Не перестає дивувати своєю дрімучістю міський голова Стебника Роман Калапач. Минулого вівторка чергову нараду він проводив у своєму кабінеті. Оскільки це не було в сесійній залі, а на території мера, я зайшов і чемно запитав, чи можна бути присутнім. «Ні, не можна», – відповів Роман Степанович, а потім додав, що нарада згодом буде продовжена у сесійній залі. Я вийшов і став чекати. Але коли нарада закінчилась, всі вийшли і до сесійної зали не пішли. Я, на всяк випадок, запитав, чи порушувались на нараді якісь секретні питання, про які не мав би знати журналіст. З’ясувалося, що ні, обговорювали, як завжди, поточні проблеми. Якось не пасує міському голові вдаватися до шулерства, виступати в ролі звичайнісінького брехуна. Але що поробиш? Як казав один Президент України, маємо те, що маємо.
Чесно кажучи, я вже не можу дивитися на Романа Степановича, бо знаю про нього набагато більше, ніж поки що можу про це написати. Звичайно, я усвідомлюю, що навіть надруковане йому не подобається. Але я виконую свою роботу – інформую мешканців Стебника. Так що просив би Романа Степановича не заважати мені. Якщо це останнє китайське попередження до нього не дійде, я змушений буду діяти згідно чинного законодавства. За перешкоджання журналістській діяльності передбачена кримінальна відповідальність.
А те що Роман Калапач – брехун, для мене не новина. У своїй передвиборчій програмі він таке наобіцяв стебничанам – і банально розвів їх, як лохів…
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень