Діяльність кобзарсько-лірницьких об’єднань у Києві, Харкові та Львові за останні роки доповнилась поширеною серед бандуристів США та Канади, формою – літніми «кобзарськими таборами».
Цьогоріч участь у такому таборі з дослідницькою метою взяла викладач Трускавецької дитячої школи мистецтв, авторка цих рядків. Варто зазначити, що «кобзарські табори» вже втретє діють у прославленій на увесь світ столиці полтавського гуртового співу Крячківці, що на Пирятинщині. Запровадив цю ефективну форму реконструктивного відтворення кобзарських інструментів і співів американець українського походження Юрко Фединський – кобзар, бандурист, торбаніст та майстер старосвітських кобзарських інструментів. Ось уже понад десять років, змінивши американський добробут на українські реалії, він докладає багато зусиль для відродження Фенікса нашої традиційної культури – кобзарства – із попелу знищення і забуття.
Крячківка – мальовниче село на Полтавщині, яке в умовах нашої жорстокої дійсності занесене до так званих «депресивних». Цьогорічні кобзарські табори у цьому краї ознаменувалися вже апробованими у Києві та Харкові науковими дискурсами з історії та теорії кобзарства. Їх розпочав цехмайстер Харківського кобзарського цеху, кандидат мистецтвознавства Кость Черемський, а продовжив цехмайстер Львівського лірницького цеху, доктор мистецтвознавства Михайло Хай. Участь у них Юрія Фединського та автора цих рядків забезпечувала демократичний тонус дискусій, залучаючи у такий спосіб до розмови неофітів кобзарської справи.
Атмосфера чарівної полтавської природи, спів пташок й природний гамір усюдисущих дітей, безпосередність спілкування в майстерні, на вечірніх вогнищах, гарячі наукові дискусії, незабутні зустрічі та співи із славнозвісними бабусями із відомого на весь світ гурту «Древо», що нещодавно відзначив своє 50-річчя, – створили неповторну ауру відчуття автентики й органіки фольклорних дійств. А прийняте на цих зустрічах рішення про спільні дії проти закриття початкової школи у селі має на меті зупинити сваволю пирятинських геростратів від освіти.
Перебіг таборів засвідчив неодноразово декларовану істину, що «теорія без практики глуха, а практика без теорії сліпа» (М. Хай) і переконав всіх учасників в їх необхідності та ефективності. Досить сказати, що внаслідок лірницького майстер-класу Львівський лірницький Цех поповнився, крім майстра, що сам виготовив собі кобзу, ще й лірником, псальм «Про Ноїв ковчег» якого, став своєрідним музичним гімном цьогорічного таборового дійства у Крячківці. Чи потрібно нагадувати, що в цей одіозний час, коли над нашою мовою і культурою вже вкотре нависла смертельна небезпека, саме чиста фольклорна стилістика й естетика кобзарсько-лірницької співогри, крячківського співу, бойківської, гуцульської, поліської, наддніпрянської традиційної музики, є чи не єдиною і непереможною твердинею, опорою, що може визволити нас від «перспективи» неволі й небуття.
Галина Маркович, музикознавець, зав. відділу музично-теоретичних дисциплін Трускавецької дитячої школи мистецтв, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень