Сьогодні практично кожна сфера нашого міста має створену профспілкову організацію. А в деяких випадках навіть декілька таких організацій. І часто навіть важко розібратись, що собою представляє та чи інша профспілка і з якою метою вона створена.
Впродовж останнього часу всі ми стали свідками того, як ПрАТ «Трускавецькурорт» масово скорочує своїх працівників, а їхня профспілка при цьому мовчить і навіть не намагається захистити права людей. Більше того працівники організації говорять про те, що їхня профспілка ніколи нічого для них не робила. «Я пропрацювала 26 років у «Трускавецькурорті». Всі роки я була членом профспілкової організації, але це мені не принесло абсолютно нічого. Жодного разу ця профспілка не зробила для нас нічого доброго. Нам не давали ні відпочинкових путівок, нічого… А зараз нас скоротили… Я приходила до керівництва профспілки, просила чимось допомогти, але вони сказали, що нічим мені не допоможуть…» – так із сумом в голосі розповідає одна зі співробітниць ПрАТу. І таких там сотні, чи навіть тисячі. Незахищених та покинутих напризволяще.
Теодозій Сидір очолює профспілкову організацію ПрАТ «Трускавецькурорт» протягом двох років. Сьогодні, коли розпочались масові скорочення, багато працівників вирішили висловити йому свою недовіру та вийти з цієї організації, написавши відповідні заяви. Профспілка «Трускавецькурорту» підконтрольна міській профспілці медичних працівників, яку очолює сьогодні Віктор Стецько. До речі, останній дивним чином отримав цю посаду, адже його раніше було призначено заступником голови профспілки, а призначало його … керівництво тоді ще ЗАТ «Трускавецькурорт». Одне лише це призначення було порушенням, адже згідно закону профспілка має бути незалежною та непідконтрольною керівництву.
Та, як кажуть, маємо те, що маємо і вже сьогодні пан Стецько є головою міської профспілки. Йому підконтрольні профспілки всіх медичних установ нашого міста, в тому числі і міської лікарні. А там, згідно з нашими даними, також розпочинаються грубі порушення. Одним із таких є той факт, що головний лікар Андрій Кульчинський дозволив собі проводити збори профспілки, метою яких було переобрання нового голови профспілкової організації.
Здавалося б, що тут такого? Адже сама ревізійна комісія звернулась до пана Кульчинського з проханням провести ці збори. Але… Так бути не повинно. Ревізійна комісія згідно статуту організації не має таких повноважень. Збори повинні скликатись як мінімум 1/3 від загальної кількості членів профспілки. А проводити їх повинен якщо не голова, то його заступник. Якщо ж і він не в змозі, то таке право має сам пан Стецько, як голова міської організації. Але, тим не менше, цю роль взяв на себе головний лікар.
Не хочеться чимось ображати Андрія Кульчинського, можливо він і справді не мав на меті нічого поганого. Просто ми вже стали свідками того, що виходить, коли профспілка тісно взаємодіє з керівництвом підприємства і прямо залежить від нього. Вона тоді просто не захищає своїх працівників, а поступає так, як їй наказує начальство. Не хочеться, щоб за певних обставин, працівників трускавецької лікарні спіткала схожа доля.
Згідно з законом, керівництво підприємства не має права на такі дії. А самі члени профспілкового комітету мають повне право вимагати дотримання всіх норм свого статуту.
Голова вільної профспілки «Трускавецький перевізник» Роман Бучкович прокоментував нам, якою мала би бути профспілка: «Профспілка ні в якому разі не має залежати від керівництва підприємства. Вона завжди повинна бути якщо не в опозиції, то в легкій опозиції до цього керівництва. Завдання профспілки – обстоювати права працівників, захищати їх від незаконних дій керівництва, від необґрунтованих звільнень».
Заступник голови профспілки перевізників Олександр Богуцький застерігає: «Профспілка має боротися за дотримання всіх законних прав своїх членів. Не повинно все бути так, як є сьогодні, коли є декілька «царів», навкруг яких усі крутяться та яким кланяються, боячись виступити та сказати якесь слово проти…»
Звичайно ж, не хочеться сіяти паніку поміж людей. Але всі останні події, які відбуваються в нашому місті, служать ще одним доказом того, що людям не можна залишатись байдужими та пасивними. Треба максимально згуртовуватись, підтримувати одне одного та організовуватись у справжні вільні профспілки, де керівник стоятиме горою за своїх підопічних та всіляко відстоюватиме їхні права. Лише тоді, коли профспілка буде на своєму місці і не залежатиме від керівників підприємства, вона зможе забезпечити захист своїх співробітників, а ті відчуватимуть впевненість та захищеність.
Ніна Федько
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень