніми депутатами і тими, хто був у попередній каденції, взагалі зашкалюють й не призводять до злагодженої роботи народних обранців.
Але повернімося до бюджету. За словами Оксани Німеровської, на 2011 рік передбачено доходів у сумі в 1 мільйон 504 тисячі гривень, з них податок на доходи з фізичних осіб – 773 тисячі 800 гривень і державне мито 130 тисяч гривень. Власні доходи складають 600 тисяч 200 гривень, з них податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності, – 240 тисяч гривень, плата за землю – 257 тисяч 200 гривень, фіксований податок на доходи фізичних осіб підприємницької діяльності – 30 тисяч гривень, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності – 35 тисяч гривень, плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна – 38 тисяч гривень. Якщо врахувати дотацію з Львівського обласного бюджету в сумі 185 тисяч 500 гривень, то всього доходи мали би скласти в 2011 році 1 мільйон 689 тисяч 500 гривень.
На цьому тлі вельми цікавими є розрахунки деяких видатків. Так, на заробітну плату працівникам апарату міської ради передбачено 1 мільйон 350 тисяч гривень, на придбання канцтоварів – 6 тисяч 600 гривень, на придбання конвертів і марок – 4 тисячі 800 гривень, на послуги телефонного зв’язку – 10 тисяч гривень, на відрядження – 7 тисяч 200 гривень. Є й чимало інших видатків, передбачених на утримання апарату, тому власне на розвиток міста залишаються копійки. Так, на культуру і мистецтво спромоглися виділити лише 20 тисяч гривень (минулого року було 25 тисяч), на фізичну культуру і спорт – 25 тисяч (минулого року теж було на 5 тисяч більше), на поточний ремонт доріг – 58 тисяч гривень… Що можуть зробити будь-який міський голова, його команда, депутати, якщо левову частку бюджету, наших з вами податків, “з’їдає” так званий апарат управління, в масі своїй неякісний, без менеджерських здібностей, що приймає неефективні рішення? Допоки не вийдемо з цього зачарованого кола, про розвиток Стебника годі й говорити. В сусідніх містах нарахування на утримання апарату теж високі, але відсоток у загальній структурі значно менший, бо бюджети там в десятки разів більші.
Щоправда, є ще так званий спеціальний фонд міського бюджету, який загалом складає 1 мільйон 118 тисяч гривень. Ним передбачено на капітальний ремонт житлового фонду 114, 4 тисячі гривень. Це дрібниці, якщо врахувати, що потрібно повернути заборгованість за минулий рік у сумі 60 тисяч гривень, а, скажімо, ремонт ліфта на вулиці Грушевського, 15 чи ремонт житла можливі лише за умови співфінансуванння, коли міська рада виділяє деякі кошти, а решту мають дати з Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (якщо, звичайно, стебницьке керівництво не сидітиме в кабінетах, а в буквальному розумінні цього слова вибиватиме ці гроші у Львові та Києві). Сумнівна проблема співфінансування (бо що таке Стебник для київських урядників і яка сила впливу місцевих керівників?) стосується й капітального ремонту доріг на вулиці Трускавецькій. Зі спецфонду міського бюджету на це передбачено аж 640 тисяч гривень. Щороку подібні суми кидають у болото, а з таненням снігу зникає й асфальт. Як бачимо, це хороший спосіб відмивання коштів для влади! На капітальний ремонт дороги на вулиці Куліша зі спецфонду передбачено 40 тисяч гривень, на проектну документацію реконструкції систем електроживлення гуртожитків – 20 тисяч гривень, на реконструкцію мереж тепло- і водопостачання – 40 тисяч гривень.
Цікавим, якщо не сказати більше, є внесок у сумі в 58 тисяч гривень в статутний фонд КП “МВУЖКГ” для придбання сміттєвоза. Ніби всі вже забули історію, коли майже на 300 тисяч придбали подібну машину, яка фактично не їздить, – і ніхто з колишніх можновладців за це не відповів! Ще 30 тисяч гривень передбачено цьому підприємству для погашення боргу за електроенергію. Лише 27 тисяч гривень мають намір скерувати на влаштування майданчиків для твердих побутових відходів, а за 60 тисяч гривень хочуть придбати новий автомобіль для міської ради, бо нинішній експлуатується вже понад тридцять років.
Конструктивного обговорення бюджету не вийшло. Складалося враження, що деякі депутати взагалі вперше у сесійній залі ознайомилися з контрольними цифрами. Але суть проблеми полягала в іншому. За словами Романа Юзефовича, нинішнього лідера місцевої “Свободи”, напередодні сесії чотири години тривало узгодження основних цифр бюджету, і міський голова погодився внести певні зміни. Проте в доповіді Оксани Німеровської все залишилося так, як було. Оскільки Василь Пецюх жодним чином не відреагував на ці слова депутата, складається враження, що він продовжує грати свою роль, коли не прислухається до думок народних обранців, гне, що називається, свою лінію, а потім звинувачує тих же депутатів у тому, що ті не хочуть з ним співпрацювати. Та й з моральної точки зору якось не пасує мерові не дотримувати власних обіцянок, тим паче, що його прихильники наголошують саме на моральних якостях міського голови.
Мирослав Пуківський говорив про необхідність вкладення коштів не у розвиток спорту загалом, а у розвиток дитячого спорту зокрема. Богдан Асафат наголосив на тому, що з 2006 року сміттєвоз не поставлений на облік, бо фірмі треба сплатити борг, а без цього вона не хоче оформити договір купівлі-продажу. Анастасія Галяк запропонувала не купувати автомобіль для міської ради. Депутати пожартували, що тоді слід придбати фіру або пересісти на велосипеди. Микола Варивода звинуватив Оксану Німеровську в тому, що та буцімто не читає бюджет, але отримав кваліфіковану відповідь від головного бухгалтера. Роман Юзефович поцікавився, що ж то за 15 земельних ділянок на суму 400 тисяч гривень (всі розуміють, що дохід буде значно більшим) хоче продати міська рада. Міський голова зміг “згадати” лише три найбільші – одну на фірмі “Канзас” і дві біля асфальтного заводу. Наталя Беднарчик запропонувала скерувати кошти на обладнання дитячих майданчиків. Ірина Василишин сказала, що слід встановити дорожні знаки і нанести розмітку біля кожної з чотирьох стебницьких шкіл. Богдан Асафат говорив про необідність зрізання старих дерев, які падають на дорогу. Роман Павлічко звернув увагу на ремонт доріг у Сільці. Василь Карабан запропонував виділити кошти на облаштування кладовища і розширення його площі. Мова йшла і про обгородження майданчиків дитячих садочків, а Ігор Сушицький запропонував ввести податок на собак.
Проте всі ці пропозиції депутатів зависли у повітрі. Міський голова не поставив їх на голосування, фактично нехтуючи думкою народних обранців. Втім, не було і зворотньої реакції, бо ніхто не наполіг на цьому. Можливо, така ситуація всіх задовольняє?
«Перетворимо Стебник із бюджетного пасинка в рідну дитину»
Відтак Василь Пецюх надав слово міському голові Дрогобича Олексієві Радзієвському.
За словами Олексія Васильовича, бюджет 2011 року – кризовий бюджет. Він вважає, що у нас системна, глибинна криза, і це треба усвідомити. Проблема полягає в тому, як забезпечити діяльність міста в кризових умовах, як зберегти все напрацьоване?
Олексій Радзієвський наголосив на тому, що стебницькі депутати мають бажання виконати передвиборчі програми й обіцянки. Але для цього треба навчитись економити й ефективно використовувати гроші. Режим економії виходить на перший план під час кризи.
Міський голова Дрогобича зробив акцент на тому, що на інфраструктуру Стебника в 2011 році буде виділено 26 мільйонів 575 тисяч гривень. Це кошти з дрогобицького міського бюджету. Так, на освіту надійде 14 мільйонів 92 тисячі гривень, на культуру – 2 мільйони 130 тисяч гривень, ще 567 тисяч гривень – на соціальний захист населення.
“Ви гарантовано отримаєте ці кошти, бо про це заявляю я, міський голова Дрогобича, – підкреслив Олексій Радзієвський. – Ми перетворимо Стебник із бюджетного пасинка в рідну дитину”.
Відтак міський голова Дрогобича зупинився на резервах, завдяки чому можна віднайти кошти на розв’язання насущних господарських проблем. Так, кількість працівників міської ради складає аж 29 чоловік. У житлово-комунальному господарстві є 42 особи, причому 14 з них – керівного складу, тобто на трьох роботяг припадає один начальник. “А має бути один хоча б на 15 чоловік”, – наголосив Олексій Радзієвський.
Він провів своєрідний лікнеп (ліквідацію неписьменності) для депутатів. “Що потрібно для того, щоб отримати економічну вигоду?” – запитав Олексій Радзієвський у присутніх. На його думку, кругообіг фінансів не повинен виходити за межі Стебника. Якщо структура не зареєстрована в місті – нічого їй тут робити. Нехай зареєструються в Стебнику, платять податки. “Ми стали на шлях глибоких системних реформ, – наголосив Олексій Радзієвський, – насамперед у житлово-комунальній сфері. Тут треба навести порядок і не шкодувати грошей на те, щоб наші міста стали ошатними”.
За дорученням Олексія Радзієвського був проведений аудит. З’ясувалося, що за минулий рік 74 відсотки коштів пішло фірмам, які не зареєстровані в Стебнику. “Ось тут резерви, – сказав міський голова Дрогобича, – з-під носа виводять гроші”.
На думку Олексія Радзієвського, хтось повинен скуштувати тюремної баланди, бо це неповага до громади. Відповідні документи скеровані правоохоронним органам.
Понад 180 тисяч гривень заплачено приватному підприємцю Королику. А “Трускавецькурортліфт” узяв 99 тисяч гривень на ремонт п’яти ліфтів, хоча фактично відремонтував лише два. При цьому були завищені обсяги робіт, розміри прибутків, а в результаті фактично привласнена 71 тисяча гривень.
Окремо Олексій Радзієвський зупинився на проблемах КП “МВУЖКГ”. Заборгованість міської влади перед підприємством складає понад 39 тисяч гривень, а в той час іншим фірмам за роботи, які могло здійснити КП “МВУЖКГ”, заплатили майже 188 тисяч гривень. В результаті підприємство підпадає під прес контролюючих органів, бо треба платити штрафи, росте пеня. “А де патріотизм, людяність, християнська мораль?” – задав риторичне запитання Олексій Радзієвський. Та сама картина і з благоустроєм. Минулого року на це витратили понад 300 тисяч гривень, і лише 120 тисяч заплатили КП “МВУЖКГ”. Решта пішло іншим фірмам, не зареєстрованим у Стебнику.
Насамкінець Олексій Радзієвський побажав стебницьким депутатам плідної роботи і нових перемог: “Починайте працювати в ногу з Дрогобичем. Для мене ви рідні. Нас об’єднує біда, трагедія. Ніхто мене не змусить звернути зі шляху реформ. Підтримайте мене! Ви несете персональну відповідальність перед виборцями”.
Члена Стебницького міськвиконкому Осипа Бандуру цікавили питання спорту. На його думку, несправедливо, коли всі чиновники від спорту зосереджені в Дрогобичі, є відповідне фінансування, а Стебник з цього нічого не має. Романа Юзефовича цікавило питання, чи під усіма документами, наведеними Олексієм Радзієвським, стояв підпис Романа Калапача. “Не під усіма, є й інші підписи, – відповів дрогобицький міський голова, – але генератором стратегії був Роман Калапач”. Галина Марчук цікавилася розподілом коштів для міських і сільських шкіл, а Микола Варивода запропонував зробити аудит діяльності стебницької влади за останні чотири роки.
Олексій Радзієвський підказав, як отримати 430 тисяч гривень економії на рік. Зокрема, слід скоротити три штатні одиниці в апараті управління міської ради, не заповнювати вакантні посади і обмежити видатки на послуги. “Ось це буде державницький підхід!” – сказав міський голова Дрогобича.
Уже після того, як він покинув сесійну залу, депутати продовжили обговорення бюджету. Голова бюджетної комісії Володимир Дмитрів запропонував зменшити на 100 тисяч гривень зарплату працівникам апарату. Проте Василь Пецюх тримався за попередню цифру – в один мільйон 350 тисяч гривень. Коли ж за його пропозицію не проголосувала достатня кількість депутатів (“за” було всього 9 голосів), він запропонував ці “зайві” сто тисяч виділити на ремонт доріг. І як депутати не відстоювали кожний свою пропозицію (те ж облаштування дитячих майданчиків, видатки на спорт і таке інше), все ж більшістю голосів вирішили скерувати ці кошти на ремонт доріг. При цьому Роман Юзефович кинув репліку, що “з дороги легше вкрасти”, але нинішні можновладці вдали, що нічого не почули.
Відтак було розглянуте питання про стимулювання роботи працівників апарату і керівників міста. Згідно чинного законодавства передбачені надбавки до посадового окладу, преміальні, донарахування премій, оздоровчі. Щодо цього звучали різні думки. Роман Юзефович зазначив, що в лікарні працюють на 0,8 ставки, в ЖЕКу – на 0,5 ставки. Мовляв, які можуть бути премії в час кризи. І хоча йому заперечив заступник міського голови Петро Веклюк, що багато працівників апарату мають ставку в 900 гривень, так що премія їм не завадить, все ж депутат сказав: “Свобода” за надбавки і премії голосувати не буде!”. Ольга Гнатів поцікавилась, якою була би економія коштів, якби премій не платили взагалі. За словами, Володимира Дмитріва, це склало би 700 тисяч гривень на рік. Думки депутатів щодо розміру премії були різні, але в кінцевому результаті пройшла пропозиція Миколи Вариводи: 30 відсотків, але вирішувати щоквартально.
Чи залишиться громаді другий поверх на Мельника, 4 а?
Депутатів прийшли привітати учасники вертепу з вісімнадцятої школи. Діти побажали депутатам прийняти бюджет, що й було зроблено. Коли Жид збирав гроші, розщедрилися перші керівники міста й окремі депутати. Відтак розглянули питання створення чотирьох конкурсних комісій, до яких разом з депутатами увійшли працівники міської ради.
Здавалося, Дамоклів меч, який усю сесію висів над Василем Пецюхом, відведено, але депутати м’яко нагадали мерові, що треба розглянути питання щодо приватизації другого поверху гуртожитку на Мельника, 4 а. Було видно, що це йому не подобається, але змушений був з цим погодитись. Та й агресивний запал депутатів згас. Чи то вони помучились, чи на них вплинув виступ Олексія Радзієвського, чи то вони зробили висновок, що порівняно з Романом Калапачем нинішній мер мало не святий…
З цього питання виступив голова депутатської комісії з приватизації Андрій Пукало. Він повідомив, що ще 23 грудня минулого року Дрогобицький міськрайонний суд задовільнив позов Василя Миколайовича Карпінця і зобов’язав Стебницьку міську раду укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення другого поверху на вулиці Мельника, 4 а. Як з’ясувалося, покупець дав згоду заплатити 62 долари за квадратний метр. Депутати, в принципі, були не проти продажу, але вважають, що можна було продати дорожче.
Проте в результаті розгляду цього питання виникли деякі цікаві речі. Документ опинився в міській раді 29 грудня, хоча Василь Пецюх стверджував, що 30-го. Проте міський голова не скликав позачергової сесії, як мав би це зробити господар міста, що вболіває за народне добро (до речі, зависло в повітрі питання Романа Юзефовича з цього приводу). Натомість він передав рішення суду на розгляд комісії з приватизації. Очевидно, Андрієві Пукалу та його товаришам не вистачило уміння розібратись у даній ситуації, аби оперативно на все відреагувати. Чи не на це розраховував міський голова? Принаймні він мав знати, що спливає десятиденний термін апеляції.
Було також встановлено, що на документі міської ради, яким дозволено продаж другого поверху, нема підписів членів комісії, печатки, відсутній протокол засідання комісії, а додатковий номер “Галицької зорі”, в якому повідомлено про конкурс, відсутній, так що ніхто з потенційних покупців просто не міг ознайомитись з умовами. Було ще два учасники, які буцімто брали участь у конкурсі, але в графі про прийом документів від них стоїть прочерк. На чолі цієї ймовірної афери стояв колишній секретар міської ради Геннадій Куцан.
На думку Романа Івасівки, нинішнього секретаря міської ради, слід порушувати кримінальну справу. Василь Карабан запропонував подати новий судовий позов, а Микола Варивода сказав, що слід звернутися до прокуратури, яка би встала на захист громадського майна, і тоді, в зв’язку з новими обставинами, термін апеляції діє рік. Зрештою, після засідання комісії, вирішили звернутися до суду, щоб зняти копії документів по справі. Якщо ж відповідних документів не буде, то звернуться до прокуратури, а в понеділок, 17 січня, проведуть позачергову сесію.
Було видно, що депутати не дуже хочуть виводити на чисту воду Василя Пецюха, але в них закрались сумніви щодо його потурання в цій справі. Невже нинішній мер йтиме шляхом Романа Калапача? Особисто я в це не вірю, але знаю багатьох людей, яких зіпсували влада і “ліві” гроші.
Відтак депутати розглянули земельні питання, наразі не задовільнивши прохань нових власників меблевого магазину й фірми “Лев” (кабельне телебачення). До речі, телевізійної камери в сесійній залі не було. Чи не тому, що стояло гостре питання по Мельника, 4 а та ймовірній відставці міського голови?
На завершення відбулася “розминка”, що мала бути на початку сесії…
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень