Сьогодні, 15 серпня, Свята Мати-Церква відзначає урочистість Успення (Внебовзяття) Пречистої Діви Марії за григоріанським календарем (за юліанським календарем це свято припадає на 28 серпня). З цієї нагоди в трускавецькій римо-католицькій парафії пройшов відпуст (храмовий празник), участь в якому взяли католицьке духовенство та вірні обидвох обрядів (латинського та грецького). Невеликий храм не міг вмістити великої кількості вірних, які прийшли не тільки з трускавецьких римо-католицької та греко-католицьких парафій, але й із сусідніх міст Дрогобича, Борислава, Стебника, а також ряду сіл Дрогобицького району. Тому під час урочистої процесії, коли одна частина вірних вже обійшла храм із Пресвятим Таїнством Євхаристії, інші ще навіть не встигли вийти з храму – так багато було народу.
Святу Месу очолив ксьондз-прелат з містечка Галича Віктор Антонюк, йому співслужили отці з Трускавця, Дрогобича, Стрия, Ходорова, Жидачева, а також Катовіцької і Сосновецької дієцезій (в латинській традиції відповідають греко-католицьким єпархіям – прим. «ТВ») Республіки Польща. Українську Греко-Католицьку Церкву представляли о. Петро, декан трускавецький, о. Володимир, настоятель парафії св. Покрови у Трускавці, о. Василь зі Стебника та о. Любомир з Доброгостова. «Я вже навіть не уявляю собі, що ми могли б святкувати наше свято без вас, а ви без нас», – з такими словами вдячності до отців східного обряду звернувся настоятель трускавецької парафії латинського обряду о. Христофор Щиґло ЧНІ. В Богослужінні взяли участь сестри-серафітки та сестри-юзефітки з Дрогобича та Стрия, а також греко-католицькі монахині з Трускавця.
Оскільки відпуст був присвячений Найсвятішій Діві Марії, то саме на її покорі та служінні зосередив свою увагу отець під час проповіді. «Оце я, раба Господня, нехай мені станеться згідно слова Твого» – ці слова Євангелії, висловлені Марією під час її відвідин архангелом Гавриїлом, показують якою має бути постава християнина відносно всього, що трапляється в житті. Нерозривність Fiat («Нехай буде воля Твоя») та Magnificat («Величає душа моя Господа») – це фундамент, на якому маємо будувати свої відносини з Богом, подібно як на фундаменті любові та братерства маємо будувати їх з іншими людьми, нашими ближніми.
Традиційно в цей день також освячують зілля та первоплоди землі, тож після Служби Божої, Літанії до Пречистої Діви Марії, урочистої процесії довкола храму та урочистого Te Deum («Тебе, Боже, хвалимо» – пісня св. Амвросія) були освячені ці знаки плодючості землі. Так само традиційно на гостей-прочан очікував почастунок від парафії у Трускавці.
А вже через тиждень свій храмовий празник святкуватимуть римо-католики Дрогобича – урочистість їхнього патрона, святого Варфоломія, припадає акурат на День Незалежності України, 24 серпня. Натомість 22 вересня відбудеться посвячення новозбудованого костела у Бориславі.
Закінчення урочистості не означає, що святковий настрій має нас покинути. Навіть ті, хто не побував на відпусті, повинні відчути радість від свята через нас самих – подібно як і Божу любов та прагнення святості. Бо віра, яка нас очищає та спасає, має бути передана нами нашим ближнім, щоб сповнилися слова нашого Господа з притчі про світильник, який не ховають під ліжко, а виставляють високо вгору, аби він виконував свою функцію. І кожне свято для християнина – це ще одна нагода замислитися над своїм місцем у світі та в Церкві, ще одна можливість змінити себе на краще.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень