Аварія на Чорнобильській атомній станції стає все більшою абстракцією для молодого покоління, народженого після 26 квітня 1986 року. Та й у старших роки притуплюють пам’ять про ті страшні та спекотні дні радіації та брехні. Вже майже забули ми й не задумуємось про наслідки аварії, забруднення, ХХІ століття додало нових «хімічних» проблем природі та людині.
Та щороку 26 квітня ми все одно застановляємося, згадуємо, яким був цей день для України і для кожного з нас. А пригадується справді неймовірна спека весни 1986, якесь неприродно гаряче сонце як на кінець квітня та неприродно голубе небо, хоч довго ніхто толком нічого не знав, та було поширення з фантастичною швидкістю порад не виходити з дому, особливо дітям, проводити вологе прибирання та вішати вологу марлечку на кватирку… Більше знають, відчувають і згадують люди, які побували в ті дні в «зоні», працювали пожежниками, медиками на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Через хвороби від опромінення їх щороку стає все менше, та й тим держава ніколи не приділяла належної уваги та вдячності…
Цього року чуємо в новинах про будівництво об’єкту «Укриття» та очікування коштів Євросоюзу, сумні зустрічі та протести чорнобильців. Вечір зустрічі та пам’яті відбувся і в Трускавці в Народному домі. Всіх загиблих вшанували хвилиною мовчання. Голова громадської організації «Союз Чорнобиль» у Трускавці Володимир Стец зі сльозами на очах згадав імена трускавчан-ліквідаторів, яких уже немає серед нас, бо скосила хвороба: це Андрій Чабан, Валентина Тустанівська, Михайло Магур та Ігор Павлічко.
Сили і здоров’я жити далі попри всі труднощі та пережите побажав дружньому колективу ліквідаторів міський голова Руслан Козир. У Трускавці 76 постраждалих від аварії на ЧАЕС, 26 ліквідаторів катастрофи, чотири вдови та 19 дітей-потерпілих, – проінформувала начальник міського управління праці та соціального захисту Юстина Когут. Всім до 26-річниці аварії за розпорядженням міського голови буде виплачена допомога. Не надто багато коштів виділяється на медикаменти, та є можливість отримати путівку на санаторно-курортне лікування. Виступив та подякував трускавецьким ліквідаторам за таку гарну організованість та активність гість з Харкова Володимир Задорожний, який розповів, що 1986 був у Чорнобилі в якості вахтового начальника урядового зв’язку.
Уривок з поеми «Чорнобильська Мадонна» зачитала Олена Соляник, пісню «Журавлі» виконала Оксана Мізунська.
В кінці вечора, на жаль, невеликій кількості присутніх продемонстрували фільм «26.04. Чорнобиль. Загублений світ», який виявився досить цікавим, у формі документальної реконструкції нагадав атмосферу тих часів, пробував відповісти на запитання «Чому це сталося?» Хоча після аварії було створено до семи комісій з розслідування катастрофи, і жодна не дала вичерпної відповіді на це запитання. Фільм розповідає, що напередодні і в ніч аварії на найпотужнішій в радянській атомній системі Чорнобильській станції проводились випробування зі збільшення енергозабезпечення. В реальному режимі перевіряли, чи реактор здатен сам себе захистити в разі раптового знеструмлення, то збільшували, то зменшували потужність. В разі успіху випробувань ЧАЕС отримала б орден Леніна…Атомну бомбу пробували перетворити на нагрівач води. Та 26 квітня о першій годині 24 хвилини після півночі двома потужними вибухами реактор розірвало зсередини…8500000 людей отримали великі дози опромінення, 155 тисяч квадратних кілометрів сягнула площа забруднення…
Через рік і два місяці розпочався суд над керівним та інженерним складом станції. Та не всі дожили до нього: інженер Леонід Топтунов та два дні пережив свого начальника зміни Олександра Акімова та помер у травні 1986 року від променевої хвороби.
Іра Циган
До теми. Біль та тривоги Чорнобиля
26 квітня в читальному залі центральної бібліотеки м. Трускавця проводилася година екології «Біль та тривоги Чорнобиля». Інсталяція, яку підготували бібліотекарі відділу обслуговування Діана Боднарчук, Віра Заяць та Ірина Цимбаляк, перенесла присутніх в поспіхом покинутий людьми Чорнобиль. Підлітки-сталкери, ролі яких виконували учні 9-Б класу СШ № 1 Ольга Волчанська, Ірина Павлічко, Олег Годжик та Роман Гринаш, ніби вивчали забруднену та залишену людьми територію міста-привида.
Працівник Народного дому Борис Прохорчук прочитав власну поезію. Участь у заході також брали учні НВК “ЗСШ № 2-гімназія” Іванна Дробчак та Віктор Боднарчук. З літературою на дану тему знайомила книжкова виставка “Пропусти Чорнобиль крізь серце”.
Цим заходом його організатори хотіли наголосити, що трагедія Чорнобиля ніколи не повинна повторитися, а пам’ять про жертви ніколи не буде стерта з людської пам’яті.
Ірина Вахнич, провідний методист ЦБС м. Трускавця
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень