Особливістю цієї виборчої кампанії стало те, що в депутати пішли не лише батьки, а й їхні діти. Так, депутатом Стебницької міської ради став Ярослав Пецюх, син чинного міського голови. Нам було цікаво поспілкуватись з ним, тим більше, що на пленарних засіданнях п. Ярослав не відмовчується, як більшість народних обранців, а бере активну участь в обговоренні питань, подає конкретні пропозиції. Інша справа, наскільки така активність відповідає сподіванням громади в розв’язанні тієї чи іншої проблеми, але це вже суб’єктивна точка зору.
«Маю певний досвід роботи, знаю проблеми, які хвилюють стебничан»
– Пане Ярославе, розкажіть, будь ласка, про себе: хто Ви є, ким працюєте?
– Я народився в 1982 році, закінчив у Стебнику середню школу № 18 в 1999 році. Того ж року вступив у Дрогобицький педуніверситет. Певний період працював заступником директора комунального підприємства “Ремонтник”. Це дочірня структура житлово-експлуатаційної контори в Стебнику. Наразі займаюсь підприємництвом.
– Як виникла думка балотуватись у депутати Стебницької міської ради?
– Я з 2004 року член партії Народний Рух України. Маю певний досвід роботи, знаю проблеми, які хвилюють стебничан. Тому розумів, наскільки важливо бути представленим у депутатському корпусі, якщо тобі небайдужа доля Стебника.
– Чи балотувались Ви раніше в депутати?
– Я балотувався в депутати в 2006 році від Блоку “Наша Україна”. Це, мабуть, була помилка, що Народний Рух не йшов окремою політичною силою. Якби ми брали участь у виборах самостійно, то отримали би більший кредит довіри.
– А тепер Ви балотувались, щоб підтримати батька?
– Безумовно, це був один з мотивів. Я хотів бути опорою міському голові щодо його ініціатив, які йдуть на користь громаді.
– Але ж міський голова повинен стати мером усіх стебничан, враховувати пропозиції й тих, хто голосував проти нього.
– Тут нема протиріччя. Міський голова відкритий до спілкування з різними депутатами, мешканцями міста. Проте основним критерієм для міського голови, я переконаний, є не політичні прапори, а професійність, порядність і здатність людини зробити внесок у розв’язання проблем, які хвилюють кожного.
– Минув місяць, аж поки в Стебнику не обрали секретаря і двох заступників міського голови. Це ж можна було зробити набагато швидше, якби дійсно міський голова, як Ви кажете, прислухався до думки інших людей, а не тільки тих, які його підтримують.
– Я вважаю, що це не так, тому що міський голова від самого початку розмовляв з представниками різних політичних сил. Він, безумовно, хотів, щоби цей процес не затягувався надовго. Але щоби був компроміс, треба цього хотіти не лише одній стороні. Потрібен компроміс і з боку частини депутатського корпусу. Тоді справді можна було би швидше досягти цих кадрових призначень. Але компроміс був знайдений. Щоправда, з’явився другий заступник, але була скасована посада керуючого справами, і цей другий заступник власне виконуватиме й ці функції. Це не ляже додатковим тягарем на плечі платників податків, як ви написали в одній зі своїх статей.
– Поживемо – побачимо.
– Це було соломонове рішення, яке дозволить в майбутньому консолідовано працювати міському голові й депутатам.
– Ваш батько, наскільки мені відомо, не прислухався до деяких порад міського голови Дрогобича Олексія Радзієвського стосовно кадрових призначень. Чи не вплине це на взаємні стосунки між двома керівниками, а, можливо, й на розв’язання деяких стебницьких проблем?
– Я переконаний, що між Василем Федоровичем Пецюхом і Олексієм Васильовичем Радзієвським складаються нормальні стосунки. Звичайно, Стебник потребує допомоги від Дрогобича і, зокрема, від п. Радзієвського. Міський голова Дрогобича допомагатиме Стебнику, адже задекларував це, будучи на першій сесії Стебницької міської ради. Він сказав, що Стебник не будуть фінансувати за залишковим принципом. З іншого боку, значна частина стебницького електорату підтримала кандидатуру Олексія Васильовича. Тому в пана Радзієвського існують й певні зобов’язання перед цими виборцями.
«Мер вважав, що ця кандидатура мала бути компромісною»
– Я би хотів з Вашою допомогою відшукати логіку в поведінці Василя Пецюха стосовно Партії регіонів. Він пропонував на секретаря міської ради Миколу Гориславського, не був присутній на вшануванні жертв Голодомору, а ми знаємо, що саме Партія регіонів не визнає це геноцидом. Що діється з чільним стебницьким рухівцем? Вибачте за грубість, Ваш батько “ліг” під Партію регіонів?
– Батько не був на вшануванні жертв Голодомору через відсутність у місті з об’єктивних обставин.
– Що це за об’єктивні обставини?
– Я вже, відверто кажучи, не пам’ятаю. Здається, їздив по справах Стебника у Львів.
– А Стебником поширилась чутка, що це було пов’язане з його колишньою роботою: мовляв, він встановлював надгробний пам’ятник.
– Я не пам’ятаю достеменно, де в той час перебував Василь Федорович, але скажу вам твердо, що він мав об’єктивні причини, а тому й не був присутній на цьому заході.
– А як щодо Миколи Гориславського?
– Ви некоректно задали питання стосовно того, що Василь Федорович “ліг” під Партію регіонів. Він самодостатня особистість і хотів співпрацювати з представником Партії регіонів. До речі, хоча Микола Іванович Гориславський ішов на міського голову від цієї політичної сили, але є позапартійним. Чим керувався Василь Федорович стосовно підтримки даної кандидатури на посаду секретаря міської ради? Він хотів консолідувати депутатський корпус. Мер вважав, що ця кандидатура мала бути компромісною, адже Микола Гориславський справді міг консолідувати депутатський корпус.
– Але ж було зрозуміло, що ця кандидатура не пройде. І все-таки Василь Пецюх її запропонував. З іншого боку, є, скажімо, депутати від “Громадянської позиції”, які йшли в команді Петра Старосольського, основного конкурента Вашого батька. Чому з ними не проводились консультації? Чому від них, чи від “Свободи”, чи від “Фронту змін” хтось не став секретарем ради?
– Ми вважали, що Микола Іванович є рівновіддаленим від інших політичних груп. Він має серйозний життєвий досвід і досвід управління. Крім того, Микола Гориславський особисто знайомий з теперішнім губернатором Василем Горбалем і з народним депутатом України Петром Писарчуком. Завдяки його зв’язкам з керівниками Партії регіонів можна було би розв’язувати деякі проблеми Стебника.
– Ви наївно сподіваєтесь, що Партія регіонів зараз дасть гроші Стебнику, чи Бориславу, чи навіть Дрогобичу і Трускавцю? Їм би зі своїми донецькими і кримськими проблемами впоратись, адже там зростає кількість людей, незадоволених політикою Януковича й Азарова. Туди будуть кидати гроші. Жоден Гориславський чи будь-хто на його місці не допоміг би.
– Я переконаний, що під лежачий камінь вода не тече. Якщо сидіти в кабінеті, то ніхто не зателефонує й не скаже: “Ось є кошти, будь ласка, отримайте їх”. Треба їхати у Львів, Київ. Якщо не вдасться отримати ту суму, яка потрібна для розв’язання стебницьких проблем, то принаймні міський голова знатиме, що вища влада не змогла фінансово допомогти. Тоді можна буде сказати відкрито мешканцям Стебника, що ми зробили все від нас залежне, проте вища влада не пішла нам назустріч.
– Але ж Партія регіонів вам нічого не обіцяла. І у виборчих обіцянках Василя Пецюха теж не було пункту про підтримку Партії регіонів. Давайте лишимося Партії регіонів і перейдемо до “Свободи”. В мене таке враження, що депутати від цієї політичної сили стали в глуху опозицію до міського голови. Чому не знайшли спільної мови зі “Свободою”, хоча маєте більше спільних точок дотику, ніж з тією ж Партією регіонів?
– Я думаю, що зі “Свободою” в нас повинні скластись конструктивні нормальні стосунки. Я вважаю, що представники “Свободи” відчувають відповідальність за розв’язання проблем Стебника, адже обіцяли це зробити. Хоча “Свобода” була проти кадрових пропозицій міського голови, думаю, що в нас повинна скластись нормальна співпраця.
«Для нас важливі корисність і порядність тієї чи іншої кандидатури»
– Чи не здається Вам, що Ви особисто і Ваші однопартійці доволі часто роблять ведмежу послугу міському голові? Тобто пропонуєте рішення, які йому подобаються, і кадри, які би підтримували його. Не завжди ваші пропозиції виходять з потреб громади. Незручні люди в тому ж виконкомі йому не потрібні.
– Насправді це не так. Даючи пропозиції, ми послуговуємося чіткими критеріями. Для нас важливі корисність і порядність тієї чи іншої кандидатури. А де ви взяли зручні кандидатури? У виконкомі є люди, яких важко назвати прибічниками міського голови.
– Когось можете назвати конкретно?
– Вадим Рябцев. Я пропонував Ореста Лабовку.
– Думаю, що тут мова радше йде про нейтральність, ніж про щось інше. Чому Ви особисто були проти кандидатури Лілії Шологон, яку громада Сільця хоче бачити в складі членів виконкому? Боїтеся, що колишній заступник міського голови буде заважати працювати Вашому батькові?
– У нас нормальні стосунки з пані Лілією, знаю її не перший рік, разом працювали в штабі “Нашої України”. При визначенні кандидатур членів виконкому ми виходили з того, наскільки та чи інша людина зможе допомогти місту. Замість Лілії Шологон я пропонував кандидатуру Ореста Лабовки. Це керівник, який багато допомагає місту, зберіг техніку.
– Але від Сільця нема представника у виконкомі.
– Не повинен бути географічний принцип представництва осіб у виконкомі. Давайте запропонуємо від Стройки людину, від іншого мікрорайону.
– Минуло майже 50 днів від виборів, а нічого не зроблено. Чи, може, я чогось не помітив? Є зрушення у вивезенні сміття, ремонті доріг, ліфтів, дахів, перевезенні пасажирів до Дрогобича? Можете назвати якусь вагому справу, яку вдалося зробити міській владі – Василю Пецюху і депутатам – за ці 50 днів? А з чим будете звітувати, коли мине сто днів?
– Давайте дочекаємось цих сто днів, а тоді поговоримо. Що стосується п’ятдесяти днів, то це не є термін, на основі якого можна підбивати певні підсумки. А якщо взяти час від присяги міського голови, то й п’ятдесяти днів нема. Це період, на протязі якого лише формується владна команда. Безумовно, цей процес затягнувся в часі, але на це були об’єктивні причини. На час нашого інтерв’ю лише два дні працюють заступники міського голови. Відповідно звітувати про якісь конкретні справи дещо передчасно.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Від редакції. Сподіваємося продовжити наше спілкування вже в новому році. А наразі передаємо запрошення Ярослава Пецюха відвідувати щовівторка офіс Народного Руху України на вулиці Грушевського, 8а з 10 до 14 години, де депутат проводитиме прийом виборців.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень