Трускавецький міський суд
Львівської області
Судді Василюк Т. В.
Справа № 457/947/14-ц
(провадження №2/457/299/14)
Відповідача 2: Костика Ігоря Миколайовича
82300, Львівська обл., м. Борислав…
Сторони по справі:
Позивач: ТзОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»
82200, Львівська обл., м. Трускавець…
Відповідач 1: Ключак Володимир Михайлович
82200, Львівська обл., м. Трускавець…
Відповідач 2: Костик Ігор Миколайович
82300, Львівська обл., м, Борислав…
Заперечення на позовну заяву про захист ділової репутації юридичної особи
У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області перебуває справа за позовом ТзОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» до Ключака Володимира Михайловича та мене, Костика Ігоря Миколайовича.
Вважаю, що позовні вимоги Позивача є безпідставними, необґрунтованими, а позов, відповідно, таким, що задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
І. Позивач зазначає, що статтю під назвою «Профспілка проти адміністрації, або Кому вигідний великий скандал» було розміщено на сайті http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji-abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal (надалі – Сайт) (стор. 1 позовної заяви).
Позивач, керуючись абз. 1-2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 р., стверджує, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві.
Визначаючи мене як належного відповідача у справі, Позивач посилається на п. 9 зазначеної вище Постанови, з якого вбачається, що відповідачами у справі про захист гідності, честі та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації; у випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом інформації, ця особа також є належним відповідачем (абз. 2 стор. 8 позовної заяви).
Проте, у доданому до позовної заяви нібито скріншоті з інтернет-сайту http://protruskavets.org.ua/profspilka-proty-administratsiji-abo-komu-vyhidnyj-velykyj-skandal посилання на мене, як на джерело інформації відсутні.
Більше того, Позивачем не подано жодного доказу, який би підтверджував те, що зазначену вище статтю було розміщено саме у засобі масової інформації.
Також викликає сумнів сам факт розміщення зазначеної вище статті у мережі Інтернет, адже у мережі Інтернет Сайт відсутній, а єдиним доказом розміщення статті є т. зв. скріншот з Сайту, який не може розглядатись судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. ст. 58-59 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Твердження Позивача про те, що: 1) я є «джерелом інформації» (абз. 2 стор. 8 позовної заяви); 2) я «надав Відповідачу 1 скановані копії скарг» (абз. 6 стор. 1 позовної заяви); 3) я виступив автором скарг і звернень та ін. не відповідають дійсності.
Скарги, які нібито були розміщені на Сайті, Відповідачу 1, я не надавав. Більше того, з Відповідачем 1 я не знайомий і ніколи з ним не зустрічався.
Щодо авторства скарг, то я був автором лише однієї скарги від 18.03.2104 р., яка була адресована прокурору м. Трускавець. Всі інші скарги були колективними.
ІІІ. Розрахунок завданих збитків, які нібито були завдані Позивачу, ґрунтується на припущенні, що є порушенням ч. 3 ст. 62 Конституції України згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Позивачем не подано жодного доказу, який би підтверджував, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії Відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
ІV. Згідно приписів ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з п. 9 вказаної вище Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, керуючись ч. 3 ст. 23, ст. 1167 ЦК України ст. ст. 57-61, 213, 214 ЦПК України, п. 5, 9 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,
Прошу суд:
ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити повність через безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
25 вересня 2014 року
Костик І. М.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень