У суботу, 27 вересня, в Трускавці пройшла підсумкова конференція мікропроекту «Розвиток та популяризація туризму в курорті ґміни Риманув і місті-курорті Трускавець». Головним партнером парасолькового проекту є Асоціація для розвитку і промоції Підкарпаття «Про Карпатія», головним партнером проекту – ґміна Риманув (Республіка Польща), а партнером – Трускавецька міська громадська організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Власне очільник трускавецької «Лемківщини» Ярослав Одрехівський на правах гостя і привітав учасників конференції з Польщі та України та запросив до вітального слова бургомістра ґміни Риманув Войцеха Фарбаньця. Після взаємних люб’язностей всі присутні приступили до роботи, а саме аналізу, що ж було зроблено, наскільки вдало і які є перспективи подальшої співпраці.
Про ґміну Риманув
Порушуючи хронологію події, спочатку скажемо кілька слів про ґміну Риманув. Дуже яскраво і доступно презентував її очільник ґміни, вищезгадуваний Войцех Фарбанєц. Ґміна складається з кількох сіл Кросненського повіту (Кросно – колишнє воєводське, тобто обласне, місто, до адміністративно-територіальної реформи 1990-х у Польщі) Підкарпатського воєводства та власне центру ґміни – містечка Риманув. Потрібно розрізняти Риманув як місто і Риманув-Здруй (слово «здруй» в Польщі є фактично означенням курортної місцевості, може перекладатися і як джерело, вода, і як курорт – В.К.), тобто курорт.
Ґміна Риманув – це 166 квадратних кілометрів, 18 місцевостей, 16 тисяч мешканців, з яких 3,5 – в самому Риманові. Звичайно, що центром для промоції ґміна обрала Риманув-Здруй. Проте активно рекламуються практично всі місцевості, зокрема Рудавка Римановська, яка, як вважає бургомістр, має шанси стати атракцією для гостей.
У виданому цьогоріч в Кросні промоційному фотоальбомі (співфінансування в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013) бачимо у всій красі не лише курорт Риманув, а всю ґміну. Чудові краєвиди, незаймана природа, різноманіття фауни і флори, загальні види, пам’ятки архітектури вражають красою та приязністю. Назва альбому «Курортна ґміна Риманув. Курорт Трускавець», виданий він двома мовами – українською та польською. Щоправда, фотографій Трускавця тут не більше одної сьомої від об’єму альбому. Проте приємно.
Цікава розповідь бургомістра про колишніх жителів цього краю – лемків, які зараз розпорошені по світах. Їхні святині збережені, відреставровані. Щоправда, тепер це вже не греко-католицькі церкви (бо нема вірних), а римо-католицькі костели, проте лемкам тут завжди раді – ностальгійний туризм в Риманові в такій же пошані, як і у Львові.
Зберегли тут і кіркут – єврейське кладовище. А синагогу вдалося відреставрувати завдяки спонсорській допомозі рабина з Нью-Йорка. Строкатість етнічного складу населення доповнюють переселенці з так званого Заользя (прикордонного з Чехією регіону), які переїхали сюди півстоліття тому через релігійні утиски в себе на батьківщині. Тому сюди до своїх побратимів у вірі можуть їздити і протестанти, адже «заользяни» – «зеленосвятківці», тобто п’ятидесятники.
В Польщі є 45 курортів, значна частина з них – приватні. Останнім часом намітилася тенденція до «комуналізації», тобто залишення курортів у власності громад. Так власне є з Римановим, який «під опікою» у воєводи і в маршалка (відповідники наших голів обласних держадміністрацій та рад) на Підкарпатті.
Курорт потребує розбудови, реклами, а отже і коштів. Бургомістр надіється, що Євросоюз у своїй програмі 2014-2020 років допоможе знову, як і в Програмі транскордонного співробітництва 2007-2013. На мультимедіальній презентації Войцех Фарбанєц показує як кращі санаторії та інші об’єкти Риманова, так і те, що планують зробити. Одне з головних завдань – спорудження нового сучасного бювету. А ще подальша популяризація знаменитої римановської косметики та мінеральних вод, яких тут немало.
Трускавець: шанси минулого і майбутнього
Трускавець був потужним курортом і має можливість повернути свою потугу та колишню славу. Про це фактично в один голос говорили дуже різні люди, яких єднає любов до нашого міста. Дослідник Нафтусі Ігор Попович, дослідник історії Трускавця Іван Скибак та знаний економіст і науковець Микола Одрехівський розповіли полякам про Трускавець – кожен відповідно до свого зацікавлення.
Оскільки ми вже не один раз інформували про дослідження Ігоря Поповича щодо Нафтусі та її лікувальних властивостей, то зараз повторювати ці дані не будемо. Навряд чи варто детально зупинятися і на історичному минулому – інформація від Івана Скибака про роль особистостей в історії Трускавця (інженер Вічинський, Раймунд Ярош, Лев Грицак) та про розвиток курорту від 1827 і аж до наших днів є надзвичайно цікавою, але настільки об`ємною, що не ризикуємо тут подати її навіть тезисно.
З цікавістю слухали присутні доповідь доктора економічних наук, професора Національного університету «Львівська політехніка» Миколи Одрехівського. Тема «Сучасні туристичні технології в умовах курортополісів на прикладі курортополісу Трускавець» навіяла спогади про ті часи, коли у Трускавця дійсно був хороший шанс відновити давню красу та привабливість. Бо мова йде про часи вільних економічних зон, які діяли в Україні до 2006 року. І однією з таких СЕЗ і був «Курортополіс Трускавець».
– Зараз ми маємо шанс інтегрувати Трускавець у Карпатську валеологічну інноваційну систему, – каже професор. – Свого часу ми планували перевести на інноваційні технології всі підприємства регіону, проте власті розпродали ці підприємства. Між Трускавцем та одним з найвідоміших польських курортів Криніца-Здруй вже все було готове до активної співпраці, але з 1 січня 2006 року Курортополіс Трускавець як вільна економічна зона перестав існувати…
Спілкуючись з представниками польської делегації в неформальній обстановці, вдалося відчути те реальне зацікавлення нами – як в плані ностальгійного туризму (в Польщі проживає багато вихідців з Кресів, зокрема з Дрогобиччини), так і в плані реальної співпраці, а навіть інвестування. От тільки побоюються вони нашої всероз`їдаючої корупції, в тому числі і на місцях.
Звичайно, що Трускавець повинен повернутися в систему європейських курортів. На нашу думку, є велика надія, що з 2015 року тверезе мислення у Трускавці візьме гору над емоціями і питання розвитку туризму на реальному, а не міфічно-показовому рівні вирішуватиметься за участі місцевої влади. Дякуючи ентузіастам та патріотам Трускавця ця справа не припиняється і в наші важкі часи, чому цей спільний проект «Розвиток та популяризація туризму в курорті ґміни Риманув і місті-курорті Трускавець» є яскравим підтвердженням.
Поляки побували на екскурсії в «МедПаласі» та «Міротелі», мали змогу поспілкуватися з представниками готелів «Європа», «Оскар» та «П`ятий океан», а також подивилися фільм про Трускавець, знятий наприкінці каденції Лева Грицака. В презентації від Івана Скибака окрім цікавого екскурсу в історію було багато цікавого для наших партнерів з Польщі і про Трускавець сучасний. Для прикладу, для всієї польської делегації було цікавим те, що в 1970-1980-х рр. протягом року тут оздоровлювалося по 350 тисяч гостей, що місто п’ять разів отримувало Державні премії в галузі архітектури (серед них санаторій «Карпати», готель-ресторан «Оскар», Клініка професора Козявкіна), що в 2002-2012 здано в експлуатацію 130 нових об’єктів та інші цікаві дані.
Результати співпраці є, як і шанси на її продовження
«Стратегічні напрямки промоції оздоровчого туризму в польсько-українській частині Карпатського Єврорегіону». Саме цю доповідь, яку виголосила виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин, можна визначити як центральну та визначальну в день підведення підсумків проекту.
– Наша Асоціація діє з 1993 року і працює на території п’яти країн – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та України, – розповідає пані Галина. – В Україні ми займаємося транскордонним співробітництвом вже сім років, причому це була ініціатива знизу, від місцевих громад. А це дуже важливо, коли ініціатива виходить не з столиці, не з області, а від самих людей, які хочуть зробити для своєї місцевості щось конкретне.
Знаємо, що прикордонні регіони як в Україні, так і в Польщі – це місцевості з низьким рівнем розвитку інфраструктури, низьким рівнем доходів. Тому ми працюємо для того, щоб цей рівень піднімати. Адже незважаючи на певну занедбаність, маємо дуже високий потенціал, який не маємо права змарнувати.
Наш великий парасольковий проект складається з 12 проектів і це вже 7-й. В ньому ми поставили за мету використати транскордонну співпрацю для розвитку туризму. Ми провели кілька зустрічей експертів по обидва боки кордону для того, щоб показати широкій аудиторії, що ж таке карпатські курорти, що таке Єврорегіон Карпати взагалі.
Риманув, Івоніч, Полянчик, Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло – ми не рекламуємо окремий санаторій чи окреме місто, ми здійснюємо комплексну промоцію Карпат як місця для хорошого відпочинку. Тобто, популяризуємо весь карпатський регіон під великим брендом «Карпатія».
Розроблений нами стратегічний документ має обмежений вплив на розвиток окремих курортів. Експертами визначено стратегічні цілі, до яких будемо прагнути в наступній фінансовій перспективі до 2020 року:
1. ідентифікація карпатських курортів, їхнього іміджу;
2. створення спільної професійної системи управління рекламою;
3. зростання рівня інтеграції суб’єктів, які творять продукт;
4. інформування і просвіта мешканців з метою їх самоідентифікації з територією, яку вони представляють;
5. позиціонування продуктів і іміджів (кінець цитати).
Виконавчий директор АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» також розповіла, чому акцент йде саме на відпочинок, а не на лікування. Вона вважає, що термін «курорт» не повинен асоціюватися з хворобою, яку людина перенесла чи яка триває й досі. Адже хвороба – це негативна асоціація. Потрібно робити прив’язку до позитивної асоціації релаксу, відпочинку, своєрідного «відпруження» (розслаблення), підзарядки, набирання нових сил, відновлення енергії.
Переорієнтація на західного туристу передбачає підвищення якості послуг. Окрім лікувальних послуг повинні надаватися рекреаційні та туристичні, причому найкращої якості, згідно високих європейських стандартів.
Також слід зважити на цільову аудиторію, яка приїжджатиме до нас, а це, на думку Галини Литвин, і мешканці великих міст, які хочуть втекти від шуму та гаму в глибинку, поближче до природи, і сімейні пари з синдромом «покинутого гнізда», чиї діти виросли та розійшлися. Не слід забувати, що і мешканці самої території, які хочуть відкрити для себе нову якість послуг, теж можуть бути клієнтами карпатських курортів.
– Тут має бути задоволення для всіх органів чуттів, – так дещо символічно окреслила концепцію карпатського курорту Галина Литвин.
Отже, проект «Розвиток та популяризація туризму в курорті ґміни Риманув і місті-курорті Трускавець» підійшов до стадії завершення. Очікувати дива та раптового напливу відпочивальників не слід ні Риманову, ні Трускавцю. Проте обмін досвідом та взаємопізнання, як і спільне обговорення проблем та викликів часу, які стоять перед карпатськими курортами, мали б дати належні ефекти. Незважаючи на те, що Риманув та Трускавець розділяє державний кордон, нас об’єднує спільна історична спадщина, спільне прагнення розвивати свою територію. Нас врешті-решт об’єднують Карпати – бренд, який ще чекає належної розкрутки та визнання в Європі.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень