Політична партія ВО «Свобода» у Трускавці стала черговою жертвою нападок людей, які представляють медіа-ресурс діючого мера міста. Чому черговою? Тому що перед тим аналогічно було спаплюжено добре ім`я громадської організації «Майдан-Трускавець», кількох професійних спілок міста (вільних перевізників, працівників туристичної сфери та незалежної профспілки працівників ЗАТ «Трускавецькурорт»), громадських діячів Ігоря Кісака, Анатолія Томашівського, Святослава Грабовського, журналіста Володимира Ключака, не кажучи вже про такі оздоровчі заклади як ЗАТ «Трускавецькурорт» чи санаторій «Карпати».
Про що мова? Про Інтернет-ресурс, створений нещодавно з метою впливати на громадську думку. Основними наповнювачами цього Інтернет-ресурсу, який іменує себе як «перший громадський сайт», є директор-головний редактор комунального підприємства «Редакція міського радіомовлення» Валентина Гук, відповідальний редактор цього ж комунального підприємства Ольга Куц та підприємець і громадський діяч Леся Дідик. Гадаємо, що їм вистачить здорового глузду не заперечувати свою причетність до ресурсу, на якому – і репортажі міського радіо, і реклама «Свитки» та «Макітри», і кілька підписаних власним прізвищем авторських матеріалів. Не виключено, що задля збереження гендерної рівності в команду взяли і чоловіка п. Валентини Миколи Гука, який ще два роки тому гучно рапортував про те, що готовий воювати за Україну (у своєму особистому зверненні до Віктора Януковича), а зараз якось тихенько відсиджується, акуратно отримуючи зарплату як завідувач інформаційно-аналітичного центру Трускавецької міської ради, котрий погодження на цю посаду проходив у Львівській ОДА ще за часів Януковича.
Все ж основна більшість статей та новин, а правильніше було б сказати «пасквілів» на цьому сайті, підписана не справжніми прізвищами, а псевдонімами – то Марія Бульба, то Христина Світла, то Влад Твердий. Останнім часом побільшало матеріалів, взагалі ніким не підписаних. Власне серед таких анонімок – і матеріал, який очорнює трускавецьку «Свободу» під кричущим заголовком «Трускавецька «Свобода» – проект Партії регіонів». Звичайно, цьому заголовку далеко до іншого («Їх використали як латані презервативи»), але треба ж якось привертати увагу публіки до своїх опусів…
Невдячною справою було б аналізувати цю писанину. Бо що власне аналізувати? Те, що свободівців називають «екзальтованими скороспілими хлопчиками та дівчатками»? Чи паплюження самого процесу звіту політичної сили? До речі, а хто заважає прозвітувати перед громадою трускавецьким осередкам партій «Фронт змін», «УДАР», «Батьківщина»?
Справа не в партії «Свобода» і не у виконанні команди «фас» працівниками міського радіо, яким за їхню особисту вірність та відданість міському голові віддано з кишені трускавецьких платників податків біля 200 тисяч гривень. Справа у анонімності та свавіллі, які з відповідальністю та справжньою свободою (у тому числі свободою слова) не мають нічого спільного.
Людина повинна бути готовою відповісти за свої слова, за свої вчинки – перед самим собою, перед Богом, перед судом. Коли ж анонімник ховається щораз за іншим псевдонімом, ображаючи то міліціонерів, то працівників міграційної служби, то прокурора, то представників тих чи інших політичних сил, так це не що інше як приховане усвідомлення неправоти, участі у формуванні брехні, в паплюженні чийогось доброго імені. Тільки по одному конкретному журналістові (маю на увазі свою скромну особу) було стільки написано неправди, наклепів, бруду, що цього б у правовій державі вистачило для авторів цих гидких опусів на довічне ув’язнення. Причому писалося не лише на третьосортному сайті під вибори, а й на офіційному сайті Трускавецької міської ради – тими ж людьми, що і на радіо працюють, і «перший громадський» наповнюють.
І тут власне підходимо до другої позиції – свавілля замість свободи. Вільна людина сама себе обмежує певними рамками – в першу чергу рамками відповідальності. Якщо немає самоконтролю – ніякий контроль не допоможе. Тим більше в тому випадку, коли за спиною – спинка владного крісла та чиєсь покровительство. Чи не тому пані Куц та Гук у компанії з пані Дідик дозволяють собі виписувати на сайті, цинічно іменованому «першим громадським», те, за що у правовій державі є чітко передбачена не тільки адміністративна, але і кримінальна відповідальність. Передбачена така відповідальність і в Україні, але хто в умовах воєнного часу буде судитися з цими людьми, котрі чомусь уявили себе журналістами… Втім, попередні судові практики за наклепи та інші порушення законів вищезгаданими особами (справа Лева Грицака проти Миколи Гука, справа Євгена Сухіни проти «Трускавецької газети», справа Руслана Солонця проти Ольги Куц та інші судові справи) показують, що коли справа доходить до суду, то «впевнені» у своїх силах та у власній правоті журналісти раптом починають давати задній хід, пробувати домовлятися, ховати очі та крутити хвостом. Щоб потім списувати все на суддів, а згодом ходити до тих же суддів із вимогами самореформуватися та «бути більш відкритими для громадськості». А громадськість за замовчуванням у нас одна, як і одна її представник у Трускавці – пані Леся.
Гадаємо, трускавецька «Свобода» могла би за наклеп подати до суду. Якщо б судові позови подали санаторій «Карпати» і ЗАТ «Трускавецькурорт», Ігор Кісак і Анатолій Томашівський, профспілки і інші облиті брудом чесні та порядні люди чи організації, то кількість наклепів вдалося б суттєво зменшити. Щоправда, є одне «але» – до суду можна подавати на офіційно зареєстроване видання, а вищеназваний сайт таким не є. В крайньому випадку можна подати до суду на автора публікації, як це зробив у 2012 році Роман Ілик стосовно Володимира Ключака, автора статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину». Але нема на так званому «громадському сайті» і авторів, бо пасквілі анонімні. Так що і судитися ні з ким. А це додає нахабства чиновницям.
Що робити? – запитає розумний читач. По-перше, поставити питання на сесії Трускавецької міської ради щодо фінансової звітності КП «Редакція міського радіомовлення» та перекинути 200 тисяч (чи скільки ще залишилося невикористаних коштів) на інші, більш нагальні потреби, наприклад, для допомоги родинам воїнів в зоні АТО. По-друге, написати відповідні звернення у правоохоронні органи (міліція, прокуратура, СБУ) на предмет деструктивних дій «першого громадського», цієї анонімної організації у Трускавці, котра нагадує ДНР та ЛНР в мініатюрі. По-третє, поставити на місце міського голову, котрий допускає такі брудні випади у сторону своїх опонентів. Якщо ізолювати мера та позбавити його підтримки у всіх питаннях, тоді він змушений буде вплинути на своїх шавок, щоб «вирулити» зі складної ситуації. Бо риба гниє з голови…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень