25 вересня розпочалося попереднє судове засідання у справі про захист ділової репутації юридичної особи за позовом ТзОВ «ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття». На прохання Позивача в зв’язку з потребою ознайомлення ним з двома запереченнями проти позову в роботі суду було оголошено перерву до 17.00 9 жовтня. Відповідач 1 Володимир Ключак прокоментував суть справи дуже коротко: «Цей позов вважаю політичним замовленням». «Трускавецький вісник» звертається з проханням до представників засобів масової інформації не залишатися байдужим і допомогти у висвітленні цієї судової справи.
Оскільки судове засідання є відкритим, а справа стосується нашого колеги-журналіста, то розміщуємо текст позовної заяви та додатки до неї.
Позовна заява
Трускавецький міський суд Львівської області
82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Мазепи, 21/1.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття”
вул. Городище, 8, м. Трускавець, Львівська область, 82200
п/р 2600800002636 у Філії АТ „УКРЕКСІМБАНК”, м. Львів
МФО 325718, код ЄДРГІОУ 34358195
Свідоцтво платника ПДВ за №18308359
Індивідуальний податковий номер 34358191328
ВІДПОВІДАЧ 1: Ключак Володимир Михайлович
Місце реєстрації: 82200, м. Трускавець, вул. Стуса, 2/58.
ВІДПОВІДАЧ 2: Костик Ігор Миколайович
Місце реєстрації: 82300, м, Борислав, вул. В. Великого, 175/63.
Ціна позову: 107 892, 00 грн.
(сто сім тисяч вісімсот дев’яносто дві гривні нуль копійок).
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про захист ділової репутації юридичної особи
04.04.2014р. на сайті http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji–abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal/ було розміщено статтю під назвою “Профспілка проти адміністрації, або Кому вигідний великий скандал?”
Стаття була розміщена журналістом Володимиром Ключаком, який і підписався під нею. Крім того, даним журналістом до статті було долучено ряд сканованих копій документів – скарг на діяльність готельного комплексу “Ріксос-Прикарпаття” направлених Костиком Ігорем Миколайовичем контролюючим органам, засобам масової інформації та депутатам рад різного рівня.
У вказаній статті та розміщених документах міститься критика підприємства, звинувачення у порушенні вимог законодавчих актів, приховування доходів, незаконна виплата заробітної платні, психологічний та моральний тиск на працівників, а також інша інформація що підриває ділову репутацію готельного комплексу, яку Відповідач 2 в скаргах подає як встановлені факти, а автор статті здійснює її поширення.
Позивач вважає, що такими діями Відповідач 1 та Відповідач 2 порушили гарантоване Конституцією України одне з немайнових права юридичної особи – право на повагу до ділової репутації.
У вказаній статті автор, Відповідач 1, зазначає, наче б то, про факти залякування працівників ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття”, бунту частини колективу та незадоволення їх адміністрацією підприємства. Такі дані розміщені на першій сторінці статті: “…Але факт залишається фактом – у п’ятизірковому готелі “Ріксос-Прикарпаття” частина колективу виступила проти адміністрації. …”
В подальшому на тридцяти чотирьох сторінках Відповідач 1 розміщує надані Відповідачем 2 скановані копії скарг в який йдеться зокрема про наступне.
Першою знаходиться скарга подана Відповідачем 2 Прокурору м. Трускавця, в якій її автор наводить неправдиві дані про погрози йому та його сім’ї: “В той же день, 12.03.2014р., на мене, а також членів моєї сім’ї: дружина – Костик Любов Степанівна (покоївка ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття”), син – Костик Роман Ігорович (фахівець зі спец обслуговування СОРК ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття “) почався моральний тиск”.
В скарзі прокурору Львівської області Відповідач знову ж таки вказує на тиск та залякування працівників комплексу, зокрема членів профспілки та його рідних, які теж працюють в ньому. Крім того наводиться недостовірна інформація про порушення Позивачем законодавства України:
“Поява профспілкової організації та її законні вимоги викликають спротив адміністрації комплексу. Голові профспілки почали погрожувати про його звільнення з роботи та звільнення з роботи членів його сім’ї, які також працюють в комплексі. Членів профспілки почали залякувати звільненням, якщо вони не відмовляться від членства в профспілці і своїх законних вимог.
Не зважаючи на погрози адміністрації комплексу в усній формі, члени профспілки наполягають на легалізації всієї заробітної плати. Адміністрація комплексу, усвідомлюючи свої незаконні дії по ухиленню від сплати податків (ст.212 КК України) та ухиленню від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст.212 -1КК України) вирішила не здійснювати виплату заробітної плати через бухгалтерію в березні місяці, а також виплату тринадцятої зарплати. Крім того, кожному члену відділу капітального будівництва технічної служби (які являються членами профспілки) було вручено повідомлення про скорочення штату і подальше звільнення з роботи.
Ми вважаємо, що невиплата заробітної плати та звільнення нас з роботи являється умисною дією, направленою на перешкоджання законній діяльності професійних спілок (ст. 170 КК України)“.
В зверненні головному редактору газети “Експрес” Відповідач 2 наводить неприпустимі, ганебні, наклепницькі дані, які не те що підривають ділову репутацію комплексу, але й спотворюють загалом імідж компанії в регіоні, що завдає значних збитків та негативно відображається на фінансових показниках діяльності підприємства. Наводимо цитату зі статті (починаючи зі сторінки 13 статті), одночасно, недостовірні дані, які негативно відображаються на діловій репутації Позивача та є образливими, виділяємо жирним шрифтом, а штрих пунктирним шрифтом вставляємо власний коментар щодо статті:
“Першою вимогою та ціллю даної профспілки було повна «легалізація» заробітної виплати працівникам.
До цього вона складалася з двох частин.
– Перша, легальна, яка є мінімальною згідно законодавства України (1,218 тислри.) і виплачувалася платіжними картонками в банкоматі.
– Друга, яка є більшою частиною заробітної плати, виплачувалася в касі бухгалтерії готівкою.
На що частину зарплати не робилося жодного відрахування, що с порушенням.
Одразу після реєстрації профспілки керівник комплексу О.Палагута почала «пресувати» членів новоствореної профспілки, погрожуючи звільненням з роботи.
Голові профспілки (І.Костику) пригрозила звільнити усіх членів його сім`ї, які працюють в даній установі. В кабінеті директора серце його дружини не витримало, стався серцевий напад. Для надання допомоги було викликано терміново лікаря.
Коли усі члени профспілки не відмовилися від своїх вимог, О.Палагута, не маючи жодних законних підстав звільнити особисто кожного, видала наказ про ліквідацію цілого «відділу капітального будівництва» (14 робітників), мотивуючи тим, що він є непотрібним, (бо немає коштів на його утримування).
Таке пояснення директора не мас жодного економічного підґрунтя стосовно економії коштів, (таке твердження ставить під сумнів компетентність директора підприємства, що знову ж таки негативно відображається на діловій репутації)
Ніхто з адміністрації навіть не пробував прорахувати того, і скоротивши «будівельний відділ» і набираючи нових робітників, по контракту, або запрошуючи різні фірми на виконання ремонтних робіт, «Ріксос-Прикарпаття» буде оплачувати в десятки і сотні більше, ніж «своїм» працівникам, які працюють на «ставку» і можуть виконувати ту ж саму роботу. Ці дії є гарним моментом для відмивання коштів і не більше, (знову ж таки, такі твердження можуть означати некомпетентність працівників підприємства та. як наслідок, небажання контрагентів вести співпрацю з таким підприємством)
В бухгалтерії можна підняти документи, акти виконаних робіт, будь якої фірми, що працювали тут, і кошти, які їм було виплачено.
Окрім того, заплативши фірмі гроші (повна сума), частину роботи і її завершення змушені виконувати завжди робітники «будівельного відділу» «Ріксос-Прикарпаття». То де ви бачите економію коштів??? Тільки дилетанти так поступають або ті, які не розуміються в роботі взагалі! (аналогічно попередньому абзацу, критика в сторону працівників, що здійснюють контроль за виконанням підрядних робіт та загалом працівників підприємства може негативно вплинути на престиж підприємства)
З часу здачі в експлуатацію ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття» в 2006 р. було створено для його обслуговування «технічну службу» з різними відділами, в тому числі і «будівельну бригаду», яка займалася виключно поточним ремонтом приміщень, а не будівництвом, без яких даний комплекс не може існувати.
Пізніше, в період будівництва нового відкритого басейну на території комплексу, під створення посади начальника будівництва Я.Сарахмана цей відділ було перейменовано у «відділ капітального будівництва», який не мав жодного відношення до того будівництва.
Роботи проводили будівельні фірми з Донецька, Києва, І.Франківська, Львова… і скільки грошей «Партії регіонів» було «відмито» на цій будові не відомо. Для цього компетентні органи мають неосяжне поле робот…(недостовірні дані, щодо нечесності ведення бізнесу, можуть надзвичайно негативно вплинути на діяльність підприємства)
Після здачі в експлуатацію нового об’єкту, який будувався 2 роки (2011-20ІЗ рр.) назву відділу чомусь не було змінено на попередню.
Для фахівця та юристів ці дві назви одного і того ж ВІДДІЛУ є зовсім різними за призначеннями і діями щодо виконання робіт.
Хто допустив таке порушення і для чого, не відомо.
Це потрібно з’ясувати. Куди дивляться правоохоронні органи?
А сьогодні адміністрація комплексу (О.Палагута), не розуміючи суті справи, цими двома назвами «будівельного відділу» маніпулює, вводячи оточуючих в оману.
А для чого вона це робить??? Потрібно також з’ясувати. (образи в сторони керівництва підприємства)
Повідомляємо, що зарплата за лютий місяць 2014 року усім робітникам «комплексу» є не виплаченою в повному обсязі і лише ми одержали біля 900 гри., а члени адміністрації отримали зарплату за цей місяць в повному обсязі, а також «13» виплату за 2013 рік, яка робітникам не була виплачена» (Відповідач 2 наводить недостовірні дані оскільки заробітна плата виплачена в повному обсязі, а так звана 13 заробітна платня за підсумками роботи за рік взагалі не виплачувалась, оскільки обов’язку її виплати немає. Крім того, Відповідач 2 не є працівником Позивача, тому йому взагалі заробітна платня не могла виплачуватись)
Колектив дивує такий факт, що на зарплату робітникам грошей немає, а на проведення «корпоратнвів» (Новий рік, 8 березня…) виключно для адміністрації управлінців, кошти в десятки тисяч гривень знайшлися. (знову ж таки, містяться неправдиві дані, оскільки заробітна платня виплачувалась підприємством завжди. Крім того, Відповідач 2 не являється працівником Позивача)
Що стосується фінансового питання, тобто прибутковості «Ріксос-Пикарпаття», то відбувається дивний феномен.
Кожного року на усі свята, а особливо зимові, він є переповнений гостями, які відпочивають та лікуються. Часто доходить до того, що навіть з «10» поверху виселяють працівників-управлінців (менеджерів), які там проживають, щоб надати звільнені номери відпочиваючим гостям, яким бракує вільних місць.
Крім того дуже часто в цьому комплексі проводять різні відомства, міністерства, організації свої конференції, симпозіуми, міжнародні семінари, тощо, за що надходять до каси «Ріксос-Прикарпаття» дуже суттєві кошти.
Щодо місяців лютий та березень, то це єдиний період в році, коли загрузка є мінімальною, а потім ситуація з відпочиваючими покращується і. входить до норми.
Таке відбувається щорічно і гроші на рахунок комплексу «Ріксос-Прикарпаття» поступають регулярно і не малі. Але згідно бухгалтерії, цей «п’ятизірковий» комплекс припідноситься збитковим і навіть банкрутом.
В чому справа? Хто і де веде подвійну бухгалтерію (щодо прибутків)?
Який власник дозволить, щоб його «ІГятизірковий» комплекс дев’ятий рік поспіль був банкрутом???
Чому увесь час зарплата робітників є тут на рівні державної мінімальної, а управлінчого апарату зростає в рази?..
Особливого утиску зі сторони директора О, Палагути зазнали робітники, які брали участь на «Майдані» в Києві, Вони мають бути звільненими в першу чергу.
Адміністрація «Ріксос-Прнкарпатга» брала участь в антн-майдані в Марийському парку в підтримку дій В.Януковича. Була організована поїздка службовим автотранспортом. Але після його втечі з України, директор О.Палагута, вивісила на дошці оголошень звернення в підтримку дій народу України на «Майдані»,
В нас є інформація, яку просимо перевірити щодо дій на попередньому місці роботи О.Палагути (м. Львів «Граид-Готель»). Ця особа була представником певних «груп людей», яка доводила виробничі об’єкти до «штучного» банкрутства. Внаслідок чого дане угрупування в складі депутатів ВР, скуповувало потрібні об’єкти за безцінь. Після того, як вона його «покинула» колектив з полегшенням зітхнув і «перехрестився».
Прийшовши на нове місце роботи в «Ріксос-Прикарпаття» (ТзОВ АТД «Волинь») м. Трускавець Львівської області завдяки протекції народного депутата України І Єремєєва О.Палагута сказала, що цей колектив робітників буде в мене працювати за 1 000 тис. гри, і за миску похльобки… «І ніхто не пікне» Я наведу тут свій лад і порядок».. А неугодних рассчитать…» Це що, ми живемо в якому столітті і при якій владі? Ми є вільні люди, а не раби!
На «хлібні» місця в «Ріксос-Прикарпаття» нею було призначено членів своєї родини з зарплатою, яка є в рази набагато вищою :іа посадові оклади.
– Ми, працівники «Ріксос-Прикарпаття», висловлюємо недовіру до роботи директора О. Палагути.
– Зробити повну «легалізацію» заробітної плати працівників, а не виплачувати її в «конверті».
– Знайти (виявити) «подвійну» бухгалтерію коштів в «Ріксос-Прикарпаття» щодо ведення бухгалтерського обліку та винних притягнути до відповідальності.
– Виплатити всім працівникам комплексу «13» зарплату за відпрацьований 2013 рік.
– Скоротити апарат управлінців комплексу до відповідних нормативів та ліквідувати штучні «департаменти» з посадами директорів, які «з’їдають» значні кошти даної установи,
– Відмінити наказ директора стосовно ліквідації «відділу будівництва» під виглядом реорганізації установи.
– Припинити переслідування, шантаж та психологічний тиск на голову новоствореної профспілки І. Костика та учасників «Майдану» директором О. Палагутою.
Схожі наклепи містились і в зверненні до депутатів Трускавецької міської ради та депутатів Львівської обласної ради. Зокрема, в них міститься таке:
“…Чому увесь час зарплата робітників є тут на рівні державної мінімальної, а управлінського апарату зростає в рази?…
За нашою інформацією (яка потребує перевірки), зароблені кошти в особі директора «Ріксос-Прикарпаття» О.Палагути (м. Трускавець) через (об’єднання) концерн «КОНТІНІУМ» (м. Луцьк) було виділено декілька міліонів грн. на підтримку анти-майдану в м. Києві президента В. Януковича. Окрім того управлінці – менеджери «Ріксоса-Прнкарпаття» їздили (їх возили) на анти-майдан так, щоб ніхто не знав в місті Трускавці і на роботі. Виступали на трибуні в законності дій В.Януковича протії народу України, підтримуючи його. Адміністратнвно-управлінчий штат лікувально-реабілітаційного комплексу «Ріксос-Прикарпаття» розрісся до величини «Адміністрації Президента України», займаючи повністю «А» поверх та «10» поверх, де проживає цей персонал управлінців. Директор О. Палагута на «8» поверсі займає двомісний номер № 816. Оклади даної категорії працівників с високими, отримуючи гроші як на «біло» так і на «чорно», і в конвертах. Це усе зберігається в суворій таємниці від робітників.
…бо охорона перевірне все «до трусів і памперсів» кожну особу, що виходить, Куди ж воно зникає? З’ясувати не можливо.
Працівникам даної установи не відомо, яка сума коштів і куди були перераховані, які були зібрані колективом «Ріксос-Прикарпаття» стосовно акції, спрямованої на допомогу дітям, що залишилися без батьківського піклування та дітям з особливими потребами* Свій середньоденний заробіток добровільно-примусово заставили перерахувати усім працівникам в листопаді місяці 2013 року, написавши при ньому за вимогою директора заяви.
Працівників не згідних з цими діями, директор запропонувала звільнитися з роботи, бо вони захотіли перевести свої кошти по адресній допомозі даної категорії дітей, а не збирати їх до загального «кошика» об’єднання «КОНТІНІУМ», яке використає їх на свої потреби. Наприклад: на видання ілюстрованого журналу свого об’єднання «КОНТІНІУМ», для піару в благодійності дітей, а самім дітям знову достанеться «дірка від бублика». Можна перерахувати не одне «чому тут так, а не інакше в «Ріксос-Прнкарпатті», але це займе багато часу для перерахунку негативу.
Коли працівники підходять до директора О. Палагути з якимись запитаннями для з’ясування, то в повітрі звучить одна і та ж фраза -«Неугодних расчитать!…»
Цих працівників «Ріксос-прикарпаття» дирекція «пресує», залякує, що звільнить, штрафують за будь що… Навіть цінник штрафів є за підписом та печаткою директора в кожному відділі на сотні грн.
Адміністрація тут мас робітників за «вугільну пилюку» і не більше, не тут в Галичині, а методи керування виключно «Донецькі», щоб закрити рота і стерти з лиця землі неугідних, які кажуть правду в очі.
Усюди в 2014 році додатково встановили камери відеоспостереження як за гостями так і за працівниками даної установи, окрім туалету та душу, як в тюрмі. Хіба ж немає права людина на свій особистий простір чи все під наглядом «смотрителя»? На це дороге задоволення гроші є, а для працівників «дірка від бублика» знову.
На кожному кроці, в кабінетах чути переважно російську мову, починаючи від звичайного секретаря і аж до проведення нарад в адміністрації».
Державну мову керівництво демонстративно зневажає. А головний інженер навіть відмовився її вчити. І це відбувається тут на Галичині, а не в Донецьку, сьогодні в 2014 році.
Просимо Вас допомогти навести з тим лад в «Ріксосі-Прикарпаття», бо те, що діється в цій установі змусить людей зробити тут свій «Майдан».
Окрім того, просимо Вас допомогти нам, працівникам, у прийнятті відповідних санкцій, а саме:
– засудити дії керівників та менеджерів «Ріксос-Прикарпаття» які приймали участь в м. Київ на антн-майдані на підтримку діяльності президента В.Януковнча;
– знайти та повернути кошти, виділених власниками «Ріксос-Прикарпаття» (народні депутати України І.Єрємссв, С.Івахів…., директор «Ріксос-Прикарпаття» О.Палагута), які були переведені об’єднанням «КОНТІНІУМ» для протиправних дій «Беркута» та зарплату «тітушкам» на антн-майдані (4 млн. гри.);
– з’ясувати та знайти гроші, відмитих коштів «Партії регіонів» в лікувально-реабілітаційному комплексі «Ріксос-Прикарпаття» м. Трускавець Львівської області (народні депутати України І.Єрємєєв, С. Івахів….,);
– привести до відповідальності директора О.Палагуту за незаконне відправлення працівників «Ріксос-Прикарпаття» в безоплатну відпустку за свій рахунок без наказу по даному підприємству (установи) та без написання заяв робітниками стосовно відпустки, а виключно за розроблений нею графіку відпусток;
З наведеної статті (звернення), Позивач постає в ролі доведеного до банкрутства, не здатного до ведення бізнесу підприємства, причиною чого є некомпетентність та не фаховість менеджменту, усього управлінського персоналу загалом. Поширення такої інформації відбувається ще й особою яка позиціонує себе працівником закладу (хоча таким не являється), тобто, обізнаною в діяльності підприємства особою. Крім того, як у зверненнях до редактора газети та депутатів рад різного рівня, так і у скаргах в правоохоронні органи, Відповідач 2 пише від імені працівників, зазначаючи, для прикладу, ось так: “… звертаються до вас працівники п’ятизіркового лікувально-реабілітаційного комплексу “Ріксос-Прикарпаття”…” (цитата, сторінка 26 статті). Така обставина збільшує довіру читачів та вірогідність того, що ця інформація може зашкодити. Спростовуючи, той факт, що працівники підприємства звертались разом з Відповідачем 2 зі скаргами, є колективний Лист працівників підприємства, яких теж обурила поява в мережі Інтернет даної статті.
Крім того, в силу політичної ситуації, що склалась, надзвичайно негативно відображаються на діяльності підприємства дані про активну участь підприємства та його працівників у так званому “Антимайдані”, діяльність якого правоохоронні органі сьогодні прирівнюють до терористичної діяльності. Всім відомі факти масових підпалів та безпорядків, що відбувались у нашому регіоні по відношенню до провладних представників, які тим чи іншим способом могли підтримувати “Антимайдан”. Тому, стверджуючи про таку участь Позивача, Відповідач 2 наражає його працівників на небезпеку та створює ризик завдання збитків Позивачу, адже, більшість контрагентів Позивача, які здійснюють постачання тої чи іншої продукції знаходяться в нашому Прикарпатському регіоні. Такі дані не витримують жодної критики ще й тому, що наше підприємство не те що не перешкоджало працівникам брати активну участь в мітингах, але ще й надавало всіляку допомогу. Для прикладу, Медичний Центр ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” здійснював медичну реабілітацію одного з поранених в м. Києві хлопців, мешканця м. Дрогобича Михалка Василя Ярославовича.
Усі дані, що наведені в звернені, є недостовірними та неправдивими. Позивач не є банкрутом, здійснює свою діяльність у повній відповідності до вимог законодавчих актів, підтвердженням чого є Звіти про фінансові результати та балансу за 2013 рік, а також звіти про нарахування єдиного внеску. На підприємстві не допускаються жодні порушення прав працівників, вчасно виплачується заробітна платня та інші обов’язкові платежі (підтвердженням є Довідка про відсутність порушень складена Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за результатами перевірки з 01.04.2014р. по 31.03.2014р.). Не ведеться жодна подвійна бухгалтерія. Брехливі факти щодо директора підприємства та її наче б то висловлювання взагалі неможливо оцінити адекватно. Настільки все це є надуманим та образливим. Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
На сьогодні законом не закріплено тлумачення поняття «ділова репутація», але на практиці під цим поняттям розуміється сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Загалом, питання щодо встановлення права на недоторканність ділової репутації юридичної особи закріплено у ЦК України (ст. 201 визначає ділову репутацію як одне з немайнових прав, що підлягають захисту законом; ст. 200 встановлює спосіб захисту ділової репутації; ст. 23 та 1167 визначають поняття немайнової шкоди та гарантують право на її відшкодування), у законах «Про друковані засоби масової інформації в Україні», «Про інформацію», «Про телебачення та радіомовлення», «Про державну підтримку засобі масової інформації та соціальний захист журналістів» тощо.
Слід зазначити, що положення ЦК України, які гарантують недоторканність ділової репутації юридичної особи, застосовуються за аналогією з тими, що регулюють даний інститут у контексті фізичних осіб, але враховуючи специфіку юридичної особи як особливого суб’єкта цивільних правовідносин.
Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Як роз’яснено в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі постанова пленуму № 1) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем ( в даному випадку джерелом виступає Костик І. М.).
Згідно частини 1-2 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Автором статті, як зазначено в самій статті, є Ключак В. М. Власника веб-сайту на даний момент встановити ми не можемо. Відповідно до наведеної вище постанови пленуму (п. 12), дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
З урахуванням наведених норм Постанови Пленуму, належними відповідачами в даній ситуації повинні бути: особа що була автором статті, це Володимир Ключак, який підписався під статтею; особа яка була джерелом інформації, це Костик Ігор, який виступив автором скарг і звернень, що були розміщені на сайті. Враховуючи, що підприємство не може отримати дані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв, про власника доменного імені, сподіваємось, що така інформація буде надана останнім на вимогу суду.
Відповідно до п.15 вказаної вище постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб (в даній справі, така інформація поширена шляхом розміщення на Інтернет ресурсі “Трускавецький вісник” на сайті: http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji–abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal/
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача (в розміщеній статті та копіях скарг і звернень міститься найменування, як підприємства так і самого комплексу “Ріксос-Прикарпаття “);
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності (Відповідач 1 та 2 не володіють жодним фактом, який би підтверджував розміщену ними інформацію, тобто, вся інформація недостовірною);
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (наведені вище, дані підтверджують, що розміщена інформація суттєво впливає на господарську діяльність підприємства завдає шкоди особистим немайновим правам).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Як зазначено в п.19 вказаної постанови вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції. Однак, дані норми не підлягають застосуванню до дій Відповідачів, оскільки ними розміщено інформацію, яку вони подають як фактичні дані і яку можна спростувати.
Відповідно до п.25 постанови спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог ст. 37 Закону України “Про пресу” та положень іншого відповідного законодавства може зобов’язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті – не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях – у запланованому найближчому випуску.
Відповідно до ч.2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку (ст. 17 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та захист журналістів”).
Відповідно до ст. 47 Закону України “Про інформацію” порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як і ст.34 Конституції України, передбачає, що кожна людина має право на свободу виявлення поглядів, змістом чого є свобода дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Однак, як відзначив Європейський Суд з прав людини, таке право в демократичному суспільстві не може бути абсолютним, через що зазначені статті надають Державі певну свободу розсуду втрутитися у здійснення цього права задля, зокрема, і захисту здоров’я і моралі, для захисту репутації або прав інших людей, коли таке втручання здійснюється на підставі та в порядку визначеному законом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму № 1, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній так і юридичній особі.
Відповідачі своїми діями по поширенню такої інформації завдали підприємству значних, як збитків, так і моральної шкоди.
Моральною визнається шкода, яка заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди» від 29.02.1996 р. № 02-5/95 (із змінами та доповненнями).
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають наявність такої шкоди протиправність діяння її заподіювача наявність причинового зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В даній ситуації наявний, як факт протиправних дій, що полягає в поширенні неправдивої інформації, так і факт підриву ділової репутації підприємства у зв’язку з такими діями.
ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” є п’ятизірковим комплексом, який неодноразово отримував ряд нагород в сфері готельного обслуговування, SРА, а також медичних послуг. Має бездоганну репутацію, як серед клієнтів так і серед партнерів. Такий високий рівень та звання комплекс підтримує вже багато років завдяки фаховим та компетентним працівникам.
Ділова репутація юридичної особи є її свого роду обличчям, яке дозволяє залучати нових партнерів, вигідні інвестиції, збільшувати кількість її клієнтів, а також сприяти освоєнню нових ринків. Розміщення інформації про подвійну бухгалтерію, шахрайство та зловживання директора створило образ не надійного партнера, і, як наслідок, до погіршення ділових відносин з контрагентами.
Таким чином неправомірні дії відповідачів спричинили зниження престижу та підрив довіри до діяльності ТОВ “Ріксос-Прикарпаття”, завдавши таким чином шкоди, яку Позивач оцінює в сумі 50 000, 00 грн.
Одночасно, результатом поширення неправдивої інформації стало значне погіршення фінансових показників. Забезпечення рентабельності будь-якого готельного комплексу – це клопітка праця, що потребує постійного пошуку, клієнтів, інвесторів, партнерів, кредиторів та розірвання ряду договорів.
Неправдива інформація, розміщена в мережі Інтернет, викликала у контрагентів підозру в нечесності підприємства, що відображається на нашій репутації як порядного, законослухняного суб’єкта підприємницької діяльності, платника податків та ділового партнера.
В підтвердження погіршення ділових відносин та завдання, як моральної шкоди, так і збитків, є факти розірвання ряду договорів. Найбільших збитків підприємство зазнало через розірвання кредитного договору. Так, 03.02.2014р. ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” було укладено з ПАТ “Банк інвестицій і заощаджень” Генеральний кредитний договір про відкриття кредитної лінії на 1 000 000,00 грн. Сума вказаних коштів планувалось направити на ряд цілей, зокрема проведення рекламної кампанії до травневих свят.
В абзаці 3 підпункту 6.1.4. пункту 6.1. Кредитного договору зазначено, що у разі наявності в Банку інформації про ведення Позичальником діяльності по ухиленні від сплати податків, ведення подвійної бухгалтерії, порушення прав та законних інтересів працівників, чи будь-якої іншої інформації, що може вплинути на ділову репутацію підприємства та спричинити ризик неповернення кредитних коштів, Банк має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання свого зобов’язання по вибірці коштів кредитної лінії та розірвати Кредитний договір.
23.04.2014 р. Позивач отримав лист від банку про розірвання кредитного договору через появу в мережі Інтернет статті “Профспілка проти адміністрації, або Кому вигідний великий скандал?” неприпустимого змісту. Договір було розірвано в односторонньому порядку.
В результаті, рекламна кампанія травневих свят в готельному комплексі “Ріксос-Прикарпаття” не було проведено, що й призвело до значного зменшення завантаженості комплексу, аж на 16,84 % в порівняні з травневими святами в 2013 році. Як наслідок зменшення завантаженості, за 14 днів травня місяця підприємство отримало на 2 887 286,26 грн. менше коштів. Зрозуміло, в значній мірі завантаженість комплексу залежить від проведеної рекламної кампанії. Реєстрація клієнтів комплексу та облік надходження коштів на всіх продажних точках підприємства відбувається в програмному забезпечені “LIBRA”. В даній програмі на кожного гостя заводиться реєстраційна картка в якій в окремій графі вказується з якого джерела гість дізнався про готель та приїхав на відпочинок. Програма дає можливість відфільтрувати всіх гостей які приїхали на відпочинок завдяки рекламі (зовнішньої, на телебаченні та радіо) та визначити суму коштів, сплачену ними за надані готельні послуги. Так, якщо поглянути на вибірку за період з 01 по 14 травня 2013 року, завдяки рекламі підприємство отримало дохід в розмірі 57 892, 00 грн. Важливим моментом є те, що програма не дає можливості фізичної зміни даних за минулі періоди.
Зрозуміло, що дана сума є мінімальною, оскільки не всі гості вказують в реєстраційній картці джерело інформації з якого вони дізнались про комплекс.
В 2014 році, рекламна кампанія ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” не проводилась через відмову ПАТ “Банк інвестицій та заощаджень” у вибірці коштів кредитної лінії і подальше розірвання генерального кредитного договору.
Таким чином, Позивач вправі стверджувати що зазнав збитків, що полягали в недоотримані доходів, які він міг реально отримати за звичайних обставин, без порушення свого права на повагу до ділової репутації.
Тим мінімальним розміром недоотриманого доходу є 57 892,00 грн., отримання якого безпосередньо залежало від не проведеної з вини Відповідачів рекламної кампанії.
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
На підставі викладеного вище, відповідно до статей 32, 62, 68 Конституції України, ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про інформацію», керуючись статтями 3,15,118-120 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Зобов’язати Відповідача 1 журналіста Ключака Володимира та Відповідча 2 Костика Ігоря Миколайовича, розмістити в мережі Інтернет на веб-сторінці видання “Трускавецький вісник” спростування відомостей, поширених у статті “Профспілка проти адміністрації, або кому вигідний великий скандал?”, розміщеному 04.04.2014р. на веб-сторінці http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji–abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal/ в розділі “Публікації”;
2. Стягнути з Відповідача 1 Костика Ігоря Миколайовича та Відповідачка 2 Ключака Володимира, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. солідарно;
3. Стягнути з Відповідача 1 Костика Ігоря Миколайовича та Відповідачка 2 Ключака Володимира, збитки в розмірі 57 892, 00 грн. солідарно;
4. Судові витрати покласти на відповідачів.
ДОДАТКИ:
1. Копія позовної заяви з додатками для Відповідачів;
2. Скріншот з Інтернет – сайту http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji–abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal/ на якому розміщено статтю.
3. Довідка (вих. № 203 від 18.04.2014р.);
4. Копія звіту ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” за 2 місяці 2014 року щодо нарахування єдиного внеску;
5. Копія звіту ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” про фінансові результати за 2013 рік;
6. Копія балансу (звіту про фінансовий стан) ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” на 31.12.2013р.;
7. Скріншот з програмного забезпечення “LIBRA” за період з 01-14.05.2013 р.;
8. Скріншот з програмного забезпечення “LIBRA” за період з 01-14.05.2014 р.;
9. Довідка від 29.04.2014р. Дрогобицької ОДШ ГУ Міндоходів у Львівській області;
10. Генеральна кредитна угода від 03.02.2014р.;
11. Додаткова угода про розірвання Генеральної кредитної угоди;
12. Лист ПАТ “ВІЗ”;
13. Лист звернення працівників ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття”;
14. Дві квитанції про сплату судового збору.
Представник по довіреності ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” Кепич І. В.
Додатки до позовної заяви
1. Лист звернення працівників ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття”
Лист працівників ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття» редакції відкритого інтернет-ресурсу «Трускавецький вісник» від 07 квітня 2014 року
Ми, працівники ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття», обурені наклепницькою кампанією, розгорнутою «Трускавецьким вісником» проти підприємства, на якому ми працюємо.
Невдоволення деяких працівників, що виникло через необхідність скорочення в економічно складний для закладу час одного з відділів, умисно розпалюється і спотворено відображається у серії сумнівних статей. Автор виступає рупором купки не переобтяжених роботою працівників підприємства на чолі з головою профспілки таким собі І.М.Костиком, що зухвало взяв на себе повноваження говорити і писати від імені усього багаточисельного колективу. Адже у скаргах, які ці, м’яко кажучи, не надто сумлінні робітники розсилають у різноманітні інстанції, спотворюються факти, та навіть більше містяться наклепи та образи на адресу як окремих працівників, так і колективу в цілому, безпідставні обвинувачення та намагання позиціонувати наше підприємство як антиукраїнську громаду. Чи можуть кілька осіб, що підписують наклепницькі заяви, бути виразниками думки і позиції усіх працівників? Семисотенний колектив відчуває глибоку особисту образу, бо аж ніяк не уповноважував цих «правдолюбців» виступати від імені «Ріксос-Прикарпаття».
У цьому листі не вдаємось до детального спростування усієї дезінформації, що її ретранслює автор статей “Трускавецького вісника» (можливо, за чиєюсь вказівкою). Сподіваємось, що все це буде викладено у зверненні до відповідних правоохоронних органів з вимогою притягнути наклепників до відповідальності.
Ми лише хочемо висловити своє обурення безпринципними діями Володимира Ключака, людини, що називає себе журналістом.
Так, громадяни мають право на інформацію, але на інформацію правдиву та перевірену, навіть якщо вона подається не у друкованому виданні, а у відкритому інтернет-ресурсі. І прямий обов’язок журналіста публікувати у цьому інтернет-ресурсі лише достовірні факти, а не бездумно поширювати плітки.
Вимагаємо спростування наклепницьких матеріалів, що були викладені “Трускавецьким вісником” у статтях Володимира Ключака.
Позиція таких горе-журналістів не сприяє популяризації Прикарпаття загалом і Трускавця зокрема як курорту, привабливого для туристів і відпочивальників, які приїжджаючи сюди, дають можливість економічного регіону, а отже – і покращення життя кожного мешканця краю.
/підписи/
2. Скріншот з Інтернет – сайту http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji–abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal/ на якому розміщено статтю (І сторінка)
3. Копія звіту ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” за 2 місяці 2014 року щодо нарахування єдиного внеску;
4. Копія звіту ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” про фінансові результати за 2013 рік;
5. Копія балансу (звіту про фінансовий стан) ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” на 31.12.2013р.;
6. Скріншот з програмного забезпечення “LIBRA” за період з 01-14.05.2013 р.;
7. Скріншот з програмного забезпечення “LIBRA” за період з 01-14.05.2014 р.;
8. Довідка від 29.04.2014р. Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області;
9. Генеральна кредитна угода від 03.02.2014р.;
10. Лист ПАТ “ВІЗ”;
Вих. № 08-0/01-665/2 від „23″ квітня 2014 р.
Директору ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»
п. Палагуті О. П.
вул. Городище, 8
м. Трускавець, Львівська обл.,
82200
Шановна Олено Петрівно!
Користуючись нагодою, дозвольте висловити Вам свою повагу та повідомити наступне.
03,02.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (надалі ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень»/Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» (надалі ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»/Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 31 (надалі – Генеральна кредитна угода).
Відповідно до умов Генеральної кредитної угоди Банк зобов’язується протягом терміну дії угоди надавати Позичальнику кредитні кошти в межах встановленого Генеральною кредитною угодою загального ліміту кредитування в розмірі 1 000 000, 00 (один мільйон) доларів США.
Як Вам відомо, 04.04.2014 р, у Інтернет – ресурсі “Трускавецький Вісник” було розміщено статтю під назвою “Профспілка проти адміністрації, або Кому вигідний великий скандал?”. Дана стаття містить інформацію про ведення Вашою компанією діяльності по ухиленні від сплати податків, подвійної бухгалтерії, порушення прав та законних інтересів працівників. Ми в жодному випадку не розцінюємо вказану інформацію, як істину в останній інстанції, і усвідомлюємо, що її поширення могло бути спричинено неприязню з боку всього лише кількох працівників підприємства.
Одночасно, не можемо залишити це поза увагою.
Запорука успішності ведення будь-якого бізнесу – в постійній підтримці бездоганності, репутації. Саме про це наша фінансова установа дбає з року в рік.
Укладення Генеральної кредитної угоди із встановленням досить значного загального ліміту кредитування, а також поступки з боку Банку щодо ненадання Позичальником забезпечення в момент безпосереднього укладання! Генеральної кредитної угоди (п. 2.5. Генеральної кредитної угоди) обумовлено виключно фактом нашої багаторічної плідної співпраці, а також Вашою бездоганною репутацією, як сумлінного та відповідального бізнес-партнера.
Проте, поява у Інтернет – ресурсах подібного роду інформації не найкращим чином відображається на престижі компанії. Навіть при встановлені факту поширення неправдивості інформації, репутацію менеджменту підприємства не буде відновлено. Ми вважаємо, що керівництво компанії не повинно допускати ситуацій, внаслідок яких можуть з’явитися статті такого змісту в засобах масової інформації.
У відповідності до абзацу 3 підпункту 6.1.4. пункту 6.1. Генеральної кредитної угоди у разі наявності в Банку інформації про ведення Позичальником діяльності по ухиленню від сплати податків, ведення подвійної бухгалтерії, порушення прав та законних інтересів працівників, чи будь-якої іншої інформації, що може вплинути на ділову репутацію підприємства та спричинити ризик неповернення кредитних коштів, Банк має право вимагати дострокового повернення усіх наданих кредитів, сплати процентів за користування ними і виконання всіх інших зобов’язань Позичальника за Генеральною кредитною угодою або Кредитними договорами, укладеними в її рамках, відмовити Позичальнику у видачі нових кредитів, та в односторонньому порядку розірвати Генеральну кредитну угоду.
Зважаючи на наведені вище обставини, Публічним акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» 23.04.2014р. на кредитному комітеті, було прийнято рішення про розірвання Генеральної кредитної угоди (Угоду про розірвання Генеральної кредитної угоди додаємо до цього листа).
Сподіваємось на розуміння з Вашої сторони та надіємось на подальшу плідну співпрацю.
З повагою,
В. о. Голови Правління В. Є, Антонюк
11. Додаткова угода про розірвання Генеральної кредитної угоди;
Ухвала про відкриття провадження у справі
Справа № 457/947/14-ц
провадження №2/457/299/14
УХВАЛА про відкриття провадження у справі
21 серпня 2014 року
м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Василюк Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» до Ключака Володимира Михайловича, Костика Ігоря Миколайовича про захист ділової репутації юридичної особи, –
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Ключака Володимира Михайловича, Костика Ігоря Миколайовича про захист ділової репутації юридичної особи.
Вивчивши матеріали позовної заяви подані суду, вважаю, що їх достатньо для прийняття позовної заяви до розгляду.
Встановлено склад осіб, які будуть брати участь у справі. На стадії відкриття провадження у справі підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 122, ч. 7 ст. 130 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відкрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» до Ключака Володимира Михайловича, Костика Ігоря Миколайовича про захист ділової репутації юридичної особи.
Призначити судове засідання на 25.09.2014 року о 10 год. 00 хв.
Направити відповідачам копії позовних заяв з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати у строк до 25.09.2014 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Відповідно до вимог ст. 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням цих вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті, зобов’язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Суддя: /підпис/ Т.В. Василюк
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень