Така книга як «Кобзар» стоїть на книжковій полиці чи не в кожній українській оселі.
26 квітня 2015 року 175 років від дня виходу “Кобзаря”. Молодий перспективний художник Тарас Шевченко вперше видав “Кобзаря” 1840 року в Санкт-Петербурзі за сприяння свого друга та земляка – поета Євгена Гребінки.
До збірки увійшло всього вісім творів: “Перебендя”. “Катерина”, “Тополя”, “Думка”, “Нащо мені чорні брови”, “До Основ’яненка” , “Іван Підкова” і “Тарасова ніч”.
Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, народжувалися на тернистих шляхах поетового життя, писалися то в мандрах, то в казематах, мережилися на світлі білих ночей Півночі й у пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання.
“Кобзар” належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь сповнений прагненням волі. Поезії “Кобзаря” пронизані вірою в незнищенність українського народу, вірою в те, що людина ніколи не змириться з неволею. Кожен, хто відкриє для себе “Кобзаря”, відчує, що книгу цю написала людина, яка вистраждала свої відкриття. І до сьогодні велична книга українців перевидається численними накладами й перекладається багатьма мовами.
“Кобзар” – книга невичерпна, книга на віки.
Зіновія Мазур, завідувач Трускавецької міської бібліотеки для дітей
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень