Події кінця травня у Трускавці стали лакмусовим папірцем для визначення who is who серед політиків, громадських діячів, журналістів, чиновників, та витягли на світ тих, які раніше сиділи по закутках, мовчали, спостерігали, а тут раптом не втерпіли і розкрилися.
В кінці травня у Трускавці мали місце кілька подій, які ніби жодним чином не взаємопов’язані, але насправді в цілому складають досить таки цілісну картину чим жило місто і як реагувало на ті чи інші факти, явища, процеси. Події останнього тижня травня можна розбити на кілька логічних груп:
– проблема з вивезенням сміття – реакція на цю проблему;
– бійка на Гошівській горі – аналіз причин та наслідків:
– фестивалі та заходи у Трускавці – неузгодженість та відсутність координації;
– залучення громадських активістів з-поза меж міста-курорту для створення «штучної хвилі невдоволення» та формування громадської думки – фінансування цих активістів;
– промоція – кошти;
– комунікація – впливи – розстановка сил.
Якщо з усіх подій, які сталися у Трускавці в кінці травня, виокремити найбільш скандальні, то пальму першості без сумніву займуть проблеми з вивезенням сміття (28-31 травня) і жорстоке побиття старенького трускавчанина на Гошівській горі (30 травня). Ці дві події важко порівнювати за значимістю для громадськості, але вони обидві важливі по-своєму.
Про те, що з вивезенням сміття у Трускавці можуть бути проблеми, влада знала ще в кінці квітня. Тому переповнені сміттєві баки не стали чимось несподіваним, хоча й дратували трускавчан, які востаннє подібну картину бачили десь три-чотири роки тому. Реакція на проблему була різною – відверте зловтішання проплачених журналістів та тролів з команд тих невдах, які програли місцеві вибори 2015 року, повне мовчання міського голови та провладних ЗМІ, намагання справжніх патріотів проаналізувати причини проблеми та не допустити, аби вона якимось чином зашкодила іміджу курорту.
Слід віддати належне більшості мешканців Трускавця – вони не піддалися на провокації і терпляче чекали, коли обрана ними у 2015 році влада вирішить цю проблему. Бо тільки дурний може рубати сук, на якому сидить. І дочекалися – не пройшло й кількох днів, як сміття було вивезене. Зрештою, скільки там того сміття! У Львові в окремих дільницях сміття не вивозиться від Великодня!!! І пересічний львів`янин прекрасно розуміє, що це не вина Садового, а технологія знищити високий рейтинг лідера «Самопомочі» на майбутніх президентських виборах.
У Трускавці на темі сміття старалися спекулювати нечисті на руку політики, громадські діячі, журналісти. Що цікаво, значна частина з них навіть не проживає у Трускавці! Але їхні спроби маніпуляцій зазнали провалу. А заодно показали who is who. Розумна людина повинна зробити максимум висновків із травневого «сміттєвого загострення», записати їх на папері і завжди мати біля себе. Конкретних осіб спеціально не називаємо, nomina sunt odiosa.
Тепер щодо другого скандалу.
«Ігор Кісак побив 60-літнього дідуся на Гошівській горі!». Ця новина блискавкою облетіла Трускавець. Подія сталася близько 18.00 30 травня, а вже до кінця наступного дня у Трускавці не чув цю новину хіба що глухий. Бо як так, побити ні за що сина поважаного за часів Польщі війта?
Не претендуємо на роль правоохоронних органів і не визначатимемо міру покарання хуліганові, як це зробив син потерпілого («закрити Кісака у клітку»). Зупинимося виключно на неспроможності групи Кісака адекватно відреагувати на цю подію.
Адекватна реакція полягала б в аналізі кому вигідний цей скандал і як діяти далі. Не було зроблено ні того, ні іншого. Та й хто мав це зробити? «Аналітик» Архангельський з вазеліном? Чи тіньовий «уряд» на чолі з таксистом?
Каміння полетіли у сторону журналістів, які просто виконали свою роботу та записали пряму мову потерпілого та його сина, а також … у сторону міського голови. Мовляв, вигідно Кульчинському, щоб рейтинги Кісака падали. Але ж виборець Кульчинського – це виборець влади, а виборець Кісака – це виборець опозиції. Той, хто проти Кульчинського, після скандалу з побиттям Ігорем Кісаком 60-літнього корінного трускавчанина, аж ніяк не переметнеться у табір влади, а просто підтримає іншого кандидата. Та й дивними виглядають закиди, що Назар Веретка – з обойми Кульчинського. Не Андрій Богданович призначав його на посаду директора комунального підприємства.
Замість записати відеозвернення чи викласти свою позицію у статті на власному сайті TruskavetsToday Ігор Кісак мовчить, а його підлеглі займаються бездарними обробками чужих відео з метою створення мемів. Наслідком такої неповороткості стане подальше падіння рейтингу кандидата (а в тому, що Ігор Кісак напевно знову кандидуватиме на наступних місцевих виборів, мало хто сумнівається).
Якщо Ігор Кісак розумний, то він звільнить Архангельського заднім числом (31 травня), а його права рука Олександр Богуцький найде гідну заміну бориславцеві-східничанину.
До речі, вже є інформація, що група Кісака готується до використання технології заглушки, тобто має на меті відвернути увагу від неприємного інциденту шляхом творення штучних сенсацій, розслідувань, скандалів. Для цього буде залучено львівський десант, що в принципі для Трускавця не є чимось новим. Якщо тут працювали хлопці з Рашки, то чого б львів’янам не підзаробити в містечкових багатіїв?
Та для свого престижу Ігор Кісак зробив би набагато більше, якби публічно визнав, що він не в змозі поставити статую Христа-Спасителя. Що це йому не під силу ні фінансово, ні технологічно, що є ряд інших моментів, які він не вирішить. Навіть якщо б Ігор Кісак звернувся за допомогою до Лева Грицака, котрий поставив у Трускавці багато пам’ятників, то й тоді навряд чи цю надзвичайно хорошу, світлу, позитивну ідею вдалося б реалізувати. Зсув стрімкої гори над колією так просто не укріпиш. А за наражання на небезпеку мешканців Гошівської гори, чиї будинки можуть зсунутися у прірву і загине велика кількість людей, передбачена кримінальна відповідальність!
На фоні двох вищенаведених топ-тем явно відстає тема фестивалів, які проводилися у Трускавці в останній декаді травня. Мова йде про Фестиваль польської культури, Всеукраїнський фестиваль української пісні «Трускавецька фієста – Санаторій «Карпати»-2017», «Трускавка-фест» та ще кілька заходів, які приємно урізноманітнили час перебування гостей-відпочивальників та побалували пещеного трускавецького глядача. На перший погляд всі вони пройшли прекрасно, але зсередини були помітні мінуси, які організатори мали б врахувати на наступний раз.
Фестиваль польської культури міг і мав стати явно видовищнішим, але про нього чомусь не знали ні місцеві трускавчани, ні відпочивальники з Польщі у різних санаторіях. Якщо б не надлюдські зусилля громадської організації, котра виступила співорганізатором фестивалю, то успіху не вдалося б досягнути. Хочеться вірити, що наступного разу підготовка та інформаційний супровід цього так важливого фестивалю будуть кращими.
Не є простим співпадінням у часі заходів двох інших фестивалів, які проходили у Трускавці 27-28 травня. Лев Грицак у своєму коментарі чітко розклав все по поличках (хто мав прочитати цей коментар, той його прочитав). Якщо планується масове свято, то організація в цей самий час (але в іншому місці) теж масового свята з використанням адмінресурсу – це вже недобре. Висновки теж будуть зроблені.
І вже зовсім у вузькому колі цікавилися такими промоційними заходами як візит начальника управління розвитку курорту до Вірменії, візит до Трускавця делегації туроператорів з Азербайджану та Туркменістану, встановлення комплексу «Я люблю Трускавець». Зате всі наочно бачать іншу промоцію в дії – ремонт майдану Кобзаря, який здійснюється кардинально інакше, ніж свого часу робився ремонт вулиці Шевченка. Тоді звичайну вулицю, знищену під час будівництва «Міротелю» і яку обіцявся відновити гарантійним листом ПрАТ «Трускавецькурорт», ремонтували поспіхом, абияк, без заміни водопровідних, каналізаційних та інших мереж, косо-криво, аби встигнути до виборів. Тут же роблять на совість. І за це респект міському голої та всій його команді.
Червень – початок літа, пора відпочинку. Але сподіватися, що політичні пристрасті у Трускавці влітку вгамуються, не варто. Більмом у оці для двох груп опозиціонерів є заплановане владою шикарне відзначення Дня міста. Чорні ворони каркають, а павуки снують свою павутину – їх працює немало, поширюючи плітки та наклепи посеред людей у різний спосіб. Безкарність стимулює їх до найгіршого.
Влада, на жаль, теж не діє адекватно і замало уваги приділяє комунікації з громадськістю. А в наш час інформаційного світу це явне упущення.
Сміття вивозиться і цю тему вороги курорту скоро перестануть експлуатувати. Але вони розробляють ряд інших – земельну, «Живої Роси», стану дороги на Стебник, електронних декларацій, відбілювання влади «Трускавецького криміналітету» тощо. Все це має на меті зменшити довіру трускавчан до діючої влади, внести розкол у її ряди, дестабілізувати ситуацію де тільки можна і будь-якими способами. Ворог не спить, бо він не лише у Кремлі та Московії. Агенти працюють і їм не пахнуть московські гроші, заплямовані кров`ю наших вбитих хлопців. Негідники тому так і звуться, що гідності та честі в них немає. Шкода, що таких негідників носить і трускавецька земля.
Тест пройдено. Він не останній…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень