Як історик за освітою проводжу паралелі Великої Української Революції 2013-… років з Великою Французькою Революцією. Те, що вона розпочалася у 1789 році, сумнівів не викликає, натомість щодо того, коли ж вона закінчилася, історики в думках розходяться. Особисто я схиляюся до підтримки більшості, які називають прихід Наполеона до влади в Франції (1799) кінцем революції.
Щоб не втомлювати розлогими історичними паралелями, скажу дуже-дуже спрощено. Генеральні штати (читай – ВРУ) не виправдали очікувань народу. Депутати від третього стану (читай – опозиція) виступили проти короля (читай – Януковича). Національна Асамблея (читай – Майдан) проголосила, що вона представляє не окремих виборців, а весь французький народ. Король стягнув до столиці війська, почався бунт і впала тюрма Бастилія. Політичних в’язнів звільнили.
Почалася хвиля еміграції прибічників короля (читай – оплоту режиму) з країни. Законодавча влада перейшла до Установчих зборів (читай – нова ВРУ після переформатування 21-23 лютого 2014 р.). Розпочинаються бродіння між поміркованими (читай – тверезомислячими) і радикалами, яких представляли Марат, Дантон, Робесп`єр. Емігранти (читай – прихильники режиму) розігрували карту сепаратизму та зініціювали зовнішнє втручання у внутрішні справи Франції. Почалася війна.
А далі ланцюжок подій такий: вибори в умовах терору, проголошення республіки, страта короля, боротьба з Церквою, яка закликала до поміркованості, а згодом і переслідування Церкви та релігії, запровадження нової віри і руйнування храмів, тотальний терор, в результаті якого на гільйотину пішли і його організатори. Спроби повернутися до стабільності політичними рішеннями не дали успіху. На допомогу прийшла армія на чолі з Наполеоном Бонапартом, який через десять років після початку революції проголосив її завершення такими словами: «Громадяни, принципи, започатковані революцією, утвердилися. Вона закінчена». А далі зовсім інша, не менш цікава історія слави та падіння Наполеона.
Скільки під час Великої Французької Революції постраждало невинних людей? Цього не порахує ніхто. Скільки постраждає невинних людей під час Великої Української Революції? Скільком будуть вішати ярлики «регіонал», «прислужник режиму», «ворог народу», «винний у загибелі Героїв Майдану»? Скількох страчуватимуть «іменем Небесної Сотні»? Чи зможуть майбутні історики порахувати всі жертви, які ще будуть в Україні?
Церкву, яка благословляла Майдан, зараз ніхто не чує. Бо не хоче і слухати її закликів до розважливості, мудрості, до любові і прощення. Як? Пробачити? Тих, хто вбив наших Героїв? Ніколи!!! Їх треба привселюдно принизити, заставити їсти лайно і пити кров (під час Великої Французької Революції ритуал пиття людської крові дійсно існував), а потім різати тупим ножем на шматки. Їхніх жінок привселюдно ґвалтувати, а їхнім дітям випекти тавро «дитина ворога народу» на чолі. Як? Це ще не впроваджується в життя? Нічого, на все свій час. Якобінський терор у Франції теж не розпочався одразу після взяття Бастилії.
Непричетних нагородити, а невинних покарати! Цей принцип вже поволі входить в українське повсякдення. Кожен, хто хоч раз був на Майдані (особливо у спокійний час, під час масових «екскурсій») і має фото чи інші докази цього, претендуватиме на статус учасника бойових дій. Героїв Небесної Сотні вже не воскресиш, тож їхнім іменем спекулюватимуть ті, хто має свої плани на цю революцію. І кожен, хто стоїть на перешкоді здійснення цих планів хоча б самою своєю присутністю, має бути оголошений ворогом народу, ворогом Майдану і розстріляний. Полювання на відьом розпочато, так що, мисливці, не прогавте сезон.
Більше не хочеться нічого писати, бо розумному досить і цього. Кому зараз потрібна заповідь Христа «Возлюби ближнього свого як себе самого»? Вона неактуальна, бо суперечить доцільно-революційному «Іменем революції розстріляти!».
Головне зараз – не втратити обличчя Майдану, не перетворити його в натовп, яким керуватимуть негідники. І нехай вибачить мені читач, якщо я сказав щось не так.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень