/Інтерв`ю з міським головою Андрієм Кульчинським/
25 жовтня 2020 року Трускавець та семеро сусідніх сіл обирали голову громади. Як і прогнозувалося, переміг найдостойніший, той, хто з самого початку відстоював формат Великого Трускавця, хто підняв Трускавець у 2015-2020 роках, хто дав надію селам, хто зумів об`єднати найпрогресивніші сили міста-курорту та Уличного, Модрич, Доброгостова, Орова, Станилі, Зимівок і Бистрого.
25 квітня буде рівно пів року від дня виборів. Про те, яким Трускавець став через пів року після виборів, і які прогнози на найближчі рік-два-десять, спілкуємося з головою Трускавецької міської територіальної громади Андрієм Кульчинським.
УСПІХІВ БІЛЬШЕ, НІЖ НЕВДАЧ
– Андрію Богдановичу, чи задоволені Ви тим, як складалися справи у Трускавці в оці пів року після виборів? Яким є Ваше найбільше досягнення за цей час і в чому була найбільша невдача?
– Вже цілий рік Трускавець, а зараз вся Трускавецька громада живе в умовах строгого карантину. Від карантину найбільше постраждав бюджет курортів, і Трускавець зокрема. Для нас це було дуже боляче, і ніхто на час початку карантину не розумів, що це триватиме настільки довго. Згорнулося дуже багато програм, які в першу чергу стосувалися капітальних ремонтів, реконструкцій, а зрештою і поточних ремонтів. Це безперечний мінус, бо втрачаємо цінний ресурс часу.
Але я задоволений, що нам все-таки вдалося мобілізувати наші ресурси, ресурси Трускавця та сіл, щоб наша територіальна громада в частині функціонування бюджетних установах, в частині оплати комунальних платежів діяла і виконувала ті функції, які на неї покладені. Ми з цим справилися. Відбулася плавна передача влади з форматів міста та сіл у формат територіальної громади.
Незважаючи на оновлення наполовину в депутатському корпусі та у виконкомі, попри строкатість фракцій всі вони з більшості питань мають одностайну думку, і рішення проходять майже одноголосно. Звісно, є незначні дискусії, але вони стосуються невеликої кількості питань. Так що мобілізація роботи і депутатського корпусу, і членів виконкому – це теж важлива річ.
Хоча в нас є суттєві обмеження в частині можливості фінансування місцевим бюджетом, ми навчилися залучати кошти з різних джерел – як з бюджетів різних рівнів (обласний, державний), так і грантові кошти.
Величезний успіх – наша перемога у конкурсі від секторального фонду, внаслідок якої ми впродовж двох років (2021-2022 рр.) отримаємо 19 млн. грн. на реставрацію художнього музею Михайла Біласа.
З державного бюджету завдяки сприянню нашого народного депутата Ореста Саламахи ми залучили кошти на будівництво спортивної зони біля бювету і для закупівлі рентген-апарату та УЗД-апарату для нашої лікарні. Це впродовж останніх пів року.
Через Державний фонд регіонального розвитку спільно з Бориславом та Східницею ми виграли проєкт «ВелоБескиди» вартістю 12 млн. грн. В цьому році він буде реалізований – це будівництво велосипедних та піших маршрутів від Трускавця через Орів до фортеці «Тустань».
По грантових програмах ми виграли проєкт, який зараз перебуває в стадії завершення щодо геодезичної зйомки всієї території нашої територіальної громади, а не тільки Трускавця. Це німецькі кошти. Проєкт також передбачає закупівлю певного обладнання для міської ради.
Зараз в рамках іншого німецького фонду (NAKOPA) ми подали проєкт на 250 тисяч євро (будівництво нових очисних споруд).
Крім того через «Угоду мерів» ми подалися на європейський грант в пів мільйона євро на розробку проєктно-кошторисної документації на реконструкцію Доброгостівського стадіону та будівництво Трускавецького стадіону, на реконструкцію вілли «Вавель» (приміщення колишньої санстанції), на облаштування рекреаційних територій навколо Доброгостівського, Уличнянського та Бориславського озер.
Окрім того проєкт «Реставрація об’єкту культурної спадщини – пам’ятки архітектури місцевого значення вілли «Вавель» в м. Трускавець Львівської області» подаємо на конкурс «Велике будівництво». Загальний бюджет проєкту 17 000 000 грн.
Цього року відновилися два масштабні проєкти, які фінансуються з державних фондів. Перший – будівництво нової об`їзної Трускавця (240 млн. грн.), яке розпочалося в 2020 році. Другий, який теж розпочато торік – ремонт дороги Дрогобич-Довголука від Стебника до Гірного (бл. 140 млн. грн.). Частину асфальтування проведено до середини Доброгостова, зараз роботи почалися з іншої сторони. Це теж суттєво зближує комунікацію між нашими селами та зближує доїзд до села Орів.
Щодо Орова, то запускається величезний анонсований проєкт, над яким працювали багато років, а саме будівництво вітроелектростанції (Орівська ВЕС) вартістю 54 мільйони євро. Проєкт передбачає і соціальні речі, зокрема будівництво доріг як до села Орів (через Стинаву, через Уличне чи Бистрий), так і в самому селі. Є попередні домовленості з інвестором про реконструкцію дитячого садка в Орові в рамках соціальної складової проєкту.
У справі будівництва доріг до Орова є розуміння та підтримка голови Львівської ОДА Максима Козицького. Неодноразово в Орів я їздив з депутатами Верховної ради України та переконував їх, наскільки важливо підтримувати такі проєкти. Адже враховуючи велику територію села (навіть прислів’я є таке: «Орів як Львів»), не може бути туди лише одна дорога. Мають бути заїзди з різних сторін, які забезпечать нормальне функціонування Орова та Зимівок.
Через обласний бюджет в нас передбачені кошти на реконструкцію курортного парку (1 млн. 800 тис. грн.), на капітальний ремонт каналізаційних мереж в школі с. Доброгостів (300 тис. грн.), для встановлення тренажерів для скелелазіння «Скеледром» в НВК «СЗШ №2-гімназія» м. Трускавця, а також на завершення будівництва спортивного майданчика зі штучним покриттям в селі Доброгостів.
Крім того ми подали 25 мікропроєктів, і очікуємо на рішення обласної ради. Ми подали ще два проєкти в рамках обласного конкурсу регіонального розвитку – на півтора мільйона гривень з прокладання частини нового водогону (500-ка) на вулиці Мазепи і реконструкції даху школи с. Модричі.
Виділено міські кошти на проектно-кошторисну документацію на освітлення вулиці Скоропадського у Трускавці і вуличне освітлення в с. Орів. У випадку наявності ПКД очікуємо на допомогу Мінсоцеконому в реалізації цих цілей.
Крім того, виділені кошти і зараз проходять роботи по ПКД на очистку від намулу плеса міської водойми (питне водосховище). Це тактичний крок у вагомій справі водопостачання, яку ми реалізуємо. Тож очікуємо зовнішньої підтримки в реалізації цього проєкту, адже кошти очистки досить великі – біля 20 млн. грн.
Виділені кошти на коригування проєкту з будівництва нової фільтраційної станції біля озера (200 тис. грн.), щоб мати цілісний проєкт з експертизою та претендувати на державне фінансування.
Біля 200 тис. грн. виділені на розробку напрямку нових свердловин на березі річки Стрий. У перспективі плануємо будувати свій власний водогін від Стрия до Трускавця.
Попередньо ми давали пропозиції для Дрогобицького водоканалу щодо спільної розробки проекту в частині спільної експлуатації діючого водогону. Хоча ми й отримали відмову, але це не біда, адже все, що не робиться – на краще. Паралельно ми звернулися до Борислава і зараз очікуємо від них відповіді.
Йдуть мінімальні поточні роботи з ремонту асфальтного покриття у Трускавці.
Щоб нормально функціонувало вуличне освітлення, ми недавно створили нове комунальне підприємство «Трускавецьсвітло». Займатиметься воно освітленням як міста, так і наших сіл. Відтепер ми не будемо залежати від приватних компаній, які надавали послуги, а самі контролюватимемо цей процес.
Зараз триває процес ліквідації сільських рад і створення на їх базі старостатів.
Так що пів року, які пройшли, були Трускавецькою громадою використані ефективно, наскільки це дозволяють сучасні умови, пандемія та карантин.
В теперішній час, коли весь світ став на паузу, очікувати фонтануючих змін не варто. Великі справи робляться малими кроками. І ми робимо зміни еволюційним шляхом, крок за кроком, поступово і впевнено.
Багато часу займають бюрократичні процедури, паперова робота, розробка проектно-кошторисної документації, пошук грошей. Ця робота непомітна для широкого загалу, але вона важлива, і найперше треба зробити її, щоб потім побачити наочні зміни. Так було в попередній, першій моїй каденції, так відбувається і зараз.
СТАТУС МАЄ ЗНАЧЕННЯ
– Ви не згадали про отримання статусу державного значення для парку і роботу над отриманням такого статусу для курорту.
– Так, отримання статусу державного значення нашим курортним парком «Адамівка» мало місце в кінці минулого року, коли був підписаний відповідний Указ Президента. До цього ми йшли чотири роки. Це був нелегкий шлях, до нас ніхто не відважився ним іти, але ми почали з нуля і завершили його. Тепер наш трускавецький курортний парк визнаний державою, і це для нас важлива іміджева річ.
А зараз продовжуємо працювати над отриманням статусу державного значення для всього курорту. Пройшли вже десь половину шляху, і рухаємося далі. Про статус курорту державного значення говорилося десятками років, але чомусь до нас ніхто цього не робив. Ми ж це робимо доволі швидко, і маємо підтримку та розуміння на всіх рівнях.
Для чого нам державний статус і парку, і курорту взагалі? В обидвох випадках ми отримуємо статусні речі та охорону від держави в частині захоплення земель парку чи в самому місті. Бо «патріотів», які люблять багато говорити, щоб щось урвати для себе в незаконний спосіб, є багато. На жаль, частина з них була при владі за деяких попередніх очільників міста, і Трускавець сильно постраждав від їхньої «активності». Через них ми стали заручником і довгобудів, і роздерибанених земельних ділянок, де зараз розростаються хащі. Ми ж статусом курорту державного значення поставимо їм надійний заслін, щоб в майбутньому вони не могли більше завдавати шкоди Трускавецькій громаді.
У Трускавці ми спонукали всіх платити податки, і тому маємо такий супротив деяких осіб. Немає значення, чи це дрібний підприємець, чи людина, яка володіє великими об’єктами нерухомості, великим бізнесом – податки мають платити всі. Звісно, що не всім це подобалося, тому і маємо такі «спротиви» в соціальних мережах чи на засіданнях сесій. Слід підбурювачів явно очевидний. Я не вірю в щирі пориви людей, які очолюють ці процеси. Адже не може думати за простого трускавчанина людина, яка є великим бізнесменом. Бо вона в першу чергу думає про свій бізнес. І хоче досягати своїх цілей, прикриваючись популістськими гаслами про «скривджений» народ.
Парадокс: у Трускавці про «кривду» громаді говорять найдужче ті, хто сам завдав цій громаді кривди, хто оббирав її до нитки. Це факт.
Добре, що трускавчани теж це розуміють, оскільки вони показали свою позицію на виборах 2020 року, відрізнивши зерно від полови.
ТРЕБА ДИВИТИСЯ ДАЛЬШЕ СВОГО НОСА
– Формат Великого Трускавця виявив проблеми сіл, про які раніше якось не надто говорили. Наприклад, стан приміщень тих чи інших закладів, великі кошти на утримання музичної школи, незадовільний стан доріг та інше Не шкодуєте, що об`єднання відбулося саме таким чином: місто плюс сім сіл? Ваші головні опоненти завжди наполягали на тому, що Трускавцю вистачить Модрич і Станилі…
– З самого початку я знав, що перехідний період буде нелегкий. Наголошую, що він протікає важче у зв’язку з пандемією ковіду, і це нам фінансово зв’язує руки та не дозволяє маневрувати належним чином, швидко здійснювати ті чи інші процеси.
Але ж треба дивитися дальше свого носа, думати глобально і розуміти, що розвиток Трускавця в рамках 9 квадратних кілометрів, навіть при долученні сіл Станиля та Модричі, був би набагато вужчий, ніж утворена структура нової громади.
Це нові озера, які ми бачимо як рекреаційні території і очікуємо на виграш проектів для реалізації наших планів. Це село Орів з розвіданими та нерозвіданими джерелами лікувальних вод, гірськими краєвидами. Це великі природні та людські ресурси Доброгостова та Уличного, які мають великі перспективи. Це ресурс Модрич та Станилі, які територіально найближче до Трускавця і де є розуміння важливості місії спільного розвитку всієї громади.
Маємо потужний потенціал, який треба розвивати, і ми будемо це робити. Адже в цьому зацікавлені ми всі, насамперед самі жителі сіл. Я про це говорив перед виборами, і зараз моя команда та весь депутатський корпус працюємо над цим.
Потенціал наших семи сіл додає багато перспектив для укріплення, розширення можливостей курорту Трускавець. Ми маємо вийти за вузькі рамки бальнеології, і для цього треба використовувати всі можливості, щоб мати конкурентну перевагу і користуватися нею. Бо тепер тільки Трускавець має можливість запропонувати гостям хорошу розвинуту міську інфраструктуру з різними вигодами, включаючи кінотеатр, зал на тисячу місць, міський парк, дельфінарій, хорошу медичну базу, багато піших променадів, і з другої сторони – іншу пропозицію в частині гір, лісів, гірських річок, сільських пропозицій в стилі родинних ферм та інших атракцій, які можна і треба робити на базі сільських територій. Тому в цьому плані у нас набагато краща ситуація, ніж на інших курортах.
БЕЗ ГРОШЕЙ НІ ТУДИ І НІ СЮДИ
– В попередні роки Трускавець наповнював державну скарбницю сотнями мільйонів податків, а в місто поверталися від сили десятки мільйонів. А що зараз, коли по бізнесу вдарили нижче пояса, коли обмеження поставили курорт на коліна, коли Трускавець переживає непрості часи? Як даєте собі раду з урізаним міським бюджетом в час, коли потреби громади значно більші, ніж наявні кошти?
– Я очікую покращення ситуації з міським бюджетом в другій половині року. Але мусимо розуміти, що це буде гірша ситуація, ніж в доковідний період. Щодо підприємств та підприємців, то всі ми – і санаторно-курортні заклади, і підприємці, і влада – стали заручниками того, що наш курорт є моногалузевим, заточеним виключно на гостей. Тому коли курорт став, зупинився, а відбулося це не з нашої вини, то кожен з нас на собі відчув відсутність гостей. Але коли курорт працює, то Трускавець є локомотивом розвитку регіону, відчутним донором в масштабах області, не кажучи вже про масштаби району. 20-тисячне місто Трускавець у масштабах 250-тисячної Дрогобицької агломерації в 2016-2019 роках сплачував 55% ПДВ всього регіону. Це говорить про масштаби.
Держава це розуміє, бо зараз цифри показують, скільки втрачено, недоотримано власне через недопоступлення в бюджети всіх рівнів від курортів та туризму. В минулому році тільки у Трускавці близько 80 мільйонів гривень було сплачено державою через центр зайнятості різним установам курорту, де люди були на простої. Ця сума для нашого міста більша, ніж по деяких областях. І це теж показник того, наскільки сильно Трускавець потерпів від пандемії, від карантину та впроваджених обмежень.
Судячи з аналізу ситуації в Україні та світі, з серпня-вересня в разі зменшення поширення хвороби будемо мати великий наплив гостей. Тож готуємося до цього, працюємо над тим, щоб відпочивальники отримували у Трускавці якісні послуги, мали цікаве дозвілля, корисно та приємно проводили свій час, відновлювалися і поверталися від нас додому здоровими на наповненими життєдайною силою і енергією.
ВОДА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ
– За останні пів року у Трускавці загострилася проблема з питною (питання якості, ціни, боргів водоканалу). Зараз трускавчани за воду з-під крану платять найбільше в регіоні…
– Так, питання підняття ціни на питну воду набуло розголосу. В нас було кілька варіантів, і я мусів прийняти рішення. Ми постали перед дилемами. Тільки стрийська, тільки озерна вода чи обидва варіанти? Піднімати тариф суттєво і таким чином вирішити проблеми водоканалу, нічого не чіпати і заганяти підприємство та місто у судові процеси та боргові зобов’язання? Був ще варіант повернення до подачі води за графіком, що є недопустимим в принципі. Адже, нагадаю, Трускавець з 2016 року отримав цілодобове водопостачання, тож повертатися до якихось графіків було б дуже неправильно.
Чому тепер, на початку 2021 року, так загострилося це питання? По-перше, непростою є ситуація в Дрогобицькому водоканалі. Непростою є ситуація і в нашому. Так, з 2014 року, тобто ще до моєї першої каденції, почав нарощуватися борг, який станом на кінець 2015 року склав біля 12 млн. грн. На це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Але я не хочу в черговий раз звинувачувати попередників, бо це дуже стара історія, всім відома, і ми мусіли вирішувати ті проблеми та розраховуватися з тими боргами, які вони нам створили. До 2019 року все йшло добре, борги зменшувалися, ми справно платили, але настав ковідний період
По-друге, введення локдауну в березні 2020 року та повна зупинка курорту розбалансували тариф на водопостачання. Тариф розрахований на споживання води абонентами-трускавчанами та санаторно-курортними закладами. Причому останні в системі водоспоживання мають 65%. Коли санаторії та готелі закрилися, витрати водоканалу залишилися ті самі, адаптовані на всю систему. І постало питання – хто має їх компенсувати? В минулому році ми з міського бюджету виділили біля 2,5 млн. грн., щоб підтримати наш водоканал, але в цьому році бюджет не має грошей на ці потреби.
То що ми мали робити: заходити в систему водопостачання за графіком, продовжувати нарощувати борг, влізати у судові процеси чи приймати мудре соломонове рішення? В цій ситуації після проведення ряду консультацій було прийнято рішення підняти тариф. Скажу більше – новий тариф не є панацеєю, він мав би бути більшим, але ми пішли на компромісне рішення і підняли тариф до значно нижчого, ніж планувалося.
Хотів би апелювати до свідомості і мешканців, і керівників санаторно-курортних закладів. Звертаюся з проханням вчасно платити за спожиту воду.
Водоканал отримав нового керівника, нового головного інженера, і всі разом працюємо над тим, щоб в майбутньому уникнути таких загострень, як мали місце кілька місяців тому. Як я вже сказав раніше, цілеспрямовано працюємо над темою водопостачання, а саме щодо очистки озера, будівництва насосної, фільтраційної, розробки напрямку будівництва свого власного водогону з річки Стрий.
– Тепер про інші води – лікувальні. «Нафтуся», «Марія», «Софія» стали платними, причому досить дорогими, по 24 гривні за літр. Зараз трускавчани не можуть пити «Нафтусю» безкоштовно, бо з бюджету на це кошти не виділили. Але ж Ви запевняли: ««Нафтуся» для трускавчан буде безкоштовною. Крапка»…
– Так, я бачу, що є реакція в соціальних мережах, оскільки тимчасово відсутній відпуск води для трускавчан за рекомендацією лікаря. Хочу нагадати, що в минулому році за воду «Нафтуся» ми платили кошти з міського бюджету. Тоді ще в нас були перехідні залишки коштів, і була можливість це проплатити.
Зараз стоять питання оплати інсулінів для діабетиків, пільгового проїзду в міському транспорті та залізничному електротранспорті, інших соціальних стандартів, і ми це втримуємо й надалі, оплачуючи з міського бюджету. Ми відновимо фінансування безоплатного споживання трускавчанами «Нафтусі», як тільки виправиться ситуація з наповненням бюджету, і в нас будуть додаткові ресурси.
З новими власниками бювету я ніколи не збирався домовлятися про щось за спиною громади. Вони сплачують всі податки, в них немає ні копійки заборгованості в частині податків за землю, нерухомість чи ПДФО, вони не звільняли своїх працівників, а минулого року провели за свої кошти масштабну реконструкцію міської площі біля бювету. Тож якщо ми чогось вимагаємо від бізнесу, то маємо нести і свою долю відповідальності. На кожен літр «Нафтусі» є сплата податків, і ми не будемо входити в якісь корупційні схеми, щоб нам «наливали» для 200, 300 чи 500 трускавчан воду безкоштовно, бо ми так хочемо. Це корупція, і я на себе таку відповідальність брати не буду. Адже я завжди працював в рамках закону і ніколи за моєї каденції такі речі не були присутні в міській раді.
Ще раз наголошую, що питання безкоштовного відпуску «Нафтусі» для трускавчан врегулюється, як тільки курорт вийде з кризової ситуації, пов’язаної з карантином.
Думаю, що не потрібно вкотре повторювати і переконувати когось, що пандемія – це форс-мажор. В минулому році кілька місяців бювет був закритий, а він не закривався ніколи за 200 років існування курорту, в тому числі за І та ІІ світових воєн. Я вважаю, що пандемія – це дуже поважна причина піти на деякі обмеження, затягування пасків, і всі люди здорового глузду мають це розуміти.
РОБОТА ТА ЗАРПЛАТА
– Окрім «водних» тем болючими для громади є й інші. Перша – це ріст безробіття та низькі зарплати.
– Всі негативи, які зараз спостерігаємо у Трускавці, мають причиною те, що люди вже рік живуть в ненормальних, незвичних для себе умовах. Є люди, які вже рік сидять без зарплати, без роботи, без елементарних речей. Так бути не повинно.
Абсолютна більшість наших мешканців працює в курортній сфері. У звичайний час це наша перевага, проте зараз це недолік. Для нас дуже важливо, щоб курортна сфера працювала, і зі свого боку я якщо міг щось зробити, то завжди йшов назустріч підприємницькому середовищу, санаторно-курортним закладам, інколи навіть з ризиком для себе. Тобто, я максимально сприяв тому, щоб вони могли працювати навіть в цей непростий карантинний час. Якщо я мав можливість щось відкрити, то я давав дозвіл, навіть якщо були ризики для мене особисто.
Чому виросло безробіття? Люди, які завжди працювали в тіні, тобто неофіційно, ховалися в колективах, зараз вимушені були легалізувати своє безробіття, ставши на облік в центр зайнятості. Судіть самі – людина 10-15 років ніде не працювала, а стає на біржу праці аж в 2020. Плюс в тому, що ми бачимо реальну картину. Але мінус для тих людей, що вони отримували зарплату в конверті, не мали стажу, і зараз отримують мізерну допомогу. Про свою пенсію в майбутньому вони теж не думали.
Щодо малих зарплат, які зараз є на курорті, то це важко назвати зарплатами. А де відрахування податків, відрахування в пенсійний фонд, єдиний соціальний внесок? Вони відсутні. Неправильно такий тривалий час (вже рік) оплачувати людям «підйомні» в розмірі менше мінімальної зарплати, та ще й без сплати єдиного соціального внеску та інших відрахувань. Тому ми 20 квітня звернулися сесією до Президента, до Кабміну та до народного депутата від нашого округу із зверненням, щоб врегулювати це питання.
Якщо держава вимагає від міста виконання делегованих соціальних гарантій типу пільгового протезування, безкоштовного проїзду в транспорті чи пільгового відпуску медикаментів, то місто має мати для цього ресурс. Тому ми дуже боляче сприймаємо і низькі зарплати, і зменшення надходжень до бюджету податків та інших надходжень.
Так що ми прямо зацікавлені у повному відновленні роботи курорту, і докладатимемо до цього всіх зусиль.
ОБЛИЧЧЯ МІСТА ТА БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
– Перед виборами 2020 року, тобто пів року тому, сильно експлуатували тему архітектурної спадщини курорту та забудов у центрі міста. Зараз її знову «витягують» з рукава, тепер «ридаючи» крокодилячими сльозами в контексті ліквідації будівлі на Шевченка у сталінському архітектурному стилі та будівництва біля готелю «Трускавець 365». Чи правильно, що зносять старі будинки і міняється обличчя міста?
– У Трускавці майже всі вілли історичного значення, яких було біля 300, зруйновано в часи Радянського Союзу. За моєї першої каденції було знесено тільки одну-єдину віллу «Під косиніром», обкладену з усіх сторін бетонними будинками, яку ніхто там не бачив і яка була руїною в прямому значенні цього слова, і відновленню не підлягала.
Тему архітектурної спадщини намагалися експлуатувати перед виборами, але це були голослівні звинувачення, без аргументів. Нагадаю, що нам вдалося відстояти для міста та через суди відбити в рейдерів віллу «Вавель» (колишня санстанція). Ми знайшли кошти на реставрацію вілли «Ґопляна» (музей Біласа), яку здійснюватимуть в 2021-2022 роках. А ще відреставрували віллу «Саріуш» (музей історії). За моєї першої каденції інвестори відновили ще одну віллу на курорті – «Клюберг»
Будівництво – це ознака розвитку міста. Так, воно може бути різним, бо є будівництво об’єктів бюджетної сфери (школи, садки, лікарня тощо), і є комерційне, яке робить бізнес. Є законодавчі рамки, в яких держава дозволяє працювати. І ми не можемо обмежувати забудовника, чи це комерційна, чи житлова забудова, не можемо і не будемо порушувати його права, гарантовані йому державою.
Тому статус курорту державного значення може суттєво збільшити наші повноваження власне щодо забудов. Я вважаю, що це буде серйозний механізм для захисту міста, захисту курорту від хаосу в частині забудови.
Щодо будівництва в центральній частині міста, то ми застосовуємо ті мінімальні важелі, які маємо чи я, чи головний архітектор, чи ДАБІ. Тому будуються якісні будинки, з відповідними наземними чи підземними паркінгами, будуються будинки красиві та довговічні.
Коли будували будинки біля міської ради, то так, дійсно, була негативна реакція певної частини людей. Але вона зникла, коли вже побудували, коли люди побачили, як виглядає сам будинок, який визріває майданчик біля нього. А він виглядає на рівні п’ятизіркового готелю.
Якщо роками й десятками років стояли закинуті вілли чи інші будинки в центрі міста, заростали травою, нікому не були потрібні і там ходили хіба що безхатченки, то хіба це було нормально? А як тільки появилися інвестори, зразу дехто ініціює крик. А нікому не цікаво чому ці інвестори раніше не появлялися? Чому вони не появлялися 10-15 років тому? Значить, щось їм раніше заважало? І щось спонукало їх тепер прийти сюди і вкладати гроші в наше місто? А це немалі гроші вкладаються.
Окремі мери хваляться, коли в виробництво чи в щось інше вкладається мільйон доларів чи два. А в нас вкладаються в курортну сферу десятки мільйонів. Неважливо чи це санаторій, чи апарт-готель, чи готель. До речі, всі будинки, які будуються в центрі міста, у базу оподаткування ми заносимо як готель. І там жодна квартина не буде мати пільгу як житлова квартира.
В цьому плані ми провели колосальну роботу, і за два останні роки біля тисячі квартир і садиб, які раніше використовувалися для здачі, для комерційного призначення, ми заставили платити податки. З цієї тисячі лише близько 40 довели, що помешкання використовується для проживання місцевих осіб. Мова не йде про гігантські кошти, мова про те, що з доходів треба сплачувати податки, а відчуття патріотизму полягає не в гаслах чи дописах у соцмережах, а у кількості сплачених податків у місто, котрі повертаються сторицею в підтримці соціальних стандартів та розвитку міста.
Ще раз наголошу: будь-яке будівництво в рамках правил, які існують в державі – це ознака розвитку.
– Чому так багато нарікань на верхню частину міста, що там нічого не робиться, що вона занепадає?
– Там стоять гігантські об’єкти, але ми працюємо над тим, щоб і туди зайшов інвестор. Я не сумніваюся, що рано чи пізно це відбудеться.
Інвестора потрібно запросити в місто, показати його привабливі сторони, показати можливості, щоб він побачив плюси та позитив, вигоду. Хотілося б, щоб трускавчани думали про те, що кожне слово, яке вони необдумано кажуть чи пишуть в соцмережах чи в Інтернеті взагалі, може відвернути зацікавлених, піти на шкоду курорту. Ніколи не забувайте про це, і думайте, що пишете чи говорите.
– Розкажіть про ці найновіші інвестиції, про нових інвесторів, які зайшли недавно в Трускавець.
– Нещодавно появилися два нових інвестори, які придбали об’єкти на вулиці Суховоля. Окрім того починається будівництво апарт-готелю та будівництво санаторію.
Санаторій будуватиметься на вулиці Шевченка, де зараз триває демонтаж старої будівлі, а апарт-готель збудують між будинками, де була вілла «Під косиніром». А на Суховолі два об’єкти вище костела придбали інвестори – зі Львова й Києва.
Тобто, навіть у ковідний період, у фінансово нестабільний час є люди, які вірять у хороше майбутнє курорту Трускавець та вкладають сюди свої кошти.
РАЛІ ЯК ПРОМОЦІЯ
– От, прийшов у місто інвестор, побудував нову красиву віллу, а відбувалося ралі – пошкодило приватну власність…
– Ні одне місто в Україні окрім нас не має ралі в місті. Я розумію, що комусь може це не подобатися, але це є капіталізація статусу міста.
Ніхто в Україні крім нас такого не має, не може таким похвалитися. І вже всі любителі ралі в Україні знають, що ралі проходить в Трускавці, що тут є траси і тут є видовища. Воно має великий обсяг інформування в масштабах цілої країни, і навіть за її межами. Тому для нас це важливо.
Всі великі заходи, які відбуваються у Трускавці, капіталізують місто. Неважливо чи це ралі, чи чемпіонат зі спортивного орієнтування, чи чемпіонат з велогонок, чи інші спортивні та інші заходи. Це надзвичайно важливі речі, і це моя категорична позиція.
Щодо пошкодження будинку, то ми маємо чимало прикладів, коли майно пошкоджується і без ралі. Для прикладу, не так давно в наш ЦНАП в адмінбудівлі міської ради в`їхав автомобіль і теж було пошкоджене майно. Але все було відновлено.
Так само цей випадок, який стався під час ралі – за рахунок страхової компанії буде відновлено ту вітрину, котру було вивалено. На щастя, не були пошкоджені несучі конструктивні елементи, але навіть і в цьому випадку всі видатки лягали б у відшкодування страхового випадку.
ВИКЛИКИ – ЦЕ МОЖЛИВОСТІ
– І останнє запитання. Які Ваші плани, цілі для нашої громади на цей рік та на наступні 5-10 років?
– В першу чергу працюватимемо над будівництвом доріг між всіма нашими населеними пунктами. Тому що ці можливості, про які я казав при створенні громади, різко додають привабливості Трускавцю.
За мою першу каденцію ми зробили в місті багато революційних речей – завершили переведення на автономне теплопостачання, ліквідували ЖЕКи й перейшли до ОСББ, відбулися трансформації в освіті, медицині. Зараз це все треба довести до логічного завершення.
Життя диктує нові вимоги, і нам треба відчувати це. А ще краще відчувати можливість появи цих вимог, тобто диктувати моду в змінах. В цьому плані ковід дає нам величезні можливості, адже змінився світогляд людей, і люди зрозуміли, що найбільша цінність – це здоров`я. А курорт, який завжди цим здоров`ям займається, починаючи з часу свого заснування, має величезні потенційні можливості щодо додаткових потоків з України та світу.
Тому в мене є небезпідставні сподівання, що ми приречені на успіх. Нам спочатку просто треба спільно, всім людством, подолати коронавірус. І розказати людям, які реабілітаційні програми розпочалися та активно впроваджуються у Трускавці в частині постковідної реабілітації, в частині нових методик лікування, в частині нових напрямків відпочинку як в самому Трускавці, так і в цілій Трускавецькій громаді.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень