Вже вкотре трускавецька влада пробує показувати свої зуби, шукає чергового ворога – замість того, аби розвивати курорт чи вирішувати нагальні справи життєдіяльності міста. Знаємо, що цих «ворогів» («казли, каториє мєшают нам жить», якщо на фєні) трускавецька влада шукала серед «папєрєдніків», серед журналістів, серед зоозахисників і навіть серед простих мешканців, які вже не в змозі терпіти вирафіновані знущання над громадою. Тепер в пориві пристрасті ворогом козирної влади стали захисники традиційних сімейних цінностей, прості люди, які, як і ми з вами, не сприймають гомосексуалізм за норму.
Щоб запобігти акції на підтримку сім`ї, трускавецька влада, отримавши повідомлення про її проведення,… подала в суд. Чи то блакитнооким владцям стало ніяково, що така акція пройде в місті-курорті, чи то шляк їх трафляє, що на мирному зібранні людей не заробиш додаткової копійчини, як на вічно святкових ярмарках, та факт є фактом – влада Трускавця звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою заборонити акцію, бо вона, буцімто, може завдати якоїсь шкоди.
Глава 39 Конституції України гласить: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей».
19 квітня 2001 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 4-рп/2001 офіційно розтлумачив положення першої частини цієї статті: «Положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей».
З вищенаведених двох цитат бачимо, що основним завданням чиновників, особливо місцевих, є не перешкоджати акціям, а навпаки – сприяти їм. В даному випадку тих чиновників, які зініціювали звернення до суду, потрібно покарати – як злісних порушників прав людини та громадянина. Трускавецькі чинуші дійшли до того, що пробують обмежити право людей на мирне зібрання. Якщо навіть така мирна акція, де найгострішим лозунгом є «Тато, мама, я – разом ми одна сім`я!», викликає в чиновників Трускавця острах, то що буде тоді, коли на вулиці вийдуть люди з транспарантами «Козира та його кліку – геть!», або ж «Виженемо нечисть з міста-курорту!»?
Втім, суд у Львові, хоча й засідав більше чотирьох годин, все ж дозволив проведення у Трускавці акції на захист сімейних цінностей, організатором якої виступила громадська організація «Молодь за здорове життя». Засідання суду відбулося у середу, 17 липня, сама ж акція пройшла у четвер, 18 липня. Люди з транспарантами пройшли ходою від верхнього бювету вулицями Роксоляни, Бандери, Шевченка та попри церкву св. Миколая спустилися на центральну площу, а завершили ходу біля бювету. Доказом того, що акція буде мирною, в суді став репортаж Трускавецького Інтернет-телебачення з аналогічної акції, яка проходила у Трускавці на початку травня, в часі Великодніх свят. Високий суд здивувала позиція трускавецької влади, було наголошено, що такі акції потрібно всіляко підтримувати, а не забороняти. Втім, навряд чи трускавецька влада до слів судді дослухається, бо щось ми не пригадуємо випадку, аби за останні три роки в мерії Трускавця підтримали добрі ініціативи. Хижацький розрахунок, дерибан землі, що можна побачити хоча б на основі рішення ТМР № 538 від 20 червня 2013 р., а також дії за принципом «після нас хоч потоп» – ось так виглядає «чесна влада» без обробки у Фотошопі.
Кажуть, що якщо рильце у пушку, а совість нечиста, то нема спокійного сну. На прикладі трускавецьких чинуш бачимо, що це саме той випадок. Боячись народного гніву та помсти скривдженої громади, влада хотіла б за допомогою суду заборонити мирне зібрання. Потренуватися, як воно б могло вийти, спробували зробити на «невинних овечках» з громадської організації…
А може дійсно в мерії Трускавця засідає якесь гей-лобі, яке нервується, коли мова йде про традиційні християнські та сімейні цінності? Бо знаємо, що й серед масонів є такі, які нібито до церкви ходять та з отцями дружать. Але як би вовки не одягалися в овечі шкури, та звіриний оскал видно – і в Трускавці, і в Петербурзі, де, напевно, знаходиться реальний штаб «управління курортом». Бо й методи боротьби з мирними зібраннями громадян – ще ті, імперські…
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень