У Дрогобичі в центрі «Овен» пройшов навчальний семінар «Розвиток фірм туристичного та навколотуристичного сектора шляхом формування кластера військово-історичного туризму на базі пам`ятки І світової війни «Фортеці Перемишль». Це черговий крок в реалізації мікропроекту «Розвиток фірм навколотуристичного сектора польсько-українського транскордонного регіону на базі оборонної архітектури Першої світової війни».
У вступному слові організаційний координатор мікропроекту Зоряна Бігуняк наголосила на тому, що для зрушення будь-якої проблеми з місця потрібна співпраця багатьох.
Наскільки можливою і реальною, а також наскільки потрібною є така співпраця при розв’язанні проблеми розвитку туристичного сектора, наскільки реальним є формування кластеру військово-історичного туризму в нашому краї, а також інших кластерів? Які переваги матимуть підприємці і з якими проблемами вони можуть зіткнутися? Чи змінить перехід на кластери обличчя краю? На ці та інші запитання у своїй презентації дуже чітко відповів експерт з питань економічного розвитку Володимир Кондзьолка.
Викладацький досвід дався взнаки – незважаючи на те, що презентація була досить тривалою в часі, вона була цікавою, змістовною, потрібною. Особисто для себе автор цих рядків взяв досить багато, адже довелося почути багато нового, а цікава дискусія проходила за участі представників влади, підприємців, громадських діячів, журналістів, а також фахівців із PR та туризму. Забігаючи наперед, скажемо, що участь в дискусії зокрема взяли перший заступник голови Дрогобицької районної державної адміністрації (т.в.о. голови ДРДА) Степан Рудницький, доктор історії, очільник музею нафтовидобутку та нафтопромислу Бориславського НГДУ Олег Микулич, керівник Агенції розвитку курорту Східниця Олег Дорош, фахівець з паблік рилейшенз, журналіст Ярослав Баран, громадський діяч Хосе Турчик, журналіст Іван Швед (офіційна газета Дрогобицької районної ради «Франковий край»), керівник проекту «Дрогобицьке регіональне Інтернет-телебачення» Сергій Матійко, керівник відділу економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Дрогобицької РДА Ярослава Ковтик, головний спеціаліст відділу культури та туризму ДРДА Надія Козар, ряд відомих підприємців Дрогобиччини та інші.
– Як ми можемо покращити життя малого і середнього бізнесу? – з таким запитанням звернувся до учасників семінару експерт Володимир Кондзьолка. – Чи стане туристичний кластер ефективною умовою туристичного і навколотуристичного бізнесу?
На початку доповідач проаналізував стан розвитку нашого регіону та стратегічні цілі, які ставлять перед собою Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, Східниця та Дрогобицький район як сукупність ряду сіл та селищ. Цілі Борислава пан Володимир назвав незрозумілими, адже туризмом на серйозному рівні влада фактично не займається, винятком є хіба що промоція Паломницького центру святої Анни. Місто нафтовиків більше турбує питання відновлення Борислава як центру нафтопромислу. Стебник натомість прагне відродити завод, який колись був основним працедавцем. Дрогобич теж хоче позиціонуватися як промислове місто. Але чи реально це? Як зробити успішним нафтопереробний завод, коли тільки на його відродження та модернізацію потрібно б видати біля мільярда доларів? Ні автокрановий, ні машинобудівний, ні долотний заводи, які колись були промисловою славою Дрогобича, на сьогодні не є настільки ефективно діючими, щоб місцева влада робила ставку саме на них. Гадаємо, в деталі перепродажів цих підприємств та їхнього теперішнього вкладу в наповнення бюджету Дрогобича вдаватися не потрібно.
Натомість Трускавець, Східниця та Дрогобицький район у своїх стратегічних цілях чітко вказують на розвиток туризму як основу, на яку потрібно орієнтуватися. Володимир Кондзьолка вважає, що в такому компактному регіоні як Дрогобиччина, де 85% населення зосереджені в радіусі 15 км від Дрогобича (центр «кола»), треба мати якусь одну стратегічну ціль. І розвиток кластерного туризму може бути такою ціллю.
Втім, на одному туризмі на навчальному семінарі не зациклювалися. Йшла мова і про інші кластери – медичний, пасажирських перевезень, водопостачання та водовідведення, видобутку, споживання та реалізації власної енергії в регіоні тощо. Але сучасна система влади не дозволяє ефективно розвивати регіон, адже зараз Дрогобиччина нагадує конгломерат, де кожен мер сам собі царьок, який не має наміру віддати хоча б якусь частину своїх повноважень. Чи не тому Асоціація «Франковий край» так і не почала функціонувати?
Замість того, щоб розвивати медичний кластер, влада Дрогобича намагалася стати центром, підімнути все під себе під благим наміром повного збереження Дрогобицької міської лікарні. У Бориславі та Трускавці теж не збиралися віддавати свої повноваження в медичній галузі. В результаті відсутність довіри, а також належних розрахунків привели до того, що зберігається статус кво, на медицину витрачаються величезні кошти, а належної віддачі немає.
Нема співпраці регіональних влад і в справі водопостачання та водовідведення, про що свідчать як непорозуміння між дрогобицьким та трускавецьким водоканалами, так і ситуація з водопостачанням у Бориславі. Повз увагу влади наших міст якось повністю проходить той факт, що в районі можна налагодити видобуток власної енергії, базованої на енергії вітру. Так, для прикладу, в районі Залокоті від Східниці до Опаки постійно дмуть західні вітри, які створюють ідеальні умови для створення генеруючих станцій. Мало хто говорить про можливість спорудження міні-ГЕС у Довгому Гірському чи на колишньому водозаборі в Бистриці. Окремою темою є твердопаливна енергетика – в умовах, коли стільки полів на рівнинній частині району пустує, вони могли б використовуватися під вирощування, для прикладу, енергетичної верби. А скільки матеріалу марнується в лісі – гілки дерев гниють чи спалюються, а можна ж зробити безвідходне виробництво брикетів чи пелетів. Про такі кластери як пасажирські перевезення чи спільне вирішення питання твердих побутових відходів теж зараз не говорять, хоча варто.
Багато уваги було приділено обговоренні проблем, які виникають при реалізації проекту кластерного туризму. Це і можливі концептуальні прорахунки, і відсутність довіри до партнерів, і крайній індивідуалізм окремих суб’єктів процесу, і своєрідна ментальність, і, що є головне, недосконалість законодавства. Чи не тому з такою надією Україна чекає на справжні, а не бутафорні реформи? Чи не тому з такою увагою слухали наші громадяни нещодавній виступ Президента, в якому він обіцяв проведення цілого комплексу реформ?
Щоб впроваджувати якийсь проект в життя, потрібно, щоб у ньому була зацікавленість, щоб був інтерес. Жоден підприємець не піде на ризики, якщо не буде впевнений у тому, що зможе заробити. Жоден інвестор не погодиться вкладати гроші у щось безперспективне та ненадійне. Як зробити, щоб свої зусилля у справі розвитку туристичного та навколотуристичного сектора об`єднали агрооселі та санаторії, ресторани та перевізники, представники влади та громадських організацій? І невже не зрозуміло, що неможливий належний розвиток однієї частини Дрогобиччини, коли інша частина занепадає?
Аналіз всієї дискусії, яка проходила під час семінару, зайняв би багато часу. Якщо коротко, то підсумок такий: розвиток туризму – головна умова покращення господарки краю. Від цього виграє кожен, навіть ті, хто на перший погляд і непричетний до туріндустрії. Лікувальний туризм Трускавця та Східниці тісно пов’язаний з рекреаційно-відпочинковими послугами; якість пасажирських перевезень покращиться, якщо наплив туристів буде більшим; реалізація різноманітних послуг (харчування, проживання, водопостачання, індустрія розваг, прокат велосипедів, фотопослуги і багато іншого) явно зросте, якщо біля себе відчуваєш надійне плече партнера.
Володимир Кондзьолка подав яскравий ілюстративний приклад того, що від підходу залежить дуже багато. Коли провідна фірма, яка виробляє та реалізує взуття, відрядила своїх двох агентів (песиміста та оптиміста) до Африки, то ось які телеграми отримала:
– Песиміст: Нам тут нічого не вдасться продати – тут всі ходять босі…
– Оптиміст: У нас колосальні можливості – тут всі ходять босі!
У Дрогобиччини є колосальні можливості розвитку туристичної та навколотуристичної індустрії. Дійсно, ми не перші в цьому, нас випередили Закарпаття та Івано-Франківщина. Але якщо проект Буковель чи Таор вдалося реалізувати практично з нуля, то хіба не вдасться нам – з нашою цілющою Нафтусею, з нашими мінеральними водами Трускавця та Східниці, з церквами Юра та Воздвиження, Шпихліром, дрогобицькою синагогою, старою солеварнею, з нашими пам`ятками архітектури, із духовними святинями в Бориславі та Грушеві? Цвинтар у Дрогобичі на вулиці Трускавецькій – ровесник Байкового кладовища і тільки трохи молодший від Личаківського. Свого дослідження потребують поховання часів І світової війни під Гаями та в інших місцевостях. Екскурсії можна здійснювати не лише на бойківське весілля, а й по об’єктах нафтопромислу Борислава та до стебницьких шахт.
Кількість прикладів можна продовжувати. Та даремною буде ця справа, якщо не буде розуміння потреби об’єднання зусиль, потреби співпраці з Євросоюзом, потреби усвідомлення того, що ми зможемо це зробити, бо нам це потрібно і ми можемо на цьому заробляти.
Володимир Ключак, фото автора та Сергія Матійка
P.S. Кластер – це географічна концентрація подібних, суміжних або додаткових підприємств з активними каналами для бізнес-трансакцій, комунікацій та діалогу, що поділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки та послуги і мають спільні можливості або загрози. Це галузеве, територіальне та добровільне об’єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону. Це мережа постачальників, виробників, споживачів, елементів промислової інфраструктури, дослідницьких інститутів, взаємозалежних у процесі створення додаткової вартості. Це група розташованих на території поселення або поблизу його взаємозалежних підприємств та організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного. Кластер являє собою групу локалізованих взаємозалежних компаній, постачальників устаткування, комплектуючих, спеціалізованих послуг, інфраструктури, науково-дослідних інститутів, вузів та інших організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного. (За матеріалами Вікіпедії).
P.P.S. Ця публікація випущена при сприянні Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» 2007-2013. Відповідальність за зміст цієї публікації несе громадське об’єднання товариство «Юрій Дрогобич». Зміст в жодному випадку не відображає погляди Європейського Союзу.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень