Коли я запитую в свого зятя: “Що це за день такий – 17 вересня?”, – він лукаво усміхається й відповідає: “Мій день народження”.
Покоління двадцяти-сорокалітніх уже не сприймає 17 вересня як одну з найтрагічніших дат в історії України. А за радянських часів у багатьох західноукраїнських містах і містечках з’явилися, мов гриби після дощу, вулиці 17 Вересня, і в багатьох селах колгоспам присвоювали це ім’я. В перший же рік Незалежності України ці вулиці хвацько перейменували на вулиці 22 Січня, хоча те ж покоління двадцяти-сорокалітніх не може впевнено сказати, що таке, власне, 22 січня в історії України. За банальним перейменуванням вулиць не прийшло усвідомлення свого національного.
А 17 вересня 1939 року Західну Україну об’єднали з Україною радянською. На західних землях совєтських вояків зустрічали з хлібом-сіллю, вірячи в краще життя. Те “краще життя” розпочалось одразу, коли тисячі сімей вислали в Сибір, а найбільш неугодних кинули до в’язниць чи розстріляли. Тоді ти був винен лише тому, що вважав себе українцем і хотів, аби життя навкруги залишалося українським, а не совєтським.
Жорсткий терор, який радянська влада запровадила проти свого вже населення, не має прецедентів в історії людства. За свідченнями істориків, Сталін хотів увесь український народ, а особливо його західну частину, переселити до Сибіру, але не вистачило потуг великоросійської шовіністичної імперії.
Не дивно, що свідомі українці постали проти окупаційного режиму, бо насамперед захищали свої сім’ї від тотального знищення, від русифікації варварів з червоними зірками не лише на обмундируванні, а й в душах.
Нині переписувачі історії подають ті події як велике досягнення, коли Україна стала єдиною, забуваючи, що це була елементарна змова між Сталіним і Гітлером, які перекроїли Європу. Коли один хижак виявився сильнішим за іншого, він ці угоди відкинув, як непотріб, і завоював Західну Україну. Але окупант – чи то сталінський, чи гітлерівський – залишається окупантом за своєю природою. Фашисти повели ту ж лінію на знищення неугодних – тих, хто вважав себе українцями і хотів жити українським життям.
Дата 17 вересня нагадує українцям, яку неймовірну ціну наш народ заплатив за волю і незалежність. Але чи всі це розуміють?
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень