Навряд чи в Трускавці та поза його межами хтось серйозно сприймає сайт екс-мера під назвою «Джерела Трускавця». Викривлена та одностороння подача інформації, маніпулювання фактами, публікування як відвертої брехні, так і побрехеньок в стилі напівправди – все це давно скоротило число читачів сайту, який чітко вписується в рамки «жовтої преси». А ті, які ще вряди-годи заходять на «козирний листок», завжди мають привід посміятися з нових проколів «редакції».
Напевно, найперше слід зауважити, що колись у Трускавці дійсно була досить популярна газета «Джерела Трускавця». Заснована в 1999 році, під керівництвом Любомира Поливки, а згодом Тетяни Татомир, ця газета стала альтернативою тодішній єдиній трускавецькій газеті «Франкова криниця», котра в свою чергу стала спадкоємницею «Трускавецької оздоровниці», яка видавалася в місті-курорті з 1985 року. Протягом першого десятиліття свого існування газета «Джерела Трускавця» дотримувалася стандартів журналістики, хоча, звісно, не обходилося і без судових позовів чи непорозумінь, що є звичайною річчю в медійній практиці.
Але зараз газети «Джерела Трускавця» фактично немає. Є сайт. Сайт, де панує анонімщина, де публікується лише точка зору прихильників Р. Козира, де облити людину брудом для писак – це як раз плюнути. Плюють вони, пирскають жовчю та обливають брудом направо і наліво, аж інколи здається, що там не люди працюють, а якісь скажені собаки. Хоча важко назвати людьми тих, хто поступає не по-людськи.
Якщо переглядати «статті» на цьому сайті, то побачимо, що більшість з них підписані якимось іменем та прізвищем. «Статті», які «косять» під «журналістські розслідування J», підписують Галина Улинець, Дарина Кравець, Ірина Романова та ще декілька осіб, імен та прізвищ яких в реальності не існує ні в Трускавці, ні в цілому нашому дрогобицькому регіоні. Вряди-годи появиться прізвище реальної Ольги Куц, котра орієнтовно раз на місяць зредагує ще й друковану «витяжку» чорноти з цього сайту. Практично не появляється на публіці заступник головного редактора «Джерел Трускавця», громадянин Російської Федерації Павло Мезерін, і тільки вряди-годи вирине на світ Божий з небуття «журналіст»-екс-мер дрогобицький.
Для того, щоб привернути увагу трускавчан, «Джерела» вдаються не до наполегливої праці, як мало би бути, а до сумнівних методів. То логотипом московської генпрокуратури проілюструють інформацію від прес-служби прокуратури Львівської області, то розмістять «статтю», написану на основі фейкових, самими ж створених персонажів на Фейсбуці. Словом, як в тій російській частушці «Возлє тьощінава дома я без шуток нє хажу». Головна мета «Джерел» проста: дискредитувати теперішню владу Трускавця, показати в негативі абсолютну більшість політикуму міста-курорту, відбілити свого господаря з метою його реваншу. Люди наче живуть в іншому вимірі, бо забули, що після Революції Гідності московським запроданцям не місце в українській владі всіх рівнів. Але курві плюй в очі, а вона каже, що то дощ. Отак і тут.
Найсвіжішим проколом (а можливо, цілком спланованою провокацією) «Джерел Трускавця» стало підписання однієї з наклепницьких статей прізвищем Миколи Горончука. Відомий громадський активіст з Борислава Микола Горончук вже за часів незалежної України постраждав від репресивної системи, яку досі звуть «правоохоронною». Тільки увага громадськості та підтримка професійних адвокатів плюс висвітлення абсурдної «справи», яку шили Миколі в доблесній, тоді ще нереформованій міліції, дали змогу досягти справедливості. Микола Горончук – порядна людина, котра займає активну громадську позицію, а водночас має стосунок і до журналістики, адже є співзасновником громадської організації «Журналістська агенція «Трускавець Онлайн». Чи то не знаючи цього, чи просто придумуючи «на ходу» імена та прізвища для своїх наклепів та пасквілів, писаки з «Джерел» одну зі статей «приписали» Миколі Горончуку.
Звісно, що Микола Горончук висловив свою позицію чітко та недвозначно: «Стаття не моя!!! І ніякого відношення до Джерел Трускавця я не маю. ДЖЕРЕЛА, ВИ БРЕХУНИ?!!!». Замість того, щоб вибачитися чи в інший адекватний спосіб відреагувати на «прокол», «редакція» в особі пані Куц та її товаришки пані Дідик (голова ГО «Рада міста») в соціальних мережах почали діяти своїми звичними методами. «Нє віноватая я, он сам … казьол»…
Хто ж став жертвою підлості та непорядності анонімних «авторів» сайту екс-мера «Джерела Трускавця»? Ой, таких багато, і нижченаведений список навряд чи буде повним.
1. Чинний міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Приклад наклепів від «Миколи Петріва» та «Христини Світлої»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/kulchinskogo-zlili-v-sud-savchenko-ta-ponomarenko-chogo-b-to та http://djerela.com.ua/interview/dumayu-vas-ne-treba-perekonuvati-shcho-ya-ne-kozel-
2. Заступник міського голови Трускавця Олексій Балицький. Наклеп від «Миколи Горончука», до якого справжній Микола Горончук не має жодного відношення: http://djerela.com.ua/news/truskavets/u-truskavts-rozsl-duyut-privlasnennya-byudzhetnikh-kosht-v-deputatom-v-d-svobodi-v-dkrito-krim-nalne А ось ще «розслідування» від «Галини Улинець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/zastupnik-truskavetskogo-mera-kupiv-avto-vart-styu-ponad-600-tis-griven
3. Заступник міського голови Олександр Ткаченко. Наклеп для підтримки «партнерів»-опозиціонерів від згадуваної вже «Галини Улинець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/posadovets-truskavetsko-m-skradi-pogrozhu-deputatam-bozhoyu-karoyu
4. Секретар Трускавецької міської ради Наталія Пономаренко. Наклеп в стилі «смажених новин» від «Вікторії Утрин»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/sekretar-truskavetsko-m-sko-radi-z-znalasya-u-personalnikh-zustr-chakh-z-golovoyu-sudu
5. Керуюча справами Трускавецького міськвиконкому Олена Петранич. «Розслідування» «журналістки» «Дарини Кравець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/bezrob-tniy-truskavetskiy-deputat-s-m-ya-kogo-volod-got-vkoyu-ponad-1-mln-grn-zhive-za-rakhunok-druzh
6. Голова фракції «Громадянська позиція в Трускавецькій міській раді Тарас Матолич. Анонімна стаття «Андрія (!) Горончука»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/bezrob-tniy-truskavetskiy-deputat-s-m-ya-kogo-volod-got-vkoyu-ponad-1-mln-grn-zhive-za-rakhunok-druzh
7. Голова фракції «Народний контроль» в Трускавецькій міській раді Руслан Цехмейстер. «Викривальна» «стаття» «журналістки» «Галини Улинець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/ruslana-tsekhmeystera-n-ny-fedko-z-truskavets-onlaynu-f-nansuvav-eks-reg-onal-gritsak
8. Голова фракції «Самопоміч» в Трускавецькій міській раді Олег Карпин. «Стаття» «Галини Улинець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/deputatu-tak-p-dpri-mtsyam-n-yak-truskavetskiy-mer-v-ddyachu-chlenam-m-stsevo-samopomoch-za-p-dtrimk
9. Голова Трускавецької міської організації партії «Батьківщина», директор КП «Трускавецьтепло» Руслан Крамар. Стаття «людини» «Влад Твердий»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/yak-kramar-nagr-va-truskavets-lishe-na-zakup-vl-drov-ker-vnitstvo-truskavetsteplo-planuvalo-z-rvati-
10. Міський голова Трускавця 2002-2010 років Лев Грицак, справа про захист честі, гідності та ділової репутації якого досі розглядається в суді. Приклад анонімного наклепу – від анонімної «Дарини Кравець»: http://djerela.com.ua/news/truskavets/pavich-korzh-glad-y-u-sud-prozvuchali-pr-zvishcha-posadovts-v-yakim-eks-mer-truskavtsya-gritsak-rozd
Нехай читач вибачить за велику кількість лапок та посилань. Але як можна в цьому випадку писати без лапок слова стаття, журналіст чи вигадані прізвища? А посилання подаємо виключно для того, щоб кожен міг переконатися, наскільки низько може впасти людина, як може втратити найцінніше – честь, продавшись за московські рублі та надіючись повернутися у владні кабінети чи хоча б коридори. А ще – задля картинок до цих публікацій, які показують справжнє гниле нутро замовників цього бруду. Ці картинки – віддзеркалення того лайна, яке лилося на виборах 2010, 2012, 2014 та 2015 року. До цього часу, тобто до появи московського політтехнолога на наших теренах, такого бруду не було.
Наведені вище 10 прикладів – явно не все, що вийшло з-під ратиць московських холуїв на «Джерелах». Брудом було облито набагато більше людей. Серед них – голова фракції «Свобода» в ТМР Богдан Габшій, голова фракції «УКРОП» в ТМР Зоряна Домбровська, інші депутати (зокрема, Михайло Малащак, Мирослав Мицько, Святослав Грабовський, Микола Сеньків), громадські діячі, журналісти, працівники Трускавецької міської ради, підприємці (для прикладу, Віктор Возняк, котрий подав за наклепи в суд), звичайні трускавчани, які не поділяють точку зору «єдино правильної» «Єдиноросії», котра дуже вже комфортно почувається у Трускавці. Видно, є високі покровителі, які дозволяють закривати очі на те неподобство, яке творять московські холуї в місті-курорті.
Насамкінець – пропозиція. Нечиста сила дуже боїться молитви. Нечиста сила терпіти не може правду та добро, бо Диявол – батько брехні та зла. Якщо кожен з нас, трускавчан, помолиться за те, щоб у нашому місті був мир, спокій, Божа благодать, процвітання та взаємна любов і злагода, то ніякі «улинці», «кравці», «тверді», «романови» та інша нечисть не зможе робити свою чорну справу. Там, де всі живуть за законами Божими, для нечисті місця не буде. Хоча в будь-якому випадку колись ці нещасливі людці згинуть, як роса на сонці. А за їхні наклепи відповідять якщо не вони самі, то їхні нащадки – аж до сьомого коліна. Бо ніщо в цьому світі не минає безслідно. І про це ніколи не варто забувати…
Володимир Ключак, всі фото з мережі Інтернет
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень