Ця історія розпочалася близько 20 років тому. Одне підприємство купило в іншого нерухомість. З якою метою? Відповімо запитанням на запитання: а для чого взагалі купується нерухомість? Або з комерційною метою розвитку бізнесу, або просто як інвестиція, вкладення заощаджень.
Купилося – і не забулося, просто на все свій час. Коли ж на місці старої, купленої колись будівлі, вирішили будувати багатоповерхівку, раптом виявилося, що це підприємство … буцімто обікрало місто, громаду. Чому? Бо не віддало своє, колись куплене, «козирним», які давно поклали око на цей шматок землі
1. Як «журналісти» рейдерів шукали
Земельна ділянка на вул. Бандери, 31 у Трускавці стала центральною темою «гучної» статті «Рейдерство по-трускавецьки: ініціатори загрібають жар чужими руками» на сайті «Джерела Трускавця». Звісно, «гучної» тут мусить бути в лапках, бо насправді це не стаття, а політичне замовлення, яке закінчиться пшиком. Стаття традиційно для «журналістів» «Джерел Трускавця» підписана анонімом, тобто неіснуючою людиною. Її мета – не розслідувати якесь «рейдерство» (якого немає) чи «махінації» влади, а заробити бали для окремих збанкрутілих трускавецьких політиків, створити бурю в склянці води. Чисто як в п`єсі Лопе де Вега «Багато галасу даремно».
Суть «кримінальної історії», придуманої псевдо-журналістами Інтернет-газети, полягає в буцімто намаганні здійснити спробу поза конкурсом отримати землю для будівництва багатоквартирного будинку. Але ні з юридичної, ні з етичної точки зору нічого поганого немає в тому, що власник нерухомості хоче щось будувати на фундаменті належної йому будівлі. Це його право! Але з цим не можуть змиритися ті, хто поклав око на земельну ділянку на Бандери, 31.
Псевдо-журналіст «досліджує» «історію», опираючись на хибні вихідні дані: 1) що об’єкт на цій земельній ділянці не існує, 2) що об’єкт на цій земельній ділянці якщо й існує, то невідомо кому належить, 3) що земельна ділянка з об’єктом нерухомості має продаватися на аукціоні, 4) що це політичне крутійство діючої влади Трускавця.
Маніпулюючи документами, автори та замовники статті намагаються нав’язати трускавчанам думку, що є якесь беззаконня в тому, що власник об’єкту (нехай і занедбаного) хоче на місці старого фундаменту звести нову будівлю. Причому роблять це «журналісти» в притаманний московським кісельовським ЗМІ спосіб: за допомогою брехні та перекручувань.
Насправді ж справа набагато глибша – за звинуваченнями замовників статті когось у злочинах стоїть побоювання, що хтось розкриє їхні власні злочини. Працюючи на випередження, «козирні» вдалися до тактики: «Найкращий захист – це напад». І почали нападати, використовуючи всі методи – обман, провокації та маніпуляції.
2. Як «козирні» лікті кусали
Чому група «козирних» (а так у Трускавці називають людей з оточення колишнього мера міста Р. Козира) так оскаженіла, коли зайшла мова про земельну ділянку на Бандери, 31? Чому ця тема їх так «заболіла»? Невже не бачили порушень поверховості при будівництві ЖК «Версаль» на вул. Бориславській? Чому не зацікавилися законністю приватизації майнового комплексу на вул. Мазепи, де зараз розмістилися об’єкти фірми «Арко»? Невже не хочуть «розкопати» цікаву інформацію про багаторічну діяльність Петра Шумина на посадах в управлінні архітектури Трускавця чи архбудконтролі? Але ці теми їх не цікавлять, бо там замішані «їхні», тобто «козирні». А тут – конкурент.
Відповідь проста – ця ділянка мала бути їхня, бо так вони захотіли. Петро Іванишин (колишній депутат обласної ради, «сірий кардинал» Р. Козира, теперішній очільник міського осередку партії «Народний фронт») мав величезну надію, що при відселенні приватних домогосподарств з вулиці Франка (І санітарна зона), де є хатина його батьків, він отримає саме цей ласий земельний шматочок на Бандери. З цим питанням він підходив до міського голови Трускавця 2002-2010 років Лева Грицака. Але як міг Лев Грицак віддати Петру Іванишину землю, на котрій є чиясь власність?
Коли до влади в місті-курорті прийшов Р. Козир (2010 р.), його «любі друзі» почали активно привласнювати все, що «погано лежить». «Любі друзі» отримали приміщення колишньої санстанції, накинули оком на приміщення колишнього «курортного бюро», велася мова про виселення Будинку учнівської творчості, робилися спроби захопити будівлю дитячої лікарні, а в збудованій всупереч зонуванню та Генплану багатоповерхівці на розі вулиць Бандери та Помірецька родина Козира отримала кілька помешкань, про що в 2015 році писала місцева газета «Територія слова». Дійшло до того, що екс-мер наприкінці своєї каденції не погребував навіть курортним туалетом, щоб з плином часу пробувати перетворити його в кафе.
Не марнував часу і Петро Іванишин – в самісінькому центрі міста, на вул. Річки, на «червоних лініях» спорудив трьохповерховий будинок і має неабиякий зиск від здачі приміщень в центрі міста-курорту в оренду.
А от з землею на Бандери Козиру, Іванишину та їхнім друзям нічого не вдалося зробити. Причина проста – об’єкт на цій земельній ділянці мав власника. Одне діло обвести навколо пальця громаду, а зовсім інше відбирати майно в якоїсь конкретної людини. А тут ще, на лихо їм, нагодилася Революція Гідності, і треба було бути досить обережним, бо народ міг і люстрацію зробити. А далі й каденція закінчилась.
Тому й вибухнули люттю Козир, Іванишин та їхні «наближені», коли довідалися, що власник об’єкту на Бандери, 31 не пропав, не помер, не забув про своє майно, а вирішив там щось будувати. Тому й взялися очорнювати людину, а разом з ним – і мера, і неугодні їм політичні партії, і депутатів. А для видимості «правди» рясно пересипали свої публікації перлами типу «кримінальна історія», «кайданки», «блискавично привласнити майно», «чорний нотаріус», «натхненник рейдерства» і таке інше.
3. Як «трускавецький криміналітет» у політичних та економічних злочинах звинувачував
Напередодні місцевих виборів 2015 р. команда «козирних» вдавалася до нечуваного чорного піару. Щоб дискредитувати найпопулярнішого кандидата на міського голову Трускавця Андрія Кульчинського, його називали «доктор Зло», зображували на картинках та спеціально створених політичних мультиках-пасквілях у халаті, заплямованому кров`ю, з доларами замість очей, та в упряжці, якою поганяють інші люди. Активістка з оточення Козира Леся Дідик не соромилася в останній тиждень перед виборами, в день дебатів між кандидатами розставляти в Палаці культури ім. Шевченка календарики на 2016 рік з написом «Трускавецький криміналітет» та зображеннями Андрія Кульчинського, Лева Грицака та Віктора Возняка. Але, як воно часто буває в історії, ця назва «криміналітет» приліпилася власне до них, «козирних».
Після розгромної поразки Р. Козир та його посіпаки на певний час притихли. Можливо, боялися помсти, можливо, боялися аудиту та незворотності покарання за содіяне. На жаль, Андрій Кульчинський виявився м’якотілим чоловіком, який пробачив все. Але непокаране зло має властивість нахабніти. І це нахабство починаючи з 2016 року переходить всілякі межі.
Перелік тих, на кого нападали «козирні» у своїх публікаціях, довгий і охоплює представників різних політичних сил: «Самопоміч» (Андрій Кульчинський, Олег Карпин, Микола Онисько), «Батьківщина» (Руслан Крамар, Наталія Пономаренко, Лев Грицак), «Свобода» (Олексій Балицький, Богдан Габшій, Юрій Наконечний), «Громадянська позиція» (Тарас Матолич, Ігор Стасик) та інші. І ось тепер напад здійснено на підприємця, генерального директора ТзОВ “Будівельні Технології ХХІ століття” Володимира Наконечного, котрий не є депутатом і не проявляє жодної політичної активності.
З однієї сторони, це може бути помста Козира конкуренту. «Арко» не витримало конкуренції з успішним супермаркетом «Будівельні технології ХХІ століття», тож зараз приміщення Р. Козира здаються в оренду і суборенду. Також Козира може непокоїти успіх Володимира Наконечного в будівельній сфері, здача ряду об’єктів та плани спорудження нових.
Проте найімовірнішим є все-таки небажання «козирних» миритися з тим, що земельна ділянка на Бандери, 31 вже ніколи не стане їхньою. Заради того і Козир, і Іванишин дали команду «фас» проти свого товариша-бізнесмена, з яким не один раз і на полювання їздили, і різні справи вирішували. Політична тактика «Всі вороги!», яку вів Козир всі 5 років своєї каденції на посаді мера, зараз знову застосовується. Хоча це не тактика, а параноя.
Саме бізнес-конфлікт та невміння домовлятися стали причиною того, що «козирні» не змогли захопити Бандери, 31. Наші джерела стверджують, що П. Іванишин пробував домовлятися з власником об’єкту щодо його придбання. Але, як це часто буває між підприємцями, не згодилися в ціні. Нормальна людина заспокоїлася б: ні то ні! Але не «козирні», котрі розпочали цькування в підконтрольній пресі. Цікавий факт – в той же день, коли керівник ТОВ «Нові технології девелопмент» Віктор Дудзяк був запрошений Р. Козиром на полювання, «козирні» «журналісти» шукали його в робочому офісі і навіть за домашньою адресою буцімто для взяття коментарів. І це вже не маніпуляції, це просто підлість, ницість та дно!
Всі звинувачення, котрі сайт «Джерела Трускавця» висуває в кількох своїх публікаціях на тему ділянки на Бандери, 31 – безпідставні, маніпулятивні та брехливі. Вони засновані не на правді, а на припущеннях, не на всіх фактах, а на окремих здогадках, висмикнутих з контексту. Правда набагато простіша, ніж подають «козирні». Ось вона.
4. Вся правда – в фактах
– Приватизація об’єкту нерухомості за адресою м. Трускавець, вул. Бандери, 31 здійснена шляхом викупу в Фонду державного майна України. Дата приватизації може бути вияснена шляхом роботи з архівними документами. Орієнтовний час приватизації об’єкту – середина 1990-х рр.
– В 1999 р. цей об`єкт купує ТзОВ «Олбудімпекс» (від ТзОВ «Універсал»). У власності «Олбудімпексу» об’єкт перебуває до 2018 р., коли здійснюється трансакція, внаслідок якої об’єкт переходить у власність новоствореного підприємства «Нові технології девелопмент».
– На даний час на земельній ділянці Бандери, 31 зареєстровано об’єкт права власності – нежитлову будівлю, яка належить ТОВ «Нові технології девелопмент», що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Інакше кажучи, це офіційне визнання державою права власності на нерухомість.
– Стаття 134 Земельного кодексу України (пункт 2, підпункт 1) гласить: «Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб)». Всі «воплі і соплі» «Джерел Трускавця», що «місто втратило», є інсинуацією та крокодилячими слізьми, адже об’єкт нерухомості, куплений в 1999 році, належить приватному власнику, а не місту. Отже, жодного аукціону щодо цієї ділянки не може бути проведено, оскільки це було б кричущим порушенням чинного законодавства України. Для прикладу, це те саме, що місто б виставило на продаж внутрішню територію фірми «Арко».
– Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Статті на сайті «Джерела Трускавця» підважують підвалини законодавства України, адже закликають до протиправного позбавлення права власності власника об’єкту нерухомості на Бандери, 31 у Трускавці.
– Офіційна відповідь КП ДОЛ «Дрогобицьке МБТІ та Експертної оцінки», на яке посилаються «Джерела Трускавця», засвідчує, що на земельній ділянці на Бандери, 31 зареєстрована нежитлова будівля площею 451,7 кв. м.
– Пошкодження чи часткове руйнування об’єкта нерухомості не є підставами припинення права власності (стаття 346 Цивільного кодексу України). Тільки власник вправі вирішувати питання про необхідність та способи відновлення такого майна. В даному випадку власник має намір на місці зруйнованої будівлі побудувати новий будинок, і має всі законні підстави для цього. Публікації на сайті «Джерела Трускавця» нав’язують суспільству думку, що власник не може відновити своє майно (цікаво, чому?!). Тому такі публікації можна і треба розцінювати як маніпуляцію з метою формування негативної громадської думки про власника об’єкту та чинну владу Трускавця, яка в даному випадку діє виключно в рамках закону.
– У проекті благоустрою на вул. Бандери, 31 серед об’єму робіт зазначено: зачистка території від зелених насаджень та залишків будівельних конструкцій. Це свідчить про наявність споруди, адже які будівельні конструкції могли б бути, якщо б на ділянці не було жодної будівлі? Але «журналісти» ігнорують цей факт, виконуючи волю замовника, котрому не вдалося накласти лапу на цей об’єкт.
– Заклики продавати на аукціоні земельну ділянку, на якій зареєстрований та знаходиться об’єкт, що належить певній особі, які розміщені на сайті «Джерел Трускавця», є закликами до беззаконня та грубого порушення права власності певної особи і юридичних норм чинного законодавства України.
– З набуттям права власності ТОВ «Нові технології девелопмент» і отриманням ними земельної ділянки громада Трускавця не втрачає, а навпаки – здобуває. Двадцять років земля біля об’єкта на Бандери, 31 не була виділена нікому і весь цей час місто Трускавець не отримувало в бюджет жодної копійки земельного податку. Відтепер кожного року в бюджет міста Трускавця надходитимуть кошти за цю землю.
– ТОВ «Нові технології девелопмент» має великі плани на майбутнє, створюватиме нові робочі місця, сприятиме розвитку міста та приноситиме дохід, в тому числі і в міську казну. Хіба це погано?
– Автори та замовники публікації діють в негідний спосіб: 1) з причини анонімності автора з метою утруднення притягнення брехунів до відповідальності, 2) з причини їхніх сумнівів щодо права власності, виданого державою Україна, 3) оскільки вводять в оману читача та створюють негативний імідж новому підприємству ТОВ «Нові технології девелопмент» (керівник Віктор Дудзяк).
– Вся інформація про причетність тих чи інших політичних сил до об’єкту нерухомості та земельної ділянки на Бандери, 31, а також інформація про втрату містом 5 мільйонів гривень є висмоктаною з пальця козирними «смоктальниками» і не вартує виїденого яйця. Це не інформація, а голослівні припущення анонімних авторів статті, за які їм доведеться понести відповідальність перед судом. До речі, фігуранти так званих «скандальних» статей вже подали судовий позов проти «Джерел Трускавця» про захист честі, гідності та ділової репутації. І це вже далеко не перший судовий позов проти цієї «жовтої преси».
Микола Непетрів
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень