Війна… Готовність стати на захист Вітчизни і віддати своє життя за її волю та незалежність, за територіальну цілісність… «М`ясорубка» в зоні АТО… Скалічені ноги та скалічені долі… Такими короткими фразами можна охарактеризувати життя цих українців з весни минулого року…
…Станом на 16 квітня в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» (військовий санаторій) перебуває на відновлювальному лікуванні сімдесят наших воїнів. Тут вони проходять реабілітацію після стаціонарного лікування у військових шпиталях України.
Потрапляють сюди і зовсім юні хлопці, і старші чоловіки з поважним досвідом. Війна не щадить нікого – гинуть або ж отримують серйозні поранення не лише необстріляні юнаки, але й ті, хто побував в гарячих точках світу, хто пройшов пекло Афганістану чи, хто все життя віддав військовій справі.
В ЦМР та СЛ «Трускавецький» розроблені спеціальні методики реабілітації в залежності від захворювань та отриманих бойових травм. В лікувально-діагностичному відділі зустрічаємо кількох героїв – деякі з них погодилися дати коментарі для «Трускавецького вісника».
Ігор, уродженець Сколівського району, війська протиповітряної оборони, скерований на реабілітацію із Львівського шпиталю, мінно-вибухова травма голови: «Мене мобілізували 21 травня 2014 р., пройшов навчання на Яворівському полігоні. На Схід мене відправили 4 липня. В зоні АТО я воював біля дев`яти місяців – до 7 березня цього року. Ще пам`ятаю – їхав у машині, а далі – темнота, нічого не пам`ятаю… Мене доставили до Кремінної міської лікарні (Луганська область), далі близько 20 днів був у Харківському шпиталі, згодом у Львові. У Центрі я вже більше тижня. Тут гарно, тихо, спокійно. До цього часу я ще ніколи не був на курорті…».
На моє запитання, чи дає реабілітація позитивний ефект, Ігор відповідає ствердно. Каже, що голкорефлексотерапія йому допомогла – став більш рухливий, значно послабшали головні болі. Юнак надіється, що до 26 квітня (саме в цей день закінчується його термін перебування на реабілітації в Центрі) результат буде ще кращий.
Задоволений лікуванням у Центрі і Тарас. В зоні АТО він був менше, ніж Ігор – лише 1,5 місяці. Доброволець не чекав, коли його призвуть – сам зголосився захищати Вітчизну. Воїн повітряно-десантних військ отримав перелом хребта під час виконання бойового завдання. Дякує Богу, що залишився живий, та надіється, що медичні лікувальні процедури сприятимуть його відновленню. Тарас прекрасно розуміє, що шлях до повного одужання у нього довгий та непростий…
Контрактник Микола з Коломиї служить в Збройних Силах України з 2009 року. Одружений, батько двох дітей. В Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» приїхав в інвалідному візку, а тепер вже обходиться без нього. Спираючись на милицю, розповідає свою історію. Боєць 24 Львівської бригади дві з половиною доби пролежав на полі бою після битви на 32 блокпосту біля населеного пункту Смілового Луганської області (Бахмутська траса). Тепер цього блокпосту вже немає – залишилася випалена земля.
– Перелом тазу, кульове поранення правої руки, осколки в лівій руці, обмороження і опіки рук та обличчя, – перераховує свої поранення Микола. – Процедури, які я тут отримую, звісно допомагають, але розумію і те, що з моїм «букетом» на поправку здоров`я потрібно ще багато часу. Тут дуже добре лікування, а харчування просто відмінне – я аж поправився.
Михайло, командир десантної роти 80-ї бригади: «В АТО я з самих перших днів, з березня 2014 року. Ще терміну «АТО» не було, а ми вже були там, на навчаннях, які називались «Весняна злива». А потім ці навчання плавно переросли у бойові дії. Вивезли мене звідти 4 серпня…».
На наше запитання, чому так легко сепаратистам вдалося захопити території на Сході України, Михайло відповідає, що проти ворога були кинуті тільки десантники, три батальйони, тактичні групи… Піхота не виїхала, бо … не було акумуляторів. Він повністю згідний з твердженням, що нашу українську армію свідомо доводили до краху і якби не підтримка народу, не волонтери, то цю війну ми могли програти й за тиждень.
– З перших днів саме волонтери забезпечили нас касками, бронежилетами, іншим необхідним спорядженням, – каже Михайло. – Я був у контрактній роті, то нам від держави доставили бронежилети та каски аж на початку червня…
Михайло розповідає і про те, що російська пропаганда сильно вплинула на місцеве населення – в перші дні війни під БТРи кидалися пенсіонери з криками «Фашисти!». Але час все розставив на свої місця – тепер більшість на Сході України зрозуміла, хто саме є фашистами. «Люди, які мають роботу, які навчаються, які вміють мислити – за Україну. А ті, хто не знайшов себе в житті, п’яниці, пенсіонери-комуністи – за ДНР», – розмірковує Михайло.
Двічі Михайло був на реабілітації в Польщі, в Осєку (реабілітаційний центр «Добрий брат»), за що щиро вдячний волонтерам. У Трускавець його скерувала держава.
– Процедури фактично одні й ті ж, – каже боєць. Особливо відзначає користь від голковколювання, яке тут здійснює професор орієнтальної медицини Кім з Південної Кореї.
– Голкорефлексотерапія від професора Кіма, яку він проводить спільно з лікарями нашого санаторію Федитник та Савчин, для учасників АТО є безкоштовною. Вона є додатковою до всіх інших процедур, які в нас надаються, – пояснює начальник Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» Василь Вовчанський. Керівник санаторію додає, що професор Кім, лікар з Південної Кореї, пройшов навчання в США і його волонтерську діяльність в Україні можна тільки вітати.
– В якості волонтерської допомоги у нас проводить реабілітацію і лікар-травматолог з Луганська Леонід Веніамінович Полоцький, – доповнює заступник начальника ЦМР та СЛ «Трускавецький» з медичної частини Євген Кіт. – Крім традиційного лікування використовуємо також гірудотерапію, озонотерапію, психоемоційне розвантаження, механотерапію та інші методи, які сприяють реабілітації хворих. З початку 2015 року в нас оздоровилося більше 150 учасників АТО.
Керівництво військового санаторію з радістю готове прийняти на реабілітацію і більшу кількість учасників АТО – умови для цього є. Щоправда, бажано дещо оновити спортивний інвентар, закупити нові тренажери, але кошти на це держава не виділяє. Тому в Центрі сподіваються на більш активну підтримку волонтерів. На даний час по наданню волонтерської допомоги з Центром активно співпрацює громадський діяч Сергій Розора.
Навіть після закінчення війни, а сподіваємося, що воно настане чимшвидше, учасники АТО лікуватимуться та проходитимуть реабілітацію не в цивільних лікарнях, а саме в таких спеціалізованих закладах як ЦМР та СЛ «Трускавецький». Тож побажаємо Центру медичної реабілітації збільшення волонтерської допомоги, а бійцям-захисникам – швидкого одужання.
Володимир Ключак, фото Петра Закусила
P.S. Наступного тижня на «Трускавецькому віснику» читайте інтерв`ю з реабілітантом ЦМР та СЛ «Трускавецький» кіборгом Василем (позивний Вай-Фай).
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень