13 липня у с. Снятинка на Дрогобиччині відбулося освячення храму на честь свв. верховних апостолів Петра і Павла. Чин освячення здійснив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні о. Мирона Бендика (ректора Дрогобицької духовної семінарії), о. Анатолія Полянка (декана Лішнянського), о. Григорія Савчина (настоятеля храму) та 18 священиків з Лішнянського, Дрогобицького, Мокрянського деканатів.
Чин освячення розпочався перед дверима храму. Після вступних молитов відбулось закладення фундаційної грамоти, яка є традиційною складовою чину освячення. У цій грамоті вказується час освячення храму від року Різдва Христового, року незалежності України, а також церковну єрархію – Папу Римського, Патріарха УГКЦ, єпарха, декана та священика даної парохії.
Наступна частина торжества продовжилась всередині храму освяченням престолу, під час якого владика Ярослав при допомозі священиків омив жертовник вином, трояндовою водою та окропив освяченою водою. Відтак єпископ здійснив намащення престолу та внутрішніх стін храму святим миром. Далі священики накрили престол обрусами та поставили кивот. На знак завершення освячення храму та відтепер постійної у ньому присутності Божої засвітив свічки престолу, прискомидійника та тетраподу. Опісля владика Ярослав освятив іконостас новозбудованого храму.
“Сьогодні я дуже вдячний усім тим, хто спричинився до того, що сьогодні ми посвячуємо цю святиню в рік 1025-ліття Хрещення Руси-України”, – привітав вірних владика Ярослав. 25 років тому, за словами проповідника, вірні УГКЦ не мали змоги святкувати ювілей Хрещення України. “Ми не могли так вільно прославляти Бога, як сьогодні”, – додав єпископ. Причиною цього було панування більшовицької “чуми”, яка старалась з людських сердець усунути віру в Бога. Однак як не зневажали народ і його віру, він витривав, бо покладався на Бога.
Говорячи про постаті святих апостолів Петра й Павла, архиєрей зазначив, що кожного з них Бог скріплював у вірі в неповторний спосіб. Кожному Господь визначив особливе служіння для Його Церкви. Зокрема маючи особливі плани стосовно апостола Петра, Ісус “на початку покликання Петра змінює його ім’я – Симон – на символічне – Петро (гр. Petros – скеля), – бо він має бути скалою, що двигатиме основу Божої Церкви”. Провідним мотивом апостольського служіння св. Петра є його любов до Христа Господа.
Стосовно ап. Павла, на думку єпископа, з певністю можна ствердити, що він зробив найбільше серед апостолів у поширенні християнства на Захід. Поштовхом до такої саможертовної діяльності стало навернення апостола Павла до Христа під час його подорожі до Дамаску.
Після завершення богослуження владика Ярослав подякував о. Григорію Савчину, парафіяльній громаді та жертводавцям за їх працю, пожертви та старання у справі будівництва нового храму. Відтак єпископ нагородив священика хрестом з прикрасами та вручив подячні грамоти усім, хто спричинився до будівництва святині.
Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень